Крапка в асоціації: як запрацює угода України та ЄС

Майдан Копирайт изображения UNIAN
Image caption Відмова від Угоди про асоціацію в 2013 році призвело до протестів Євромайдану

Нідерланди нарешті ратифікували Угоду про асоціацію ЄС та України, поставивши крапку в багаторічній та подекуди трагічній епопеї.

30 травня верхня палата парламенту країни ратифікувала угоду, після чого її підпишуть, а уряд має направити ратифікаційні грамоти до ЄС.

Як прогнозують експерти, повністю Угода про асоціацію має запрацювати не пізніше 1 серпня 2017 року.

Нідерланди були останньою країною ЄС, яка затягнула з ратифікацією Угоди про асоціацію через минулорічний референдум. На якому голландці сказали "ні" документу.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте зумів домовитись про ратифікацію угоди

Експерти вказують, що остаточна ратифікація асоціації - переважно політична та юридична дія: більшість важливих положень угоди вже і так працювали через тимчасовий механізм.

Хоча тепер імплементація угоди суттєво пришвидшиться, а ЄС отримає додаткові механізми контролю виконання її Україною.

Що передбачає угода?

Угода про асоціацію з ЄС - це величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України та ЄС.

Перші розділи стосуються загальних принципів асоціації України та ЄС, політичного діалогу та реформ, зближення зовнішньої політики та безпеки, а також юстиції.

Проте ключовими розділами є четвертий та п'ятий, які стосуються торгівлі та економічної і галузевої співпраці. Це і є так звана глибока і всеохоплююча зона вільної торгівлі, щодо якої різко протестувала Росія в 2013 році.

Більшість розділів асоціації почали тимчасово діяти ще з 1 листопада 2014 року, а найголовніша - економічна - запрацювала ще з 1 січня 2016 року.

Тоді ж були суттєво зменшенні або зняті мита та тарифи на більшість товарів у взаємній торгівлі, хоча на багато важливих для України товарів зберігаються квоти.

Метою зони вільної торгівлі є лібералізація взаємного доступу до ринків товарів та послуг, а також узгодження українських правил та регламентів з нормами ЄС.

У перший рік вільної торгівлі з ЄС український експорт туди зріс на понад 3%, а товарообіг - на понад 6%.

Найбільші торговельні партнери України, 2016

37,1%

українського експорту іде до ЄС

9,9%

українського експорту іде до РФ

UKRINFORM

А питома вага ЄС у торгівлі товарами та послугами за 2016 рік склала близько 40%.

Для низки галузей України ЄС став основним торговельним партнером, а найбільше туди експортують аграрії та виробники продуктів харчування.

Згідно з останніми даними за перший квартал 2017 року, український експорт до ЄС зріс на чверть.

Україна експортує до ЄС 36,4% своєї продукції.

Куди експортує Україна

топ-5 напрямків у січні-лютому 2017

38,9% ЄС

  • 9,2% Росія

  • 8,5% Індія

  • 6,6% Туреччина

  • 4,9% Єгипет

AFP

Водночас, попри складні економічні стосунки з Росією та взаємні санкції, до РФ Україна на початку року експортувала 14% товарів і послуг, і ця частка за останній час також зросла.

Хоча її не порівняти з "довоєнними" показниками.

Що зміниться з ратифікацією?

Угода про асоціацію містить чіткі терміни та кроки сторін для виконання її положень - від зниження мит до ухвалення потрібних законів та норм.

І саме на них звернув увагу співрозмовник ВВС України у владних структурах ЄС.

З моменту набуття чинності, як вказують у ЄС, розпочнеться відлік всіх термінів для зобов'язань обох сторін, які не підлягали під тимчасове застосування.

І найголовніше, що з'являться "юридично зобов'язуючі" терміни виконання угоди. Як вказує співрозмовник, більше не можна буде виправдовувати прогалини реформ тим, що угода діє не в повному обсязі.

Заступник директора фонду "Відродження" та експерт з міжнародних відносин Тарас Качка також вважає, що дія угоди посилить контроль за її виконанням з боку ЄС.

"Набуття чинності дасть можливість ЄС жорсткіше моніторити виконання угоди. Критичних зауважень з боку ЄС щодо невиконання чи дотримання угоди побільшає. Це моральний та психологічний аспект - на чинну угоду можна посилатись жорсткіше, ніж на тимчасову", - вважає експерт.

Хоча і Україна отримає більше можливостей сміливіше вимагати свого "у багатьох нюансах".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption За Угоду про асоціацію українці заплатили велику ціну

Окрім того, пан Качка прогнозує суттєву активізацію співпраці у сфері послуг.

"Можна згадати про гарантії підприємницької діяльності та інвестицій, які почнуть працювати, запрацює механізм інтеграції на ринках поштових послуг та міжнародних морських перевезень", - вказує Тарас Качка.

Вже невдовзі на рівні Ради асоціації зможуть ухвалити рішення про повне відкриття цих ринків, прогнозує експерт.

Він вважає, що ратифікація запустить багато бюрократичних процесів погоджень, моніторингу та спільних рішень.

"Це як годинник, який почне повноцінно працювати, а через деякий час почнуть з'являтись результати у всіх сферах", - додає пан Качка.

Експерт-міжнародник Олександр Сушко називає набуття чинності угодою "формальним політичним та юридичним кроком", адже більшість норм угоди і так працюють.

"Політично - це важливий момент, який підводить юридичну риску під всіма драматичними подіями, які супроводжували історію Угоди про асоціацію", - додає пан Сушко.

Називаючи цю подію "знаком незворотності", адже ще декілька місяців тому доля асоціації була під загрозою.

Довга і кривава дорога

Перемовини щодо Угоди про асоціацію тривали ще з часів президенства Віктора Ющенка - з 2007 року.

Сторони узгоджували основні положення документу протягом 21 раунду перемовин.

Офіційно про узгодження тексту документу заявили на саміті Україна-ЄС у грудні 2011 року в Києві, а парафували документ 30 березня 2012 року у Брюсселі.

Однією з найважливіших частин угоди була глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі, яка викликала різке несприйняття у Росії.

Президент України Віктор Янукович чітко заявляв про європейський вектор України і обіцяв підписати асоціацію на саміті східного партнерства в листопаді 2013 року.

Проте за кілька тижнів до саміту влада різко змінила риторику - президент та прем'єр-міністр заговорили про невигідність угоди й перенесення її підписання.

21 листопада на Євромайдан вийшли перші протестувальники, а 24-го опозиція провела перший масовий мітинг.

Копирайт изображения Bart Maat
Image caption Під час референдуму у Нідерландах противники асоціації з Україною переважно висловили протест проти самого ЄС

Після закінчення саміту у Вільнюсі й остаточної відмови Віктора Януковича підписувати угоду, у ніч з 29 на 30 листопада "Беркут" жорстко розігнав протест на Майдані.

Протести одразу ж вибухнули з новою силою і закінчились масовими розстрілами 18-20 лютого 2014 року.

Вже за місяць нова влада підписала політичну частину угоди. А невдовзі після президентських виборів Петро Порошенко підписав економічну частину асоціації.

16 вересня Верховна Рада та Європейський парламент одночасно ратифікували документ, проте його мали схвалити ще всі країни-члени.

І з цим виникли проблеми - спочатку Нідерланди ратифікували угоду, проте потім там організували консультативний референдум.

На якому 6 квітня 2016 року більшість мешканців при мінімальній явці висловились проти асоціації.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Майдан Незалежності

Хоча той референдум був швидше опитуванням про довіру чи не довіру самому ЄС, це рішення на понад рік заблокувало остаточну ратифікації угоди ЄС та України.

У грудні 2016 року керівництво ЄС таки погодило з Нідерландами спеціальний додаток-роз'яснення до угоди, який дав можливість знову запустити процедуру ратифікації.

23 березня угоду ратифікувала нижня палата парламенту Нідерландів, а 30 травня остаточне рішення схвалила і верхня палата.

Експерти прогнозують набуття чинності угоди не пізніше 1 серпня 2017 року.

Закон про ратифікацію має ще підписати король Нідерландів, а потім документ офіційно опублікують.

Потім Нідерланди передадуть ратифікаційні грамоти до ЄС, там завершать формальні процедури та передадуть грамоти до депозитарію.

Угода про асоціацію запрацює у перший день місяця, наступного після отримання останньої ратифікаційної грамоти.

Новини на цю ж тему