Україна на Бієнале: "Парламент", постправда і fashion

Фото 1 Копирайт изображения Viktor Corwic

Важко уявити, як поєднуються мерехтливі, "розірвані" електромагнітними завадами фото членів парламенту із колекцією одягу, що рефлексує над стилем української андеграундної молоді.

Та цей неочевидний взаємозв'язок владної еліти і суспільства - одна із площин, яку досліджує експозиція Українського павільйону на 57-й Венеційській бієнале.

У її центрі - фотосерія Бориса Михайлова "Парламент". За словами самого художника, це "проект про правду, в яку ніхто не вірить".

Відкриття павільйону відбулося 9 травня. Сама ж Венеційська бієнале починається 13 травня.

"Білий куб" українського павільйону поселився цьогоріч у Канареджіо - тихому, автентичному районі Венеції із багатою історією. Кураторство павільйону доручили техаському музею Dallas Contemporary і його представникам - Пітеру Дорошенко і Лілії Куделі.

Копирайт изображения Victor Vorwic
Image caption Український павільйон на 57-й Венеційській бієнале

Саме вони запропонувати створити у павільйоні експозицію, побудовану довкола сольного проекту Бориса Михайлова - його останньої фотографічної серії "Парламент".

Фотографія в епоху постправди

Борис Михайлов - визнаний український художник, родом із Харкова, володар багатьох мистецьких премій. Один із найвідоміших його проектів - фотографічна серія "Історія хвороби" (1997—1999) оповідає про життя харківських безпритульних.

Але "Парламент" - це інше. За словами кураторки Лілії Куделі, новий проект показує Михайлова - досі відомого здебільшого як хронікера пострадянського суспільства, що переосмислює залишені радянською епохою травми - із зовсім іншого боку.

Борис Михайлов почав знімати "Парламент" у 2014 році, у розпал конфлікту на Донбасі. Перші знімки серії зроблені під час телевізійних дебатів у німецькому парламенті щодо збройного конфлікту на сході України. Пізніше до них додалися "портрети" й інших європейських і українських політиків.

Ефект "тремтіння" на його світлинах, так званий "ґлітч", зроблений механічно, через фізичні маніпуляції із антеною, - невипадковий.

"Насправді, він (Борис Михайлов. - Ред.) не має на меті фіксувати якісь конкретні зображення. Тобто, ви там не знайдете якихось чітко впізнаваних осіб. Натомість, Михайлов намагається подати такий абстрактний образ сучасного політикуму і показати взаємозв'язок, що існує між ось цими, як він каже, "тремтливими" елітами і суспільством", - розповідає Лілія Куделя.

Копирайт изображения Victor Corwic
Image caption Борис Михайлов (праворуч)

За її словами, проект резонує із концепцією сучасного "суспільства постправди", коли інформація може бути інтерпретована вкрай різними способами - "залежно від того, звідки дивитися".

"Це серія, яка дуже характерно відображає синдром нашого інформаційного, перевантаженого суспільства", - каже пані Куделя.

Куратори вважають, що і сам проект, і жанр, у якому працює Михайлов, якнайкраще резонують із цьогорічною темою усієї Венеційної бієннале - Viva Arte Viva - "Хай живе живе мистецтво!"

"Це тема, яка досліджує нові шляхи гуманізму - що гуманізм означає сьогодні? На мою думку, фотографія - це найбільш чесний вид мистецтва. І за прикладом таких Михайлівських серій, як "Історія хвороби", можна сказати, що це справді найбільш гуманістичний вид мистецтва, тому що закцентувати увагу на маргінальних членах суспільства і по-чесному зобразити їхнє буття - це, по-моєму, є апофеоз гуманізму", - вважає Лілія Куделя.

Куратори вважають, що "Парламент" Михайлова буде апелювати "до будь-якої аудиторії, а не тільки до тих людей, які цікавляться пострадянською реальністю чи Україною".


Борис Михайлов про серію "Парламент":

"Спершу є ідея, і вона ніби як у повітрі. Робота ж виходить, коли візуальність, яка випадає, збігається із цією ідеєю, з тим, що ти відчуваєш у цей час. Мені пощастило: картинка сама на мене вийшла.

Візуально - це портрети, зроблені під час телевізійних трансляцій парламентських дебатів. Це абстрактний портрет узагальнених почуттів, викликаних реакцією на кризу. Це тіні, ніби відображення у "кривому дзеркалі", які виходять, коли йде складний пошук виходу.

Такий тип портрету відповідає моєму сьогоднішньому відчуттю, що навіть парламент - одне із головних місць сьогоденного життя, такий сучасний храм віри й сподівань - не може одразу відповісти на важливі запитання, що постали перед світом.

Це винятково моє відчуття, і воно не претендує на об'єктивність, але воно, як мені здається, пронизує зараз увесь світ. А я намагаюся розібрати те, що, як мені здається, стає всезагальним.

Це проект про минаючу реальність, якої більше немає, чи це проект про правду, в яку більше ніхто не вірить.

Представляючи Україну на Бієнале, мені хотілося б через віднайдені естетичні рішення сказати про щось глобальне, що охоплює увесь світ.

Сподіваюся, що таке моє дослідження вдасться і видасться цікавим, і що через інтерес до моєї роботи виникне інтерес до місця, де я народився, і до країни, яку я представляю".


Копирайт изображения Victor Corwic

Акомпанемент: звук і колір

Але "Парламент" Бориса Михайлова буде в Українському павільйоні не один. Його у вигляді "мультидисциплінарного акомпанементу" доповнять роботи та інших українських молодих митців.

Копирайт изображения Victor Corwic

Один із таких елементів доповнення - звук. Звукову інсталяцію українського "білого кубу" на Бієнале створила молода київська арт-група Sviter.

"Якщо Михайлов розщеплює візуальну інформацію, то Sviter збирає ці розщеплені дані і робить із них аудіо інсталяцію", - розповідають про проект куратори.

Копирайт изображения Victor Corwic
Image caption Антон Белінський на відкритті Українського павільйону

Ще одна частина інсталяції - проект Антона Белінського, fashion-дизайнера, який, як кажуть куратори, також "працює на межі документалістики в моді". Для Українського павільйону він створив капсульну колекцію одягу.

Зрештою, завершать експозицію українського павільйону дві фотокниги, які створила група "жýжалка": Shoot Me, Please ("Сфотографуй мене» або «Застрель мене") і Black Album ("Чорний альбом").

Український павільйон буде відкритий для відвідувачів вже із 10 травня.

Венеційська бієнале триватиме до 26 листопада 2017 року.

Новини на цю ж тему