Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії"

Порт Одеси Копирайт изображения Getty Images
Image caption Від початку 2017 року Україна почала нарощувати експорт

Близько половини українського ВВП формує експорт. Разом з кредитами від МВФ та інших міжнародних донорів він також є головним джерелом надходження валюти.

Нещодавно уряд презентував нову стратегію експорту.

В інтерв'ю ВВС Україна заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська розповіла, з ким і як хоче торгувати країна.

ВВС Україна: За перші два місяці року експорт зріс майже на третину. На першому місці - ЄС. Але серед лідерів зростання українського експорту є Росія. Це попри санкції, торговельні заборони. Україна нарощує експорт і до ЄС, і до Росії - чи немає тут протиріччя?

Наталія Микольська: Ми не можемо заборонити українському бізнесу експортувати до РФ.

Коли перед бізнесом лежить контракт і можливість отримати валютну виручку з будь-якої країни, бізнес зробить все, щоб це отримати. Якщо він сплатить податки, створить робочі місця, то, я думаю, бізнес має право робити те, що він вважає за потрібне.

Тут немає нічого протиприродного. Держави-сусіди, особливо ті, що були у одній системі виробничих ланцюжків, завжди будуть торговельними партнерами.

Куди експортує Україна

топ-5 напрямків у січні-лютому 2017

38,9% ЄС

  • 9,2% Росія

  • 8,5% Індія

  • 6,6% Туреччина

  • 4,9% Єгипет

AFP

Але і ми, і бізнес розуміємо, що ситуація на цьому ринку може швидко змінюватися. Тому ті, хто раніше експортував до РФ, шукають і зараз вже успішно знаходять інші ринки.

Зростання експорту до РФ можна пояснити і тим, що у перші два місяці 2016 року наш експорт був фактично заблокований. Це була первинна заборона транзиту, запровадження мит. Тобто є ефект низької бази порівняння.

Сировина чи готова продукція?

ВВС Україна: У програмі уряду йдеться про те, що 2017 має стати роком "експортного прориву". Дані за перші місяці - це початок "прориву"?

Н.М.: Насправді ми не говоримо про "експортний прорив". Ми говоримо про те, що у нас має початися зростання експорту після довгого періоду падіння. Оскільки у 2016 році у нас навіть порівняно із 2015 було скорочення на 4,6%, то цього року ми, як уряд, поставили за мету зробити все, щоб український експорт почав зростати.

Вже бачимо первинні ознаки цього. Насамперед, це зростання відбувається за рахунок покращення кон'юнктури на світових ринках на українську продукцію. Наприклад, зросла світова ціна на залізну руду. Відповідно зросли й об'єми валютної виручки, яку ми отримуємо від експорту.

Але важливо, що у нас також відбувається зростання експорту товарів легкої промисловості, механічного і електричного обладнання, а не лише сировинного експорту.

ВВС Україна: Але зараз український експорт є переважно сировинним. Коли Україна буде експортувати продукцію із доданою вартістю?

Н.М.: Ну, тут ще питання, що вважати сировиною. Наприклад, олія - це не сировина, а продукт первинної переробки. Метал - це також продукт первинної переробки. Але звичайно, наше завдання в тому, щоб експортувати якомога більше продуктів з доданою вартістю.

Копирайт изображения ME.GOV.UA
Image caption Минулого року частка продукції АПК і харчів в українському експорті перевищила 40%

Якщо взяти нашу статистику за перші два місяці року, то відбувається досить суттєве зростання щодо готової продукції. Наприклад, це дроти і кабелі - запчастини, які використовуються європейськими автовиробниками. Турбореактивні двигуни, електричні водонагрівачі, меблі, залізничні вагони, запчастини для телефонів.

З ким торгувати?

ВВС Україна: Уряд презентував нову експортну стратегію. Крім традиційних торгових партнерів, які ще напрямки Кабмін вважає перспективними?

Н.М.: Треба зауважити, що ми презентували проект Експортної стратегії України і перший його етап - Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки, тому що експортна стратегія - це "пазл", який складається із багатьох компонентів.

У Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі ми оперуємо двома термінами: недоторговані країни та перспективні країни.

Копирайт изображения ME.GOV.UA
Image caption За підрахунками МЕРТ, тільки у Європі Україна "недоторговує" на кілька мільярдів доларів

Недоторговані країни - це ті, на ринках яких Україна вже присутня, але які ще мають зони росту для української продукції.

Проте ми пішли далі та вирішили, що маємо визначити перспективні країни. Різниця в тому, що для перспективних країн ми беремо до уваги, як швидко буде рости їхній ринок, наскільки там зростатиме споживання, наскільки цей ринок є закритим чи відкритим з точки зору тарифного і нетарифного захисту, чи існують якісь перешкоди для українських товарів. Бо на наших історичних ринках - Казахстану, Туркменістану, Азербайджану - для нас найбільшою перешкодою є заборона транзиту РФ. До того ж, деякі з них не є великими ринками.

Київ попросив СОТ розібратися із транзитом через РФ

Ми визначили довгий список перспективних країн. До нього увійшли усі країни ЄС, із яких низка є нашими сусідами, тобто природніми торговими партнерами. Кілька країн ЄС, зокрема, Франція і Німеччина, також є недоторгованими країнами.

Далі у списку - США, Китай, Туреччина, Японія, Грузія, Молдова, Ізраїль, Індія, Індонезія, Білорусь, Канада, Єгипет, ОАЕ, Бангладеш, Ліван, Філіппіни, Нігерія, Саудівська Аравія і Швейцарія. Це довгий список, на підставі якого ми будемо робити остаточний перелік країн у фокусі, для яких буде окремий план дій.

ВВС Україна: До низки країн з цього списку можуть бути застереження. Наприклад, Туреччина, відносини якої із РФ змінюються досить швидко і радикально?

Н.М.: Щодо Туреччини я не бачу політичного ризику. В України з Туреччиною є достатньо хороший політичний діалог.

ВВС Україна: А раптом завтра Туреччина почне тісніше дружити із Росією? Або у Єгипті станеться нова революція?

Н.М.: Ситуація відносна. Тому працюємо, виходячи із політичних ризиків, що є станом на сьогодні.

Єгипет є одним з найбільших ринків для української продовольчої лінійки. А також одним із ринків, куди зараз постачається українська металургійна продукція.

В контексті розвитку їхньої економіки, модернізації, Єгипет може стати одним із найбільших ринків для українського машинобудування. Він може стати важливим ринком для наших інформаційних і комунікаційних технологій.

Складні велетні

ВВС Україна: У довгому списку ви назвали Китай і США. Це велетні як в економіці, так і в торгівлі, у яких і між собою дуже складні відносини. Говорячи про Китай, одразу спадає на думку не дуже успішна історія із проектом "Шовковий шлях", зокрема й через те, що припинився транзит через РФ. Наскільки можливо розвивати цей напрямок без вирішення транзитного питання із Росією?

Н.М.: Якщо ми говоримо про альтернативний маршрут поставки товарів до Китаю, то я би не назвала проект неуспішним. Можливо, він не розвивається так швидко, як хотілося б. Але нещодавно колеги з Мінінфрастурктури доповідали, що Азербайджан відкриває ще один маршрут поставок товарів до Казахстану, й варіативність постачань збільшиться.

Це також і питання інфраструктури в Україні. Ремонту наших поромних переправ, підключення додаткових операторів. Проект рухається, й ситуації, як було раніше, коли машини стояли по кілька тижнів (на кордоні. - Ред.), немає.

Проте, дійсно, обмеження на цьому маршруті не дають можливості експортерам нарощувати поставки. Якщо у Південний Китай ми можемо постачати морем, то у Північний єдиний шлях - лише через Чорне море, Каспійське море і так далі.

Копирайт изображения ME.GOV.UA
Image caption ЄС (із суттєвим відривом), а також Росія та Єгипет були головними покупцями українських товарів у 2016 році

ВВС Україна: І про США. Ринок величезний, цікавий, але дуже далекий. Чим з українського експорту може зацікавитися цей ринок?

Н.М.: Основне питання з ринком США - просування продукції. Ринок дуже великий, але дуже конкурентний.

Але пам'ятаючи про Угоду про вільну торгівлю із Канадою, потік на цей континент може збільшуватися. Багато компаній розглядають для себе Канаду як якірного дистриб'ютера.

Думаю, що для нашої нішевої продукції цей ринок може бути дуже цікавим, зокрема для сектору послуг. І не лише у сфері комунікаційних технологій, але й експорту креативних послуг - продакшину, дизайну - тут ми вже відчуваємо затребуваність.

ВВС Україна: Поки що це більше виглядало як експорт мізків, якщо говорити США і Канаду…

Н.М.: Я би так не говорила. Це відбувається по всьому світу. Світ став глобальним, й люди пересуваються зовсім по-новому.

Що продавати?

ВВС Україна: З напрямками зрозуміло, а які пріоритетні сектори для експорту?

Н.М.: Ми називаємо їх не пріоритетними, а перспективними. Які, при вкладенні в них певних ресурсів, можуть дати найбільший ефект для зростання економіки і експорту.

Сектори обрали на основі кластерного підходу. При цьому ми враховували наявні на сьогодні ресурси і конкурентні переваги та зростаючий попит на закордонних ринках.

Перший блок - це сектори, де ми вже бачимо зростання. Це харчова промисловість - і тут ми говоримо про готові продукти, а не про аграрну сировину. Це сектор інформаційних і комунікаційних технологій, бо як правило, ми зосереджуємося на експорті товарів, але експорт послуг має високу додану вартість.

Далі ми беремо сектори, які колись були чемпіонами, але зараз через торговельну агресією РФ і ситуацію на Сході країни втратили частину своїх ринків в СНД. В тому числі й через заборону транзиту. Це машинобудування і авіабудування. Ці сектори можуть дати за певних умов достатньо великий ріст, бо вони мають повну виробничу базу.

Третій блок - сектори, які лише "проростають", але вже починають давати економічний ефект. Це сектор креативних послуг, щодо якого у нас сформувалося дуже вузьке уявлення, - мода, дизайн.

Насправді, це і послуги у кіноіндустрії, візуальні ефекти, послуги дизайну, зокрема промислового, архітектурний дизайн. Це й інжинірингові послуги, які стоять на межі із дизайном. Видавництво і візуальне мистецтво. Ще один важливий сектор - це туризм.

Копирайт изображения ME.GOV.UA
Image caption За оцінками МЕРТ, одні сектори вже зараз можуть дати зростання експорту, а інші - лише у перспективі

ВВС Україна: Щодо розвитку експорту IT і креативних послуг, чи не станеться так, що Україна перетвориться у великий аутсорсинговий простір, й повториться ситуація, що сталося із експортом сировини?

Н.М.: Є багато міфів про те, що аутсорсинг - це погано. Звісно, наше завдання - створювати в Україні готові продукти. Але є питання, як до цього рівня розвитку дійти.

Аутсорсинг - це той вид послуг, який надають багато компаній навіть у розвинених країнах. Наприклад, в Канаді є аутсорсингові компаній, які надають послуги у США.

Важливим є і те, що ті послуги, які ми надаємо, не є простими чи примітивними. Українські компанії, які працюють в цьому секторі, надають відточені, індивідуалізовані, недешеві послуги досить великим і важливим гравцям.

Новини на цю ж тему