Сендвіч наш насущний: як проста закуска підкорила весь світ

Сэндвич с салями Копирайт изображения NightAndDayImages

З 14 по 20 травня у Британії триває Тиждень сендвіча. Ця, на перший погляд, абсолютно невибаглива їжа має величезну різноманітність і давню історію.

Коли ж з'явився і так міцно закріпився у кулінарному побуті скромний і зручний сендвіч?

Нескінченна різноманітність

Я намагаюсь не пропонувати дітям сендвічі для легкого перекусу. І не тому, що вважаю їх нездоровою їжею. Річ у тім, що коли справа стосується начинки між двома шматками хліба, то одна хоче тунця з кукурудзою, заправленого майонезом, а інша - сир з помідорами. Причому ніхто не бажає поступатися. А готувати два види начинки іноді буває ліньки.

Копирайт изображения iStock
Image caption На смак і колір товаришів немає: скільки людей, стільки і улюблених сендвічів

Серед інших вподобань моєї сім'ї можна відзначити холодну курку з гірчицею і маринованим огірком, варене яйце з беконом і кропом, рибну котлету з майонезом і ковбасу з кетчупом.

А для мене немає нічого смачнішого за копчений лосось з м'яким сиром на здобному бублику. Різкий смак, відверта солоність і яскравий колір риби приємно контрастують з м'якістю і навіть певною прісністю сиру. Для повноти вражень рибу слід скропити лимонним соком.

Навіть із цього скромного переліку видно, що сендвічів існує стільки ж, скільки і людей. А якщо врахувати, що улюблену начинку можна запхати між двома скибками білого, чорного, багета, піти, булки, булочки, паляниці або короваю, то кількість варіантів стає майже нескінченною.

Довга історія і красива легенда

Якщо вірити історичним чутками, то походженням сендвіча, як і багато чого іншого, ми зобов'язані аристократам, які геть не мали, чого робити.

Копирайт изображения Hulton Archive
Image caption 4-й граф Сендвічський, якому ми зобов'язані назвою популярного страви

Десь у 1762 році Джон Монтегю, 4-й граф Сендвіч, грав у карти. Чи то карта йому йшла, чи то навпаки - він програвав і жадав відігратися, - але йти від карткового столу азартний граф категорично не хотів, незважаючи на те, що хотів їсти. Покликавши свого кухаря, він звелів йому покласти шматок м'яса між двома шматками хліба, щоб можна було вгамувати голод, не відриваючись від гри.

Правда це чи ні - велике питання, але історія хороша. У ній йдеться, що після цього випадку інші азартні гравці, яких серед британської аристократії було хоч греблю гати, також стали вимагати подати собі їжу, "як Сендвіч їв". Так і прижилося.

Місто, граф і бутерброд

Копирайт изображения Hulton Archive
Image caption Перший граф Сендвічський, який цілком міг бути і Портсмут

Як це часто буває в англійській історії, граф Сендвічський, на честь якого назвали знаменитий бутерброд, не мав жодного відношення до міста Сендвіч у графстві Кент.

Перший граф Сендвіч у XVII столітті, строго кажучи, графом ще не був, а був офіцером на ім'я Едвард Монтегю, який віддано служив Оліверу Кромвелю. Однак волею долі він зіграв важливу роль у поверненні на британський престол Карла II, за що і був нагороджений титулом.

12 липня 1660 року вдячний король, поверненню якого Монтегю посприяв, нагородив його відразу трьома титулами: барон Сент-Ніетський, віконт Хінчінбрук і граф Сендвічський.

Цікаво, що король запропонував Монтегю на вибір два варіанти: графа Сендвічського і графа Портсмутського. Монтегю обрав Сендвіч.

Якби він ухвалив інше рішення - і ми з вами цілком могли б зараз закушувати "портсмутами".

Сендвіч в історичній перспективі

Взагалі-то спочатку сендвіч сендвічем не був. Англійський граф всього лише дав назву одному з найдавніших винаходів людства: закладанню начинки між двома шарами хліба.

Копирайт изображения iStock
Image caption Гіркі трави мають нагадувати про страждання єврейського народу в єгипетському рабстві

Жоден історик не візьметься сказати напевно, коли виникла ця кулінарна традиція, але в літературі вона вперше згадується у біографії відомого рабина Гілеля Старшого, який у I столітті до н.е. ввів в ужиток традицію на Песах їсти гіркі трави, закладені між двома скибками маци. Гіркота начинки мала нагадувати про страждання єврейського народу в єгипетському рабстві.

Гілель напевно був не першою людиною в історії, яка вирішила їсти начинку між двома шматками хлібобулочного виробу, але він - перший, про якого у нас є точні відомості. Традиція ця, до речі, жива досі й так і називається - "сендвіч Гілеля".

У середньовічній Європі існувала звичка подавати м'ясо з підливою на великих зачерствілих шматках хліба, які фактично виконували функцію тарілок.

Копирайт изображения Otto Stadler
Image caption Ось так вони і їли - з великих шматків хліба замість тарілок

Наприкінці трапези хлібні підставки з'їдали - або віддавали собакам чи біднякам. Сендвічами вони у прямому сенсі слова не були, але явно були провісниками відкритих бутербродів.

Насправді, сендвічі - у їхній більш-менш сучасній формі - вочевидь існували в Європі досить давно, але називалися не на честь графа, який любив пограти в карти, а по-простому: хліб з м'ясом, або хліб з сиром.

Післяобідній чай, або сендвіч вишуканий

Копирайт изображения iStock
Image caption Післеполудневий чай - це ритуал, у якому всьому є своє місце і час

На початку XIX століття Анна, 7-а герцогиня Бедфордська, зізналася одній зі своїх подруг, що часто після обіду має "відчуття тяжкості". Неприємні відчуття герцогині пояснювалися елементарним голодом. Тоді аристократи їли двічі на день: вранці за сніданком і ввечері за обідом, десь о восьмій годині.

Заповзятлива аристократка вирішила проблему, наказавши після полудня подавати до свого будуару чайник з чаєм і невеликі закуски. Найпростішою закускою якраз і виявився сендвіч.

Англійці, які обожнювали і продовжують обожнювати традиції, що мають суворо регламентований ритуал, з ентузіазмом прийняли нове кулінарне явище: сендвіч для післяобіднього чаю.

Кулінарний менует

Копирайт изображения iStock
Image caption У чаї все має бути прекрасно - все інше залежить від фантазії кухаря

Сендвічі, що подають до чаю у пристойних місцях, відрізняються не лише тонким смаком, але і вишуканою формою. У такому бутерброді прекрасним має бути все - і хліб, і начинка, і сервірування.

Отже, про що необхідно пам'ятати?

По-перше, сендвіч під час чаю повинен знати своє місце: його подають першим, до коржиків і солодких пирогів (їх теж подають не одночасно).

По-друге, він має бути витонченим, тендітним як статуетка севрської порцеляни і невагомим як пір'їнка.

Якщо коли-небудь вам заманеться позмагатися у виготовленні цієї вишуканої закуски з кухарями кращих лондонських готелів, то приготуйтеся напружити всі свої творчі та артистичні здібності - крім того, вам знадобиться і чимала спритність рук.

Корисні поради

Почнемо з самого простого: хліб слід нарізати тоненько-тоненько - так, щоб він майже просвічував. Для канонічного сендвіча з огірком зелений овоч також слід звільнити від шкірки, тонко порізати і подавати на сірому хлібі, намазаному маслом.

Копирайт изображения iStock
Image caption Немає нічого більш англійської, ніж сендвіч з огірком, при цьому мелений перець багато хто вважає абсолютно зайвим

Якщо у вас є час, то нарізаний і почищений огірок слід посипати сіллю і дати стекти соку, що утворився. В цьому випадку огірок набуває приємної хрумкості, але не виділяє зайвої вологи. Хліб потрібно намазати найтоншим шаром масла.

Другим канонічним учасником традиційного чаювання є сендвічі з начинкою з вареного яйця і крес-салату. Копчений лосось також може бути цілком прийнятним додатком до трапези.

Верхом кулінарних "збочень" є сендвічні рулети. Для цього буханку білого хліба типу "цеглинка" (батон не підійде) слід нарізати тонкими скибками вздовж, отримане розкачати важкою (краще мармурової) качалкою, намазати маслом, покласти начинку, зробити трубочкою і порізати впоперек.

Виглядає чудово, але спресований качалкою хліб позбавляє кінцевий продукт легкості і порушує традиції.

Улюблена їжа обідніх перерв

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сендвіч став набагато демократичнішим

Стрімкий ритм сучасного життя позбавив сендвіч ореола аристократизму і додав йому демократичності. У великих і малих містах Сполученого Королівства з'явилась незліченна кількість маленьких кафе, у яких робітники можуть замовити сендвіч на свій смак.

Продавцю слід лише вказати, яку начинку ти хочеш і в який булці, а також вказати ступінь теплової обробки (все сире, під грилем все разом або лише хліб підсушити в тостері).

Сендвіч давно перетнув Атлантичний океан і міцно закріпився серед улюбленої їжі американців.

Сендвічі можуть бути солодкими чи ні, корисними або не дуже, кошерними, халяльними, вегетаріанськими або м'ясними, простонародними або аристократичними, але суть залишається незмінною: два шари булки, між ними начинка - і голодний їдець.

За великим рахунком, сендвіч цілком може бути найдавнішою стравою, винайденою людством. Погодьтеся, що таке кулінарне досягнення заслуговує власних урочистостей.

І трохи інформації

  • У виготовленні сендвічів у Сполученому Королівстві задіяно більше людей, ніж в усьому сільськогосподарському секторі
  • Комерційним виготовленням сендвічів займається близько 300 тисяч людей
  • Сендвіч - це також місто в графстві Кент, хоча з ім'ям закритого бутерброда воно ніяк і не пов'язано
  • Саме слово "сендвіч" походить із саксонської мови і означає "піщане місце"
  • Місто Сендвіч заснували римляни, хоча перша згадка про нього у хроніках датується 640 роком
  • У місті Сендвіч донедавна розташовувався науково-дослідний центр, в якому розробили віагру
Копирайт изображения iStock
Image caption Затока біля Сендвіча

Новини на цю ж тему