Що відбувається із ринком землі в Україні?

земля на продаж Копирайт изображения UNIAN
Image caption Офіційно українська земля не продається, але майже вся вона вже має власників

Земельну реформу МВФ називає однією з головних передумов наступних траншів для Києва, - заявив голова місії МВФ, яка щойно завершила роботу в Україні.

Згідно із Меморандумом про співпрацю з фондом, законодавчо земельну реформу мають оформити до кінця травня, а ринок землі має запрацювати з 1 січня 2018.

Прозорий і зрозумілий ринок, який для країни принесе пожвавлення економіки, а для власників землі - справедливу ціну за їхню власність, - такі ключові вимоги до земельної реформи назвав в інтерв'ю ВВС Україна постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше.

Тим часом дискусії щодо головних принципів, на яких працюватиме ринок землі в Україні, тривають не перший рік і знову загострилися.

Із цими дискусіями ЗМІ пов'язали і заяву про відставку міністра аграрної політики Тараса Кутового, яку він подав 23 травня. Сам він не пояснив, чому хоче піти з уряду, але повідомив, що надалі збирається зосередитись на питаннях залучення інвестицій в Україну.

Вічне питання

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Впродовж 25 років заклики зробити землю товаром наражалися на протести

Запровадження ринку землі в Україні є чи не найдовше очікуваною, і чи не найбільш суперечливою реформою. Оцінки оглядачів різняться від можливості "відновлення історичної справедливості" до неминучості "останнього дерибану".

Нині в Україні діє заборона на продаж землі.

Першу таку заборону запровадили ще у 2001 році. З того ж часу розробляються різні варіанти законопроектів, які б регулювали ринок землі в Україні. Але жоден із них так і не ухвалили. Депутати регулярно подовжували дію мораторію на продаж землі.

Тим часом і міжнародні, і вітчизняні експерти називають земельну реформу, разом із реформою судочинства і пенсійною, серед ключових, що можуть дати реальний поштовх економічному розвитку.

В уряді прогнозували, що законодавчо земельну реформу оформлять до 1 липня. Свій законопроект уряд розробив, але досі не схвалив.

Окрім урядового у парламенті є ще два законопроекти, які подали на розгляд ще у грудні 2016 року.

Важливі відмінності

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У парламенті також є палкі противники продажу землі

Усі законопроекти передбачають заборону на продаж сільгоспземлі іноземцям. Але на цьому спільне завершується.

Перший законопроект "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" (№5535) подали у грудні минулого року група депутатів на чолі із Олексієм Мушаком, якого ЗМІ називають близьким до Андрія Веревського, найбільшого акціонера "Кернела". Цей законопроект передбачає поетапне запровадження ринку землі. Згідно із законопроектом, на другому етапі (з 1 липня 2018) землю зможуть купувати юридичні особи і фізичні особи-підприємці.

Автором другого парламентського законопроекту з такою ж назвою, але іншим номером - "Про обіг земель сільськогосподарського призначення» (№5535-1) - є також парламентар від БПП Аркадій Корнацький, співзасновник "Агрофірма Корнацьких". Його законопроект передбачає одночасну можливість продажу землі не тільки громадянам і державі, але й юридичним особам.

На відміну від парламентських, урядовий законопроект не передбачає, що юридичні особи матимуть право купити землю. Покупцями сільгоспземлі, за версією уряду, можуть бути громадяни України, територіальні громади і держава.

Особи, яким "зарано"

Юрій Микитенко працює в Держгеокадастрі - одному з органів, який працював над урядовим проектом.

Він пояснює, що заборона на продаж землі юрособам зумовлена бажанням "дати більше можливостей для розвитку приватної ініціативи, впровадження іпотеки землі, яка б дала можливість розвивати аграрний сектор економіки, і, особливо, фермерські та сімейні господарства".

На думку пана Микитенка, вводити юридичні особи в коло покупців ще зарано, бо є ризик, що право на землю скуплять іноземні громадяни, корпорації та інші юридичні особи.

Ринок - окремо, "прорив" - окремо

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Аграрні досягнення останніх років не належать ані державним, ані дрібним приватним підприємствам. Але великий аграрний бізнес має свої вади

Юридичні особи - це саме ті, хто зараз виробляє левову частку українського аграрного продукту, каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. І саме вони, як хоче уряд, будуть виключені із земельної реформи.

"У нас є держава, громадяни і територіальні громади. Але ані держава, ані громадяни, ані територіальні громади до "прориву", який демонструє АПК, не мають ніякого стосунку, - каже Тарас Висоцький. - Виходить, є юридичні особи, які формують експортний потенціал, які створюють валовий продукт, але із земельної реформи кудись зникли".

На думку пана Висоцького, юридичні особи обов'язково повинні увійти у коло учасників ринку землі.

"Можна дискутувати критерії, обмеження, але якщо ціль реформи - розвивати економіку, без юросіб цього не вдасться досягти".

Він також звертає увагу, що великі аграрні холдинги, доступ яких до ринку землі хоче обмежити уряд, не випадково не лобіюють реформи. Вони цілком задоволені нинішньою системою оренди, оскільки за відсутності ринку вони й надалі користуються землею задешево.

Представники низки аграрних асоціацій на чолі із Всеукраїнською аграрною радою висловили таку саму думку. Вони вважають, що урядовий законопроект у тому вигляді, що його було оприлюднено, фактично, усуває з ринку землі "переважну більшість сільгоспвиробників".

Аграрії звернулися до президента, прем'єра та парламенту із закликом ще раз подумати про усі наслідки продажу землі за такими правилами. Крім того, йдеться у їхній заяві, "ринок землі має передбачати не лише наявність об'єкту купівлі-продажу (землі), але й бути забезпечений грошовими коштами".

Без вирішення цих проблем, вважають аграрні організації, "запуск ринку землі з 1 січня 2018 року є вкрай передчасним і призведе до непоправних наслідків для економіки й нацбезпеки України".

Про тимчасове і вічне

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Для України земельне питання має й історичне значення

Натомість експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні Александер Шкурла вважає, що нині Києву важливіше "зрушити з мертвої точки" ринок землі і "відновити історичну справедливість".

На його думку, треба спочатку ухвалити рішення про продаж землі, а потім вже визначатися із його учасниками. "Питання (заборони продажу землі для) юридичних осіб - більше політичне. Ми сприймаємо його як виключно норму перехідного періоду", - каже він.

Проте тимчасові рішення в Україні найчастіше виявляються довготривалими, - зауважує Віктор Заяць, завідувач кафедрою Національного університету біоресурсів і природокористування. Він застерігає від "половинчастості" реформи:

"Мораторій наробив лиха надзвичайно багато, але сурогатний ринок наробить ще більше. У ринку не може бути обмежень, тим більше тимчасових, бо вони будуть вічними".

Науковець також нагадує, що коли відбулося розпаювання земель і запроваджувалася оренда, її також вважали запобіжником того, щоб земля не потрапила "не в ті руки". Натомість, наголошує пан Заяць, "таких земельних банків, як в Україні, немає ніде у світі".

Про те, що де-факто ринок землі вже працює, каже і Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально економічних досліджень CASE Україна.

Він вважає, що головна мета земельної реформи - легітимізувати відносини довкола землі. Нині вони, на думку експерта, визначаються тіньовим ринком, який працює попри формальний мораторій на продаж.

Він також вважає, що вади нинішніх земельних відносин мали б навчити, що будь-які обмеження "просто означають додаткові витрати на тіньові схеми", які рано чи пізно будуть винайдені. Попри усі ризики, каже Дмитро Боярчук, виключивши із кола покупців землі юридичні особи, "ми знову опинимося в ситуації напівлегального ринку".

Судовий джокер

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Земельне питання може вирішити Конституційний суд?

Втім, якими б не були аргументи різних сторін, може статися так, що депутати не схвалять жоден із запропонованих законопроектів.

Як це виглядатиме, парламентарі продемонстрували 18 травня. Під час голосування за постанову, якою пропонувалося ухвалити "дорожню карту" кроків, потрібних для запровадження ефективного ринку землі, "За" проголосувало лише 17 людей.

Оглядачі припускають, що земельне питання в Україні може розв'язатися не в парламенті, а, наприклад, у суді.

17 лютого 2017 року група депутатів внесла подання до Конституційного суду, у якому оскаржила законність мораторію на продаж землі.

Якщо КС пристане на бік депутатів-авторів подання, продаж землі дозволять автоматично згідно із Земельним кодексом.

Щоправда, у прикінцевих положеннях кодексу сказано, що ринок землі можна запровадити лише після ухвалення закону про обіг землі.

Але навіть у цьому разі, каже Тарас Висоцький, земельна реформа повинна відбуватися паралельно із реформою судової системи, оскільки без ефективного захисту прав власності ринок землі нормально не працюватиме.

На розгляд цього питання КС має півроку - рішення має з'явитися до середини серпня.

"Думаю, рішення Конституційного суду і буде відповіддю на запитання, чи готова уся судова система до захисту ринкових земельних відносин в Україні", - каже експерт ГО "Інститут розвитку аграрних ринків" Володимир Артюшин.

Земельні рекорди

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Продукція АПК забезпечує понад 40% українського експорту

Від середини 1990-х в Україні було розпайовано і передано у колективну власність близько 27 млн га землі.

Нині в Україні налічується майже 7 мільйонів власників земельних паїв, які здають свою землю в оренду за ціною, яка є на порядок нижчою, ніж у Європі, попри те, що якість українських чорноземів є своєрідним "брендом".

При цьому земельні банки, які на умовах оренди зібрали агрохолдинги, що працюють в Україні, є величезними, і становлять сотні тисяч гектарів ріллі.

Саме великі аграрні господарства виробляють значну частку продукції АПК, частка якої у експорті зросла до 42%, випередивши традиційну металургію і хімію.

У 2016 році в Україні зібрали рекордний врожай зернових у 66 млн тонн, із яких на експорт пішло також рекордні 40,2 млн тонн.

Новини на цю ж тему