Скільки треба музикантів, щоби створити хіт?

Дрей Копирайт изображения Getty Images
Image caption Канадська зірка Дрейк назвав сім співавторів свого хітового сінґла One Dance

Десятиліттями серед авторів популярних пісень переважали тандеми: Леннон і Маккартні, Джаггер і Річардс, Бенні й Бйорн.

Та нині ситуація змінилася.

За дослідженням британського журналу Music Week, наразі хітові сингли мають у середньому по 4,53 автори.

Журналісти проаналізували 100 найпопулярніших пісень 2016 року і виявили, що лише в чотирьох із них автором зазначений один-єдиний музикант - це I Took A Pill In Ibiza Майка Познера, My Way Келвіна Гарріса і два хіти рок-гурту Twenty One Pilots.

Десять років тому популярні сінгли мали в середньому по 3,52 автори.

І з тогорічного топ-100 14 пісень мали одного автора (наприклад, Rehab Емі Вайнгауз і When The Sun Goes Down гурту Arctic Monkeys).

Пісня, що в 2016 році розійшлася найбільшим тиражем - One Dance Дрейка - має вісім авторів.

Та навіть їй далеко до Uptown Funk Марка Ронсона, над якою працювали 13 авторів - через що Пол Ґамбаччіні охрестив її "найбільш колективною піснею в історії".

(Заради справедливості треба сказати, що спочатку ця пісня мала лише чотирьох офіційних авторів; інших додали, коли публіка помітила її подібність до хіта 1979 р. Ooops Upside Your Head гурту The Gap Band).

Копирайт изображения SONY MUSIC
Image caption Тут - лише частина авторів композиції Uptown Funk

Навіть славетні сольні виконавці, чий образ тісно переплівся з їхньою музикою, наприклад Адель, Тейлор Свіфт чи Ед Ширан, покладаються на допомогу співавторів. А поважні метри U2 працюють над новим альбомом Songs of Experience разом із хітмейкерами Раяном Теддером, Полом Епвортом і will.i.am.

Чому ж так? Невже композитори та поети розлінувалися чи втратили хист? А може, намагаються перестрахуватися в пошуках хітів?

На думку Майка Сміта, директора студії Warner/Chappell UK, річ у тих змінах, які відбулися в музичній індустрії.

"Згадайте, як це було двадцять років тому. Музиканту треба було випустити два-три альбоми, щоби відшліфувати майстерність", - сказав він кореспонденту Music Week.

"Нині цей процес значно прискорився: студії запрошують до роботи з виконавцями професійних авторів, щоби якомога швидше "розкрутити" спільні твори".

Авторські марафони

Шведська зірка Туве Лу, яка, перш ніж розпочати власну кар'єру, писала для гуртів Girls Aloud та Icona Pop, каже, що знайшла свій самобутній стиль завдяки "авторським марафонам".

"До роботи на студію Warner Chappell я писала та продюсувала пісні самостійно, - пояснює вона кореспонденту ВВС. - Та зараз я багато чого навчилася в інших продюсерів, більш обізнаних у певних аспектах творчості".

"Я завжди концентрувалася на мелодії та словах. Більшість пісень, які я написала самостійно, - наприклад, Habits, - мають лише три акорди від початку до кінця".

"Я не знала, як зробити пісню динамічною, забезпечити їй гарний розвиток. Але музиканти з гурту The Struts, які спродюсували мій перший міні-альбом, чудово розуміються на динаміці. Працюючи з ними, я навчилася її створювати".

"Авторські марафони", які організовують музичні студії, - це своєрідне випробування "теореми про нескінченну мавпу": десятки продюсерів, музикантів і топ-лайнерів (авторів мелодій) довго сидять в одній кімнаті, створюючи безкінечні варіанти композицій, зазвичай для певного виконавця.

"Вам дають завдання: наприклад, створити швидку, стильну пісню про перше знайомство хлопця та дівчини", - розповідає британська співачка Діо, давня учасниця таких марафонів із написання пісень для конкурсантів X Factor.

Цього тижня вона має отримати нагороду за свій хіт Sexual.

"Та особисто я ці завдання ігнорую. Вони нудні. Всі хочуть чути гарні якісні пісні - от я і намагаюся писати такі пісні".

Штампування хітів

Копирайт изображения Virgin Records
Image caption Синті-поп гурт Chvrches уникає спокуси роботи з співавторами

Поп-співачка RAYE, яка співпрацює з такими авторами, як Charli XCX and Jax Jones, додає: "Деякі авторські марафони досить дивні та схожі на фабричний конвеєр".

"Пам'ятаю марафон Ріанни - там була величезна студія, і в кожній кімнаті сиділи музиканти й намагалися видати якомога більше нових пісень".

"Казна-що, одним словом. Тиск величезний - але пісні справді пишуться".

Така нестримна творчість - прекрасно, та є і зворотний бік медалі. Якщо у пісні, скажімо, 13 авторів, то гонорар за кожен її продаж чи використання має ділитися між усіма.

І ділиться він не порівну: менш відомі автори, яким належить рядок-другий, отримують, можливо, лише 1% прибутку.

Не остання проблема - подібність. Якщо найпопулярнішим виконавцям пишуть пісні одні й ті самі автори, напевно, вашим батькам недаремно здається, що "сучасна музика вся однакова".

Втрата свого стилю?

Шотландський поп-гурт Chvrches дуже цього боїться.

"Музиканти більше не створюють альбомів, - сказав ВВС у 2015 р. клавішник гурту Іен Кук. - Вони записують 11-12 пісень і випускають їх під виглядом альбому".

"Можливо, серед цих одинадцяти пісень, написаних у співавторстві, трапиться та, що очолить всесвітні чарти. Та це буде не ваша пісня".

Солістка гурту Лорен Мейберрі додає: "Коли я слухаю наші записи, то думаю - ми маємо стиль".

"Цього не скажеш про композиції, написані багатьма авторами. Між усіма ними стиль губиться".

Напевно, цього можна уникнути, якщо виконавець надихне своїм стилем учасників авторських марафонів. Це добре вдалося Бейонсе в останніх двох альбомах: вони відверті та автобіографічні - попри те, що написані величезним числом авторів.

Копирайт изображения SONY MUSIC
Image caption Бейонсе примудряється створювати відчуття власного авторства, навіть коли користується допомогою десятків авторів

Британський музикант MNEK - один із тринадцяти авторів хіта Бейонсе під назвою Hold Up. Ця пісня зшита з десятків клаптиків, каже він.

"Бейонсе заграла мені приспів, - розповів він нашому кореспонденту минулого року, - а тоді я повернувся до студії та записав усі можливі ідеї, які спали мені на думку".

"Бейонсе вибрала з них те, що їй сподобалося - і вийшла прекрасна повноцінна пісня".

Новини на цю ж тему