"Ми не пробачаємо нікому": що пропонує СБУ бойовикам на Донбасі

ДНР Копирайт изображения Getty Images
Image caption У СБУ вважають програму "На тебе чекають вдома" успішною, у самопроголошених "республіках" ставляться до неї скептично

Більше двох сотень колишніх учасників збройних формувань самопроголошених Донецької і Луганської "народних республік" повернулися на контрольовані Києвом території і живуть звичайним мирним життям, заявляють у Службі безпеки України.

Це стало можливим завдяки програмі "На тебе чекають вдома", яку влітку 2015 року ініціювала українська спецслужба. Її суть проста: бойовики, які не замішані у вбивствах, тортурах та інших тяжких злочинах, контактують з СБУ, а вона - після відповідних перевірок - допомагає їм вийти з "республік" і передає правоохоронним органам.

Далі кожен з учасників програми проходить через суд, який, згідно з українським законодавством, має право ухвалити рішення про їхнє звільнення від покарання.

У самопроголошених "республіках" ставляться до неї скептично, а у Росії взагалі називають спробою "внести розкол у лави ополченців". Критикують програму і деякі проукраїнські активісти.

Кореспонденти ВВС розбиралися у тонкощах роботи проекту СБУ в Києві та на Донбасі.

ВВС не може незалежно перевірити достовірність інформації про програму, надану Службою безпеки України.

ВВС змінила імена всіх процитованих учасників програми "На тебе чекають вдома" на їхнє прохання.

"Всі розбіглися"

"Ми вирішили ризикнути, і ризик виявився виправданим", - каже Надія Вадимівна.

Вона, здається, досі перебуває під враженням від подій, що трапилися у житті її родини впродовж останнього часу. Вона ніби й сміється, але її голос тремтить, а у певний момент вона зривається на плач.

"Сумніватися у такій ситуації можуть ті, хто дійсно воював, вбивав. А такі хлопці, як мій син... Я вважаю, тут сумніватися навіть не варто", - продовжує вона.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У квітні 2014 року багато мешканців Слов'янська вірили, що в місто ось-ось приїдуть "карателі", і організовували блокпости

Останні два з гаком роки Анатолій, 25-річний син Надії Вадимівни, перебував у Росії. В Україні його розшукували за звинуваченням у причетності до незаконних збройних формувань.

Сам Анатолій стверджує, що ці звинувачення не мають нічого спільного з дійсністю.

"У квітні 2014 року (після того, як до Слов'янська увійшов загін під командуванням Ігоря Стрєлкова і проголосив там "народну владу" - Ред.) у місті не було навіть банальної міліції, всі розбіглися. Я і ще п'ятеро хлопців вирішили захищати свої будинки від мародерів. Виходили на вулицю ночами, ходили по нашому приватному сектору, патрулювали", - пояснює він.

Анатолій стверджує: у його "патруля" не було зброї, ні з ким з "народної влади" свою діяльність вони не координували. Хоча визнає, що "ДНР" "намагалася підім'яти їх під себе".

У липні 2014 року, після переходу Слов'янська під контроль українських Збройних сил, у місті почали активно розшукувати посібників сепаратистів, які там лишилися. Анатолій вирішив виїхати з країни. Пізніше його дані з'явилися на сайті "Миротворець": там його називали прибічником "ДНР".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Згідно з Кримінальним кодексом України, створення або участь у непередбачених законом збройних формуваннях тягне за собою позбавлення волі на строк від трьох до восьми років

Більше двох років Надія Вадимівна спілкувалася з сином, його дружиною і маленькою онукою тільки через Skype. Повернутися додому молода сім'я боялася.

На початку цього року мама Анатолія не без побоювання зв'язалася з СБУ з проханням включити його до програми "На тебе чекають вдома". За день до нашої розмови місцевий суд звільнив Анатолія від кримінальної відповідальності, з полегшенням у голосі каже вона.

"Великого ноу-хау немає"

"Якщо говорити відверто, то якогось великого ноу-хау тут немає. Ми проаналізували досвід різних локальних конфліктів, які відбувалися у світі протягом останніх 50-60 років, і зрозуміли, що практично кожна спецслужба використовує щось схоже за оперативним задумом", - каже співавтор програми "На тебе чекають вдома", керівник одного з департаментів СБУ, полковник Ігор Кутепов.

Ідея проекту, продовжує він, полягала в тому, щоб вивести з незаконних збройних формувань людей, що не становлять їхній "ідеологічний кістяк", а були залучені до їхніх лав, по суті, випадково.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Влітку 2014 року, після того як сили АТО відновили контроль Києва над рядом міст Донбасу, чимало бойовиків виїхали на територію невизнаних "республік"

Типовий учасник програми, каже полковник Кутепов - це безробітний або з невеликим заробітком станом на весну 2014 року житель нині підконтрольної Києву частини Донбасу. Він, як правило, приєднувався до "ополченців" з надією заробити, а потім - відступав разом із сепаратистами на територію невизнаних "республік", де виплати сильно урізалися.

"Я не кажу, що рідні бойовиків добре живуть, але вони живуть краще, ніж на тому боці. І він це все бачить, тому що матері і дружини їздять туди до них і привозять їм продукти і гроші, які дозволяють їм існувати", - резюмує пан Кутепов.

"Сарафанне радіо"

Влітку 2015 року, коли програму тільки запускали, головним завданням СБУ було просто донести інформацію про її існування до місцевого населення. Працівники спецслужб особисто об'їхали сотні сімей прихильників самопроголошених "республік" у чотирьох "пілотних" містах Донбасу.

"Ми приїжджали до них у військовій формі, зі зброєю і бачили, що комунікація не виходить. Тоді я під свою відповідальність прийняв рішення: моя група - а, як правило, в одне місто приїжджали три-чотири людини - переодягалася у цивільне, зброю ховали, і рівень довіри підвищувався", - згадує полковник Кутепов.

У серпні 2015 року СБУ відрапортувала про першого бойовика, який взяв участь у програмі.

"Спочатку нашим завданням було створення (інформаційних. - Ред.) приводів. Перший, другий, п'ятнадцятий, двадцятий - і тут запрацювало сарафанне радіо. Це вже на нас почали виходити батьки бойовиків", - каже офіцер СБУ.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Кожного учасника програми ретельно перевіряють українські силовики

Перед тим, як включити людину до програми, спецслужба ретельно її перевіряє: використовують як відкриті джерела інформації, так і, наприклад, агентурні відомості або дані телефонних перехоплень. Якщо перевірка покаже причетність людини до тяжчих злочинів, її, каже полковник, попереджають: скасування покарання гарантувати не можуть.

Наприклад, каже Ігор Кутепов, двом братам, які у квітні 2014 року координували захоплення адмінбудівель в одному з міст Донецької області, а нині за допомогою мами звернулися до СБУ, передали: будете співпрацювати зі слідством - отримаєте мінімальний термін. Брати, поміркувавши, відмовилися покидати непідконтрольну Києву територію.

Проте, розповідає офіцер СБУ, який координує програму "На тебе чекають вдома" в зоні АТО, теж Ігор, у проекті взяла участь жінка, що пройшла у незаконних формуваннях підготовку снайпера.

"Її півроку готували, вона на полігон їздила, стріляла. А перед відправкою на передову - вийшла до нас. Тому що одна справа - отримувати зарплату на полігоні, а інша - стріляти у людей", - розповідає він.

"Психологічне насильство"

Відразу після запуску програми "На тебе чекають вдома" влітку 2015 року цю ініціативу помітили у російській Держдумі.

Франц Клінцевич, який на той час був членом думського комітету з оборони, назвав її спробою "внести розкол у лави ополченців".

"Це звичайна практика всіх спецслужб у різних конфліктних ситуаціях, і СБУ тут не виняток", - додав він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Російський депутат Франц Клінцевич назвав програму СБУ спробою "внести розкол у лави ополченців"

Інша справа, зазначив тоді депутат, що занепокоєння викликають дані про індивідуальну роботу української спецслужби з сім'ями бойовиків, що проживають на підконтрольній Києву території.

"Йдеться про прямий психологічний тиск на ополченців. Думаю, що в даному випадку навіть більш підходить інший термін - "психологічне насильство". Адже відомо, що у людини "найслабше місце" - його сім'я, і ​​СБУ підло грає на цьому", - цитує його РИА "Новости".

Сьогодні, через майже два роки після запуску програми, нею скористалися понад дві сотні людей, кажуть українські силовики. На тлі інформації про десятки тисяч учасників конфлікту на Донбасі цифра, прямо скажемо, не вражаюча.

У СБУ нарікають на те, що влада самопроголошених "республік" всіляко блокує поширення на непідконтрольній Києву території інформації про програму.

"Сарафанного радіо", кажуть вони, замало. Час від часу сили АТО використовують розроблені ще за радянських часів "агітаційні снаряди" - боєприпаси, що розриваються на певній висоті і розсіюють над контрольованою противником територією сотні листівок за раз.

Проте Юрій, боєць батальйону "Схід", що входить до складу "армійського корпусу ДНР", розказав Російській службі Бі-Бі-Сі, що ніколи не чув про подібну програму СБУ.

"Навіть якби вона реально існувала, то навряд чи би хтось повірив цим обіцянкам, навіть якщо захотів би вийти з гри", - каже він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Один з бійців батальйону "Схід" заявив Російській службі Бі-бі-сі, що не чув про подібну програму СБУ

"Я жодного разу не чув, щоб хтось за такою програмою перейшов на інший бік, а якби це було щось серйозне, то у Донецьку велася б якась пропагандистська робота на її підтримку, але про це ніхто з моїх товаришів по службі реально ніколи не чув", - продовжує Юрій.

А боєць "армії ДНР" Світлана з позивним "Руда", до якої додзвонилася Російська служба Бі-Бі-Сі, навпаки, говорить, що регулярно отримує в соцмережах і навіть по телефону пропозиції перейти на бік противника: мовляв, ми тебе приймемо, житло дамо, на навчання влаштуємо.

Однак вона ставиться до таких пропозицій скептично.

"По-перше, це повний обман, я вважаю. А по-друге, я не хочу йти до людей, які розбомбили мої будинки і вбивають населення мого міста, моєї батьківщини, моєї землі", - заявила вона.

Критика

В СБУ нарікають на те, що критикують їхню програму і проукраїнські активісти.

"Іноді люди бачать тільки картинку: мовляв, бойовика звільнили, а він же вбивав", - каже співавтор програми Ігор Кутепов.

У спецслужбі розповідають про один показовий випадок. Колишньому учасникові НВФ, який повернувся додому в одну з центральноукраїнських областей, тамтешні активісти прямо заявили: "Прийде сюди ще одна труна з нашим солдатом - закопаємо тебе разом з ним".

Полковник СБУ заочно відповідає критикам програми: "Ми - не гуманітарна місія".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption В СБУ кажуть, що отримують від "перехідників" чимало корисної інформації

За його словами, кожен "перехідник", як називають у службі учасників програми, ділиться з українськими силовиками наявною у нього інформацією з "того боку": від даних про колишніх товаришів по службі до місць ймовірного поховання українських бійців, яких вважають зниклими безвісти.

"В процесі роботи з цими людьми ми отримуємо дуже важливу інформацію, яку зможемо використовувати потім, в разі, не дай Бог, "години Ч" (Мається на увазі відновлення активних бойових дій на Донбасі - прим. автора). З нами працюють психологи, вони вивчають психологічний портрет кожного, хто потрапляє в поле нашого зору. Ми можемо навіть прогнозувати поведінку людей на передовій у конкретному місці", - говорить полковник Ігор Кутепов.

Інша претензія активістів полягає в тому, що учасники програми, на їхню думку, виявляються повністю залежними від української спецслужби, і вона може використовувати їх як заангажованих свідків у резонансних кримінальних справах.

Про це, наприклад, пише Олег Веремієнко, адвокат Івана Без'язикова - полковника Збройних сил України, який майже два роки перебував у полоні бойовиків "ДНР", а нині обвинуваченого в участі у терористичній організації.

За словами пана Веремієнка, ключовим свідком звинувачення у справі його підзахисного виступає саме учасник програми СБУ, який в ході процесу дає "потрібні прокуратурі свідчення".

У спецслужбі такі звинувачення відкидають і називають подібну критику програми "елементом гібридної війни".

Не амністія

У розмовах з ВВС українські силовики наполягають: їхня програма не є амністією бойовиків у повному розумінні цього слова. Вони кажуть, що Києву нині намагаються нав'язати "амністію за чеченським сценарієм": Україна нібито повинна "зрозуміти і пробачити" всіх бійців самопроголошених республік "гуртом".

Програму "На тебе чекають вдома" в СБУ розглядають як альтернативу такій амністії.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Українська спецслужба використовувала досвід різних локальних конфліктів, що відбувалися у світі протягом останніх 50-60 років, каже співавтор програми "На тебе чекають вдома"

"Ми говоримо (бойовикам. - Ред.): "Чи готові ви визнати, що ви винні? "Ми не пробачаємо нікому. Кожен з наших підопічних проходить чистилище у вигляді суду, який визнає його винним. І вже потім вступають інші санкції, які передбачають або його звільнення від відповідальності, або пом'якшення покарання - наприклад, умовний термін або відстрочка", - продовжує він.

Перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, яка очолює гуманітарну підгрупу Контактної групи, що веде переговори про врегулювання ситуації на Донбасі, розказала ВВС, що у Мінську питання про заміну амністії учасникам конфлікту програмою "На тебе чекають вдома" не піднімають.

У будь-якому випадку, нагадує вона, позиція української влади полягає в тому, що амністія учасникам конфлікту належить до політичного блоку питань, який може бути реалізований лише після виконання гуманітарного і безпекового блоків, тобто, після обміну полоненими і встановлення довгострокового перемир'я, що зараз загальмувалось.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption В СБУ кажуть, що ініційованою спецслужбою програмою скористалися більше двох сотень учасників незаконних збройних формувань

А поки до обговорення амністії в Мінську справа не дійшла, в СБУ кажуть, що ведуть переговори щодо участі в програмі з кількома сотнями колишніх учасників збройних формувань самопроголошених "республік" і їхніми родичами на підконтрольній Києву території.

Для жительки Слов'янська Надії Вадимівни і її сина Анатолія ризик участі в цій програмі виявився виправданим. Однак для сотень тисяч жителів сходу України подолання прірви, створеної конфліктом, залишається сумнівною мрією.

Новини на цю ж тему