Чому загострились бої на Луганщині?

Кулеметник Копирайт изображения Міноборони України
Image caption На початку літа епіцентр бойових дій перемістився з Донеччини на Луганщину

Минулий тиждень на сході України позначився спалахом боїв на Луганщині, за яким послідувала заява секретаря РНБО Олександра Турчинова про необхідність зміни формату АТО.

Як сталося загострення на Донбасі та чому в Раді нацбезпеки задумалися над зміною конфігурації Антитерористичної операції - в огляді ВВС Україна.

Бої за Жолобок

Ситуація на Луганщині з осені 2014 - зими 2015, коли там точилися жорстокі бої за блокпости на Бахмутській трасі, традиційно була спокійнішою у порівнянні з донецьким і маріупольським напрямами.

Але активізація боїв у районі села Жолобок (було під контролем "ЛНР") 7 червня стала найбільшим загостренням на Донбасі за останні місяці - на рівні з зимовими боями на Світлодарській дузі та у районі Ясинуватської розв'язки під Авдіївкою.

Жолобок - невеличке село на кілька вулиць неподалік колишнього 31-го блокпоста ЗСУ на Бахмутській трасі, де проходить лінія зіткнення.

Свого часу за 31-й блокпост йшли потужні бої, після чого українська армія залишила його. У січні 2015 року його фактично знищила артилерія.

Копирайт изображения Прес-центр штабу АТО
Image caption Військові оглядачі припускають, що сили АТО просунулися на кількох ділянках біля села Жолобок і у районі колишнього 31-го блокпосту (на малюнку - перехрестя біля позначки Р-66). У "ЛНР" такі дії вважають порушенням Мінських угод. У штабі АТО наступ заперечують і кажуть, що всі їхні опорні пункти облаштовані відповідно до "Мінська"

У нинішній ескалації обидві сторони звинуватили одна одну.

Прес-центр АТО повідомив про спроби сепаратистів захопити опорні пункти української армії через "розширення плацдарму поблизу села Жолобок".

Ці спроби, за даними штабу АТО, були відбиті, а противник мав втрати серед особового складу та техніки. Після чого з його боку почався масований артилерійський обстріл.

У самопроголошених "ЛНР" та "ДНР" у спробі наступу на Жолобок звинуватили українську армію.

За повідомленнями ЗМІ сепаратистів, цю атаку вони відбили. Проте село було майже знищене, а населені пункти поруч, зокрема місто Кадіївка (Стаханов), зазнали обстрілів.

Причини загострення

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У штабі АТО звинувачують сепаратистів у використанні танків та САУ

Військовий журналіст Костянтин Машовець 7 червня написав у Facebook, що після "зайняття передовими підрозділами ЗСУ відповідно до Мінських домовленостей нових позицій, що в районі висоти 195,3 і колишнього блокпоста №31, а так само одночасного утримання ними позицій в районі блокпоста №29 і Новотошковки", сили АТО розширили вогневий контроль.

"Це звичайні спалахи, які йдуть по всій лінії фронту. Якась зі сторін вирішила десь вкопатися чи посилити позиції, а інша сторона не дає їй цього зробити. Або ж комусь привиділось, що ось зараз буде наступ, й почали лупити з усіх стволів. Інша сторона почала відповідати", - розповідає ВВС Україна військовий оглядач Серж Марко.

"Не можна поставити кілька тисяч людей з важким піхотним озброєнням та артилерією й сподіватися, що вони не будуть одне в одного стріляти", - пояснює він.

Колишній працівник оперативного управління українського Генштабу, полковник запасу Олег Жданов пов'язує активізацію боїв зі спробами сепаратистів відновити статус-кво після того, як сили АТО біля Бахмутської траси "удосконалили свою лінію оборони".

Подібне "удосконалення" мало місце і взимку під Авдіївкою, коли українська армія розширила зону свого вогневого контролю біля Ясинуватської розв'язки.

Копирайт изображения Міноборони Україна
Image caption Крупнокаліберні кулемети постійно використовують обома сторонами

Ці дії сторони оцінюють по-різному. У "ЛНР" та "ДНР" стверджують, що ЗСУ порушили Мінські угоди, тоді як у штабі АТО наполягають - лінія розмежування, встановлена у Мінську, ними не посувалася.

За угодами від лютого 2015 року, під контролем Києва має залишатися Дебальцеве та частина інших територій, які зараз знаходяться у межах "республік" чи у "сірій зоні".

Військові і цивільні втрати

Копирайт изображения Прес-центр АТО
Image caption Від обстрілів страждає цивільне населення по обидві сторони від лінії зіткнення

Потужні артилерійські обстріли на Луганщині тривали ще кілька днів після 7 червня, що призвело до втрат з обох сторін.

При цьому бої активізувалися по всій лінії зіткнення. Загалом, за даними прес-центру АТО, від початку червня внаслідок боїв загинули 15 українських бійців, ще 86 поранені.

Найбільші втрати (4 загиблих і 7 поранених) сталися за добу до старту "безвізу" з ЄС - 11 червня.

У "ДНР" та "ЛНР" звично кажуть про значно більшу кількість загиблих українських бійців і визнають одного-двох загиблих щодня у себе.

За даними Міноборони України, лише за минулий тиждень сепаратисти втратили 22 бійців загиблими і 60 пораненими. Більша частина втрат припала на Бахмутську трасу і район Авдіївки.

Олег Жданов відзначає, що втрати серед сил АТО викликані активною роботою розвідки бойовиків, яка використовує безпілотники, у сукупності із застосуванням далекобійної артилерії калібру 152 мм.

"Також акцент зміщують на втрати серед цивільного населення. Бо це викликає більшу соціальну напругу", - додає експерт.

Про обстріли супротивником прифронтових селищ заявляють обидві сторони.

Копирайт изображения Прес-група ОТУ "Маріуполь"
Image caption Наслідки обстрілу в Сартані

Прес-центр АТО повідомляв про кількох поранених цивільних внаслідок обстрілів житлових кварталів і передмість Авдіївки, Мар'їнки, Красногорівки і Сартани.

ЗМІ "ДНР" 13 червня передали про загибель двох цивільних у Петровському районі Донецька.

У Моніторинговій місії ОБСЄ відзначають, що втрати серед цивільних значно зросли у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

За даними місії, від початку року на Донбасі загинули 45 цивільних, ще 126 поранені.

Новий формат АТО?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Турчинов анонсував новий законопроект "Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей"

На цьому тлі у вівторок з'явилася заява секретаря РНБО Олександра Турчинова про те, що АТО у її нинішньому вигляді за три роки себе вичерпала.

"Час запропонувати новий формат, який би дозволив ефективно захистити Україну в умовах гібридної агресії РФ (Росія заперечує участь своїх військ у конфлікті на Донбасі. - Ред.). А не втискувати масштабні проблеми, які стоять перед нами, у достатньо обмежений формат антитерористичної операції", - заявив Олександр Турчинов "Інтерфакс-Україна".

Серед його пропозицій: розширити повноваження президента щодо армії та інших силових структур, а також створити єдиний штаб координації силовиків та цивільних адміністрацій на Донбасі.

За словами пана Турчинова, закон про переформатування АТО під назвою "Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей" має пройти експертне обговорення. Після цього його представлять президенту.

Депутат Мустафа Найєм написав, що поки не чув про підготовку чи обговорення ініціативи РНБО: "Давно займаюся цією темою, але ні від одного експерта або чиновника не чув про підготовку такого законопроекту. Або це новина на випередження, або закон надсекретний".

Час прийшов

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Одна з цілей переформатування АТО - створення єдиного координаційного центру для силовиків і цивільних адміністрацій

"Мова не йде про завершення АТО, а про зміну форми проведення операції на Сході. Все треба називати своїми іменами - не може тероризм бути озброєний ракетами і системами залпового вогню, та підтримуватися конвоями з іншої країни", - вважає військовий експерт Юрій Карін.

Його колега Костянтин Машовець припускає, що заява Олександра Турчинова може означати різку зміну стратегії військово-політичного керівництва України у конфлікті на Донбасі.

Ідея про створення єдиного штабу для військових і цивільних, на думку Олега Жданова, є слушною. Однак, на його думку, її можна було б втілити і без нового закону.

"Законодавство вже передбачає можливість створення за воєнного стану ставки верховного головнокомандувача - органа управління, який координує дії всіх силових структур та інших державних інститутів. Без цього не можна скоординувати Нацгвардію, СБУ, МВС, ЗСУ та служби забезпечення, Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінтранспорту", - розповідає експерт ВВС Україна.

"Є багато штабів на різних рівнях: штаби секторів, штаб АТО… Є ще Антитерористичний центр СБУ та орган реагування на кризові ситуації при Генштабі. Один з них і міг би стати основою для ставки верховного головнокомандувача й взяти на себе всю координацію", - вважає Олег Жданов.

Зрештою, саме формулювання "Антитерористична операція", яка триває не один рік, неоднозначно сприймається в українському суспільстві.

Хоча, як відзначає Серж Марко, бійці на передовій звертають на це мало уваги.

"Це більше на мирній території люблять причепитися до слів. А на фронті не важливо: "АТО" - так "АТО", "війна" - значить "війна". Головне, щоб боєкомплект підвезли і щоб на опорних пунктах все було спокійно", - твердить він.

Новини на цю ж тему