Сон про Київ, який зникає: листівки художника Сергія Майдукова

Броварня Марра на вулиці Кирилівській (ліворуч) і Київський іподром на Печерську (праворуч) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Броварня Марра на вулиці Кирилівській (ліворуч) і Київський іподром на Печерську (праворуч)

Якщо пройти трохи углиб вулиці Кирилівської (колишньої Фрунзе) і, не завертаючи на Нижньоюрківську, де розташований відомий Closer, дійти до старої подільської промзони, можна натрапити на дивну будівлю - схожу чи то на фортецю, чи то на лондонську електростанцію Баттерсі із обкладинки 10-го альбому Pink Floyd.

Це - броварня Марра, один із перших пивзаводів у Києві. І збудував цю вигадливу будівлю не хто інший, як знаменитий київський архітектор Владислав Городецький - так, саме той, що й власник Будинку з химерами у центрі столиці.

Марр - прізвище його дружини Корнелії. Саме її батько, купець Йосиф Марр, попрохав талановитого зятя спроектувати будівлю його нової пивоварні.

За міською легендою, у цій історії прихований не лише родинний бізнес, але й кохання і любовний трикутник. І саме тому на фасаді чотириповерхової споруди можна вгадати обриси жіночого обличчя - кажуть, Городецький зумисне "зобразив" на ньому чи то портрет дружини Корнелії, чи то якоїсь іншої жінки.

Нині на фасаді колишнього пивзаводу, поперек ймовірного "обличчя" висить вивіска "Продаж"; місцева преса пише, що сама будівля - порожня, а її територію використовують як парковку. Броварня Марра, як і історія її створення, може й сама скоро стати міською легендою.

Саме тому художник та ілюстратор Сергій Майдуков вирішив зобразити її на одній зі своїх листівок, яка увійшла до серії, що показує Київ, який зникає.

"Акт вдячності"

Це вже третя серія листівок, які малює Сергій Майдуков. Перша, створена ще у 2011 році, розповідала про цікаві і яскраві місцини України - Київ, Одесу, Севастополь, Донецьк, Умань, Святогір'я, Львів, Чернівці.

Друга серія була присвячена власне Києву - і його визначним місцинам.

"Тому що я люблю Київ, - пояснює художник. - Я родом з Донеччини, але все свідоме життя прожив у Києві - з 25 років. Мені здається, класно бути вдячним за гостинність міста, місцевості, де живеш - але не тільки місту, а й людям. Тож я робив це як триб'ют (присвяту. - Ред.), це такий мій акт вдячності".

А ось третя серія, яка вийшла накладом у 100 комплектів навесні 2017 року - про місця Києва, які зникають, "які руйнуються, у занепаді, засмічені, потріскані", розповідає художник.

Радянські мозаїки, проспект Перемоги (Л) і млин Бродського, Поштова площа (П) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Радянські мозаїки, проспект Перемоги (Л) і млин Бродського, Поштова площа (П)

"Надто голосно казати, що я хотів привернути увагу. Тому що як привернути увагу листівками? Але це чесна причина: я хотів привернути увагу", - розповідає пан Майдуков про те, чому вирішив зобразити занедбані місця столиці.

"Мені хотілося, щоб була якась соціальна складова, а не тільки щось таке красиве", - каже художник.

"І я робив не просто про місця, що руйнуються, - а про ідеальний сон про ці місця. Тобто що було б, якби це врятувалося і було у розквіті, а не в занепаді. Це такий оптимістичний, утопічний погляд. Така щаслива утопія", - описує Сергій Майдуков.

"Але я намалював їх невірно в плані цільової групи. Мені здається, якщо б їх дарували власникам будівельних компаній чи адвокатам, які борються за якісь будівлі Києва, - це б мало ефект. А так - це таке нагадування чи констатація", - додає він.

Листівки-квести

Щоправда, першою героїнею його останньої серії листівок стала не броварня, збудована іменитим архітектором Городецьким, а зовсім інша будівля - "Будинок зі зміями" на Великій Житомирській.

Будинок Сікорського, вул. Ярославів Вал (Л) і "Будинок зі зміями", вулиця Велика Житомирська (П) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Будинок Сікорського, вул. Ярославів Вал (Л) і "Будинок зі зміями", вулиця Велика Житомирська (П)

"Цей будинок мені завжди дуже подобався. Я працював поруч із ним, і мені його було дуже шкода, - розповідає пан Майдуков. - І я дуже сподівався на його щасливу долю. Хоч зараз він такий і стоїть, навіть ще гірший".

Будинок зі зміями став першим - за ним на листівках Сергія Майдукова з'явилися будинок Міхельсона на вулиці Пушкінській, Центральний РАЦС, Київський іподром на Печерську, будинок Лапинського на вулиці Олеся Гончара, будинок барона Гессельбейна на вулиці Городецького, поруч із входом до станції метро "Хрещатик". Загалом - 12 листівок для 12 споруд.

Будинок барона Гессельбейна на вулиці Городецького (Л) і будинок Підгорського на Ярославовому Валу (П) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Будинок барона Гессельбейна на вулиці Городецького (Л) і будинок Підгорського на Ярославовому Валу (П)

"Я зробив такий здоровезний перелік об'єктів - десь із 40 у мене їх було, з яких я обирав 12 - за цікавістю історії і за зовнішнім виглядом, так, щоб вони всі були різнопланові. Ну от РАЦС - це пізньорадянська будівля, а в броварні цікава історія", - розповідає художник.

"Про кожен об'єкт я робив дослідження, читав статті про них, дивився фотографії, читав історію кожного з місць, дізнавався, хто власник, чому воно зараз занепадає, що з ним буде далі - чи його зносять, чи там буде торгівельний центр", - каже він.

Центральний РАЦС (Л) і будинок Новікова на Подолі (П) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Центральний РАЦС (Л) і будинок Новікова на Подолі (П)

Кожна з листівок для свого глядача - маленький квест. Наприклад, РАЦС заховався під величезним лайнером із написом "Just married" (тобто "молодята"), а під будинком Сікорського, що блимає з листівки порожніми шибками, - і сам авіаконструктор Ігор Сігорський поруч із сучасним дроном.

"Києве, я люблю тебе, але…"

Як ілюстратор Сергій Майдуков працював із The Washington Post, The Architectural Review, The Boston Globe, Buro 24/7, Esquire і Adobe. Сергій каже, що у своїй творчості прагне завжди "змінюватися і поглиблюватися".

"Я прагну до багатошаровості робіт - і не тільки в графічному сенсі, а й в сенсі ідеї: щоб це не просто була одна ідея, а й щоб іще одна лежала десь унизу, а може, - і ще одна внизу", - розповідає він.

Сергій каже, що на його творчість вплинув живопис 20-30-х років - такі українські художники-авангардисти, як Казимир Малевич, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Ганна Собачко-Шостак, із закордонних - Еґон Шіле, Анрі Матісс, Ле Корбюзьє, а також низка радянських митців - Олександр Дейнека, Євсей Моїсеєнко, Василь Архипов, Філіп Малявін. "Щось живе і те, що виспівує людське тіло", - пояснює він.

Будинок Лапинського на вулиці Олеся Гончара (Л) і садиба Міхельсона на Пушкінській (П) Копирайт изображения Sergiy Maidukov
Image caption Будинок Лапинського на вулиці Олеся Гончара (Л) і садиба Міхельсона на Пушкінській (П)

Листівки - це його персональний і некомерційний проект, каже художник. "Я робив їх для друзів - щоб вони мали ці листівки і їх дарували одне одному", - розповідає він.

Себе він називає одним "із цих безпідставно радісних людей".

"Не знаю, хто це сказав: "Києве, я тебе люблю, але ти мене бісиш". Це про мене, - визнає Майдуков. - Дратують парковки, сміття дратує, тротуари, плитка, на яку не можна дивитися без сорому, Хрещатик".

"Але якщо оптимістично дивитись на те, що робить мене щасливим у Києві - це те, що є ще багато дво- і триповерхового Києва, і він зелений, і він як село - рідний, і навіть ті місця, де він занедбаний - хочеться обійняти", - каже Сергій Майдуков.

Ілюстрації надані Сергієм Майдуковим

Новини на цю ж тему