Журналісти проти фейків: рецепти ВВС та українських ЗМІ

круглий стіл
Image caption Журналісти обговорили методи боротьби з фейками

На відзначенні 25-річчя Української служби ВВС у Києві відомі журналісти поділилися своїми рецептами, як боротися з фейками та неперевіреною інформацією.

"Важлива роль ВВС Україна - протидія фейкам та російській пропаганді", - такими словами привітала Українську службу ВВС посол України у Великій Британії Наталя Галібаренко.

Її колега у Києві, посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф наполягала на головній функції ВВС у будь-якому куточку світу - "говорити правду".

Цими словами дипломати дали старт дискусії українських та британських журналістів щодо фейків, журналістських стандартів та перевірки фактів, яку Українська служба ВВС організувала на 25-річчя своєї роботи у Києві.

Під час дискусії пролунали одразу дві важливі для українського медіапростору новини.

Найперше, Українська служба ВВС невдовзі запустить телемовлення в Україні - випуск новин на 10-15 хвилин, який виходитиме на одному з українських каналів.

А "Українська правда", одне з найпопулярніших ЗМІ країни, змінить стрічку новин, щоби читачі могли розрізняти вже перевірені новини від неперевірених.

Суцільна пропаганда

"В СРСР була пропаганда, суцільні фейки", - поділилась своїм досвідом Елізабет Робсон. Саме вона 25 років тому наполягла на відкритті в Києві україномовної служби ВВС. Першої неросійської служби на території колишнього СРСР.

Говорячи про чинну ситуації в Україні, пані Робсон, як й інші учасники дискусії, згадала сучасну російську інформаційну політику.

За її словами, президент Росії Володимир Путін використовує ЗМІ як засіб зовнішньої політики, зокрема і в Україні.

Один із головних інструментів цього - збивати з пантелику такими повідомленнями, щоби було "важко відрізнити правду від вигадки".

Image caption Пані Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф на святкуванні 25-річчя української служби ВВС

Хоча її рецепт боротьби з неправдивою інформацією незмінний вже двадцять років - перевірка фактів та надійність джерел інформації.

І навіть британський амбасадор у Києві визнала, що зараз ЗМІ з цим чи не найтяжче.

"Ніколи не була настільки важливою об'єктивна журналістика і боротьба з фейками, як зараз", - визнала Джудіт Гоф.

Проблема фейків гостро постала в Україні після Євромайдану й конфлікту на Донбасі, коли інформаційна війна почала вирувати не менш активно за реальні бої.

Як згадала головний редактор Української служби ВВС Ніна Кур'ята, навесні 2014 року доводилося значну частину часу та ресурсів направляти на перевірку інформації з російських ЗМІ, які часто виявлялись неправдивими.

Stopfake

На початку 2014 року українські ЗМІ тільки вчилися відрізняти фейки і займатися справжнім "фактчекінгом".

І одним з піонерів у цій сфері був український проект Stopfake, в межах якого волонтери почали перевіряти новини у ЗМІ на правдивість.

Одним із засновників проекту був керівник Школи журналістики "Києво-Могилянської академії" Євген Федченко.

"Бережіть честь професії змолоду", - на самому початку згадав він слова знаного журналіста ВВС Сєви Новгородцева.

Пан Федченко наголосив на своєму розумінні, що таке ВВС - "це факти".

Саме тому у 2014 році вони й заснували проект із перевірки фактів.

Пан Федченко згадує, що тоді його команда ще не розуміла усього масштабу системи фейків.

"Але це дійсно була система донесення пропаганди та фейків", - наполягає пан Федченко.

Він похвалився, що їхній проект за час свого існування спростував близько 3 тисяч неправдивих повідомлень російських каналів та агенцій.

Євген Федченко змалював своє бачення системи фейків.

"Використовують не факти, а емоції. Нічого реального немає, а правда десь посередині, а тому її не існує", - розповів про мету фейків пан Федченко.

Перевірка і ще раз перевірка

Історія роботи останніх років - це історія набивання ґуль, чесно визнала Севгіль Мусаєва-Боровик, редактор "Української правди".

Вона згадує, що у незвичних умовах 2014 року доводилося швидко вчитися на своїх помилках. Тоді багато українських ЗМІ за старою звичкою спочатку передруковували повідомлення, а вже потім їх перевіряли.

Севгіль Мусаєва-Боровик назвала однією з найважчих сфер перевірки фактів соціальні мережі. Там дуже часто з'являється інформація, зокрема від імені та на профілях відомих політиків.

"І перевірити цю інформацію важко", - каже журналіст, нагадуючи відомий прецедент появи в мережі нібито листа Петра Порошенка до Надії Савченко.

Тоді цей фейк "проковтнули" більшість українських ЗМІ.

У таких ситуаціях вона радить чесно повідомляти читачам про помилку і вибачатись.

Пані Мусаєва-Боровик запевняє, що її видання надає все більше уваги перевірці фактів з кількох незалежних джерел, проте це суттєво затягує публікацію.

А в цей час конкуренти, які цим не займаються, набирають більше заходів.

Редактор "Української правди" анонсувала один із способів вирішення проблеми - з вересня зміниться формат стрічки новин.

"Там будуть звертати окрему увагу на перевірку інформації. Що певна інформація на стадії перевірки, що це джерело надійне, а це - ненадійне", - пояснила пані Мусаєва-Боровик.

Учасники дискусії визнавали важливість перевірки фактів та боротьби з фейками, проте у житті, як розповіли представники Інституту масової інформації, все відбувається навпаки. Прагнення заходів перемагає.

"Чим скандальніша новина, тим менше її перевіряють, щоб ніхто не спростував", - ці слова експерта Інституту масової інформації Олени Голуб можуть стосуватись багатьох українських ЗМІ.

Спочатку набрати заходів на неперевіреній скандальній новині, а потім ще отримати кліків на її спростуванні.

Image caption Гості ВВС Україна

Леся Ганжа, ще одна представниця порталу pravda.com.ua з сервісу "Доступ до правди", звернула увагу на перевірку офіційних відповідей органів влади.

Адже чиновники, за її словами, часто намагаються ввести в оману журналістів, і в роботі "Доступу до правди" були такі прецеденти.

Стріми проти фейків

Редактор інформаційних програм "Радіо Свобода" в Україні Ірина Штогрін поділилась своєрідним прийомом боротьби з фейками - стріми наживо з епіцентру подій.

У сучасному світі повідомлення потрапляють до читача через мережу майже одразу. А тому, як вказала пані Штогрін, стріми "посилюють довіру, але потребують ресурсів".

У таких умовах в Україні надважлива роль "класичних медіа", до яких Ірина Штогрін зарахувала "Радіо Свободу" та ВВС Україна.

І найважливіша причина цього - цим медіа аудиторія довіряє.

"Тому, обираючи між швидкістю та перевіркою, важливо і публікувати швидко, і перевірити", - додає пані Штогрін.

На оцінку "класичного медіа" одразу ж відреагувала редактор ВВС Україна Ніна Кур'ята.

Image caption Гості ВВС Україна

Звісно, інформаційне мовлення - не емоції, а факти, погодилась пані Кур'ята.

Але зауважила: ВВС висвітлює і "людські історії" на всіх платформах. В яких місце емоціям також є.

Про конфлікт оперативності та перевірки згадала й представник ресурсу "Детектор медіа" Світлана Остапа.

Вона також наполягає, що потрібна і швидкість, і перевірка.

Але проблема в тому, що в українських умовах витрачені на перевірку ресурси дуже часто непомітні.

"Якась легка новина може принести десятки тисяч заходів, а серйозна - добре перевірена - майже нічого", - додає пані Остапа.

Особливості ВВС

Окрім дуже суворих стандартів ВВС: збалансованості, об'єктивності та неупередженості, редактор європейського департаменту всесвітньої служби ВВС Артем Лісс поділився деякими нюансами роботи.

Зокрема, у ВВС є спеціальний відділ перевірки інформації з соціальних мереж. Це робити складно, але суттєво полегшує роботу.

"Взаємодія різних мовних служб для отримання інформації - ще один плюс роботи ВВС", - пояснив Артем Лісс.

Адже деяку інформацію, яка потрібна українській службі в Росії, легше дістати саме журналістам у Росії. І навпаки.

"Це дозволяє, не будучи першими, бути правими", - наголосив пан Лісс.

Image caption Ніна Кур'ята, редактор ВВС Україна

Ще одна новина дня - на Українську службу ВВС чекає розширення.

Починалась ВВС Україна мовленням на радіо, зараз це - інтернет сайт. Але невдовзі ситуація зміниться.

"Зараз у ВВС Україна є одна основна платформа - це інтернет-сайт bbc.ua, є сторінки у соціальних мережах, але скоро ми запустимо телевізійну програму", - повідомила Ніна Кур'ята під час святкування 25-річниці ВВС Україна.

Це буде випуск телевізійних новин українською мовою з Лондона, який невдовзі з'явиться на одному з українських телеканалів і виходитиме п'ять разів на тиждень.

Новини на цю ж тему