Мінекономіки підтримало суперечливі мита на металобрухт

металобрухт Копирайт изображения Getty Images

Міністерство економічного розвитку рекомендує президенту підписати закон про подовження на два роки дії підвищених мит на експорт металобрухту. Про це відомство офіційно повідомило у Twitter.

У міністерстві кажуть, що таке рішення було ухвалене після його обговорення як із депутатами, представниками металіргійної галузі, так і Урядовим офісом з європейської та євроатлантичної інтеграції.

"Законопроект має на меті стабілізацію роботи українських металургійних підприємств в умовах військової агресії, збереження 25 тис. робочих місць, - йдеться у поясненнях Мінекономіки у Twitter.

Там також нагадують, що "металургійна галузь генерує 15 млрд грн податкових надходжень щороку, а відтак забезпечує безперебійне фінансування потреб оборони та відновлення окремих регіонів Донецької і Луганської областей".

У Міністерстві економіки переконують, що положення закону "будуть застосовуватися без шкоди для зобов'язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС", а для металобрухту, який експортуватиметься до ЄС, "залишатимуться чинними ставки вивізного мита, визначені в Угоді".

При цьому, як йдеться у повідомленні, "уряд готовий доводити свою позицію перед міжнародними партнерами".

Проблема з історією

Раніше, 8 червня, цей законопроект підтримали у Верховній Раді 260 депутатів.

Голосування відбулося перед запровадженням безвізу з ЄС. Це відвело увагу від питання, яке потенційно може погіршити відносини Києва і Брюсселя.

Рік тому ухвалення закону про підвищення експортного мита на металобрухт із 10 до 30 євро на тонну призвело до критики цього кроку з боку ЄС. Там вважають, що це суперечить духу вільної торгівлі і букві міжнародних зобов'язань України.

Згодом компроміс віднайшли у вето президента і обмеженні терміну дії підвищених мит на рік. Після цього рішення мали скасувати.

За цей час, як очікували, українські металурги мали б знайти відповіді на ринкові виклики - зниження цін на сталь і загострення конкуренції. Металурги казали, що підвищення мит на металобрухт дасть змогу знизити собівартість їхньої продукції і підвищити здатність конкурувати із іншими виробниками у світі.

Проте і у 2017 році металурги продовжували вимагати зберегти підвищені мита на експорт, які фактично дозволяють їм користуватися дешевою сировиною.

Металобрухт як стратегічна сировина

До старих суто виробничих аргументів металургів автори відповідного законопроекту на чолі із лідером Радикальної партії Олегом Ляшком додали ще й міркування безпеки. Це начебто забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови інфраструктури.

"Повноцінне функціонування металургійної галузі є однією зі складових національної безпеки в умовах проведення АТО, оскільки безперебійне постачання продукції металургійних підприємств за доступною ціною є умовою ефективної діяльності підприємств оборонної галузі", - йдеться у пояснювальній записці.

Автори згадують і про надходження від експорту. За їхніми підрахунками, якби мита на металобрухт не підвищили, то без роботи могли б залишитися 25 тис. робітників, а "країна могла б недоотримати 1,3 млрд доларів валютної виручки".

Копирайт изображения RADA.GOV.UA
Image caption У Раді вважають, що виробництво металу напряму залежить від того, скільки металобрухту залишається в Україні

У пояснювальній записці також кілька разів наголошують, що проект не суперечить вимогам СОТ.

Проте жодним чином не згадується про зобов'язання України перед ЄС в рамках угоди про вільну торгівлю, яка спрямована на лібералізацію торгівлі. А підвищення експортних мит є кроком у протилежному напрямку.

Порушені зобов'язання?

За кілька годин до голосування у Верховній Раді Представництво ЄС в Україні оприлюднило заяву, у якій закликало не подовжувати дію підвищених мит на металобрухт.

"Подовження дії експортних мит на металобрухт не є ефективним вирішенням проблеми, а також не відповідає міжнародним зобов'язанням України", - йшлося у заяві.

У Представництві ЄС закликали депутатів поставитися із повагою до цих зобов'язань, аби уникнути "ще однієї торговельної суперечки із ЄС".

Можна згадати ще одну суперечку, яка виникла вже після підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю і яку обидві сторони намагалися не загострювати.

Йдеться про мораторій на експорт деревини, який Київ пояснював екологічними міркуваннями та бажанням розвивати деревообробну промисловість.

Не лише гроші

Ухвалення закону і подовження дії мит на експорт металобрухту дійсно порушує зобов'язання України перед ЄС, каже Вероніка Мовчан, керівник Центру економічних досліджень в Інституті економічних досліджень і політичних консультацій.

"У рамках Угоди про асоціацію передбачалося, що Україна буде поступово знижувати експортні мита протягом 10 років", - вказує експерт.

Вона нагадує, що ще в рамках переговорів у СОТ Євросоюз наполягав на зниженні експортних мит на металобрухт.

Ця дискусія була продовжена і в рамках Угоди про асоціацію, тому що зачепає інтереси європейських виробників. Дешевий металобрухт як сировина дозволяє українським виробникам демпінгувати на європейському ринку.

Крім того, додає Вероніка Мовчан, макрофінансова допомога ЄС надавалася із умовою, що Україна утримається від заходів, які обмежують торгівлю. А час до наступного траншу мав піти на скасування торговельних бар'єрів. Відтак, каже експерт, ухвалення закону ставить під питання подальше отримання фінансової допомоги ЄС.

Весь цей час ЄС отримував гарантії української сторони про те, що запровадження мит є тимчасовим заходом, а сама Україна постійно просить про додаткові торговельні преференції.

"Якщо дивитися на обсяги торгівлі, це небагато. Але якщо дивитися на принципи, то це дуже неприємно", - каже економіст і додає, що так Київ показує свою ненадійність як партнера.

Новини на цю ж тему