Що означає "газове" рішення Стокгольмського арбітражу?

Олексій Міллєр Копирайт изображения Getty Images
Image caption Голова "Газпрому" Олексій Міллєр прокоментує остаточне рішення Стокгольмського арбітражу

"Нафтогаз" твердить, що Стокгольмський арбітраж підтримав його позицію у ключових питаннях суперечки із "Газпромом". А в російській компанії заявляють про відсутність остаточного рішення.

Керівник "Газпрому" Олексій Міллєр сказав, що прокоментує ситуацію, "коли буде остаточне рішення". За його словами, цього не буде раніше кінця червня.

Таку ж позицію озвучив і міністр енергетики Росії Олександр Новак в кулуарах Петербурзького економічного форуму.

Заступник голови правління "Газпрому" Олександр Медведєв порівняв суперечку із футбольним матчем.

"Київ радіє перемозі? Яка перемога? Якщо в футболі гол не забили, але двічі торкнулися м'яча - це що, теж перемога? У футболі перемогу приносять забиті голи, а не тимчасове володіння м'ячем", - сказав він.

Президент Петро Порошенко вважає, що рішення Стокгольмського арбітражу свідчить, що Москва "вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску".

Експерти, до яких звернулася ВВС Україна, позитивно оцінюють рішення про невизнання претензій "Газпрому" за умовою "бери або плати".

Проте оцінки інших аспектів арбітражу і можливих наслідків різняться.

Алан Райлі, професор права у City Law School, City University, London

Перше рішення арбітражу - не про те, скільки "Газпром" має сплатити "Нафтогазу", а скільки "Нафтогаз" мав би сплатити "Газпрому".

І арбітри вирішили, що "Нафтогаз" не повинен платити нічого із суми у 35 млрд доларів плюс відсотки (це було б близько 40 млрд доларів). Це є великою перемогою.

Інша частина цієї справи стосується близько 30 млрд доларів вимог "Нафтогазу" до "Газпрому". Навіть якщо "Нафтогаз" програє цю частину справи, він вийде із суперечки з тим, що нічого не повинен платити.

Поки що рішення арбітражу ґарантують зняття величезних (фінансових) претензій до "Нафтогазу" і України.

Є ще вимоги і контрвимоги сторін на суми у близько 5 млрд доларів.

Але головне у тому, що претензії "Газпрому" на суму у понад 35 млрд доларів, яка становила реальну загрозу для України, вже не існує.

Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин

Про які остаточні суми може йтися, вам ніхто не скаже, поки не буде остаточного рішення. А воно буде за місяць.

У попередньому рішенні визначені юридичні принципи, які відкорегував Стокгольмський арбітраж. А те, що стосується фінансового боку справи, буде прописано в остаточному рішенні. І тоді вже буде видно, чи це перемога, чи зрада. Тож я би рахував вже по остаточному рішенню, хто "у профіті".

Фінансові показники мають бути визначені вже наприкінці червня, якщо не буде попередньої домовленості сторін.

Арбітраж лишає право і "Нафтогазу", і "Газпрому" дійти мирової угоди. Якщо цього не буде, тоді все залишиться на розсуд Стокгольма. І треба буде або приймати це рішення, або сторони зустрінуться в апеляції. Вона не заборонена і ще може відбутися.

Те, про що каже "Нафтогаз", - скасування принципу "бери або плати" - означає відміну левової частини вимог "Газпрому".

Але залишаються ще питання заборгованості "Нафтогазу" і вимоги самого "Нафтогазу" щодо ретроактивного ("заднім числом". - Ред.) перегляду ціни, а також умов контракту на транзит, рішення з якого стане відомим у липні.

Копирайт изображения AFP
Image caption Експерти не виключають "нульового" варіанту, коли ані "Газпром", ані "Нафтогаз" не повинні будуть сплачувати якісь компенсації

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Рішення Стокгольмського арбітражу щодо суперечки між "Нафтогазом" і "Газпромом" є однозначно позитивним для української сторони.

Воно знімає питання "бери або плати", а також дозволяє реекспорт газу.

Фактично, завдяки цьому рішенню знімаються фінансові ризики не тільки для компанії "Нафтогаз", але й взагалі для України. Це буде гарним знаком для міжнародних партнерів України, компаній, які зацікавлені в інвестиціях.

Ще один важливий аспект у тому, що це рішення відкриває дорогу для анбандлінгу (функціональне і організаційне розділення. - Ред.) "Нафтогазу".

А це - одна із ключових умов участі України у європейському Енергетичному співтоваристві. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність української ГТС і знизить ризики будівництва обхідних газопроводів, зокрема "Північного потоку-2".

Щодо вимоги "Нафтогазу" про ретроактивний перегляд ціни, то на сьогодні рішення не дає відповіді щодо цього.

Чи отримає Україна якусь компенсацію через переплату? Як на мене, це велике питання. Але навіть якщо і так, то у мене є великі сумніви у тому, що російська сторона його виконуватиме. Ми бачили, що відбулося у справі з ЮКОСом.

Якщо врешті буде навіть якийсь "нульовий варіант", важливо, що тягар вимоги "бери або плати" і пов'язані з ним фінансові ризики вже зняті з України.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"

Перші враження - позитивні, оскільки фундаментальна позиція "Газпрому" щодо умови "бери або плати" не визнана арбітражем як правомірна.

З іншого боку, базова претензія "Нафтогазу" до "Газпрому", яка була пов'язана із дискримінаційною формулою ціни та переплатами "Нафтогазу" за газ, який постачав "Газпром", по суті, була підтверджена арбітражем.

Це є дуже важливі рішення, які виходять далеко за межі виключно двосторонніх контрактних відносин "Газпрому" і "Нафтогазу". Вони говорять про те, що "Газпром" зловживав своїм, по суті, монопольним становищем постачальника газу в Україну. А відтак, така практика може бути і в контрактах "Газпрома" з іншими партнерами.

Хоча у рішенні Стокгольмського арбітражу не буде політичних оцінок, воно підтверджує те, що "Газпром" використовував газ не тільки як товар, але ще й як інструмент отримання певних преференцій і додаткових доходів у дискримінаційний для партнера спосіб.

Щодо конкретних цифр, то, гадаю, вони будуть у тих кількох сотнях сторінок заключного рішення, коли воно буде.

Інша справа, що арбітражна інстанція не над сторонами суперечки, вона - між ними. Тому арбітраж зробить не лише відповідні оцінки, але й запропонує певні рекомендації, які сторони мають сісти і узгодити, виходячи з тих оцінок, які дав арбітраж.

Своєрідний "нульовий варіант" не виключений, бо "диявол криється в деталях". А вони нам невідомі, поки юристи не розтлумачать сотні сторінок рішення арбітражу. Але в будь-якому разі це є перемога "Нафтогазу" і поразка "Газпрому".

Коли "Газпром" побачить, що він більшою мірою програє, а це ми спостерігаємо із відсутності чітких оцінок з його боку, він може вирішити ігнорувати рішення арбітражу, як ми це бачимо у справі ЮКОСа.

Новини на цю ж тему