Вигнанці революції: виставка про емігрантів у Празі

Експозицію "Досвід вигнання", яка відкрилась у Празі, присвячено долям утікачів до міжвоєнної Чехословаччини з території колишньої Російської імперії.

експозиція

Кілька залів інсталяцій об'єднують знакові предмети з життя українців, росіян та білорусів від початку Лютневої революції до Першої світової війни.

Зокрема плакат "Світовий мир на Україні", датований початком 20-х рр минулого сторіччя, та "Малюнки дітям від Української армії" 1920-го року, підписані українською - зі сховища Слов'янської книгозбірні Чехії.

експонат
Image caption Один з експонатів виставки на українську тематику

Загалом міжвоєнна Чехословаччина прийняла близько 25 тисяч утікачів від тодішнього режиму, розповідає ВВС Україна куратор візуальних мистецтв Якуб Хаузер. Тривалий час вони отримували фінансову допомогу від чеської держави.

Якуб Хаузер
Image caption Якуб Хаузер - куратор візуальних мистецтв

"Архів чеської літератури має величезну кількість матеріалів про російську, українську та білоруську еміграцію. З української, наприклад, маємо доробки Юрія Вовка та Євгена Маланюка, серед російської - Валентина Булгакова, директора російського історичного музею в Празі тощо. Російських більше".

Серед організаторів - лише чеські установи: Музей чеської літератури, Інститут славістики, Національна галерея в Празі та Чеський національний кіноархів.

"Це скарб, який тут є. Дякую чеським працівникам, що зібрали це", - поділилася враженнями Тетяна Горупович з українського посольства у Празі, коли фотографувала український стенд.

виставка

Допомагали чеським кураторам експерти-дослідники з різних країн.

Зоя Барбаронова розповідає, що вона є незалежною дослідніцею російської "білої" еміграції. Зокрема, вивчає й історію власної сім'ї. За словами пані Зої, її прадідусі залишили Росію разом із Врангелем, бо воювали на його боці.

Зоя Барбаронова
Image caption Зоя Барбаронова досліджує історію власної родини

"Вони кубанські козаки, діди мої були "самостійники". Тобто підтримували позицію таку, що тікали від Росії. Ну, тобто в бік українізації. І тому я підтримую вашу країну зараз. Ну, звісно, без "загонів"... І я досліджувала цю тему і скажу, що їхньою рідною мовою була українська", - каже пані Барбаронова.

Іще один відвідувач Михайло Дзюба каже, що сам отаман - "Усеказачих земель Чехії та Словаччини".

Михайло Дзюба
Image caption Михайло Дзюба називає себе спадковим отаманом

"Я спадковий отаман Кубанських козаків станиці Пашковської, це сучасне передмістя Краснодару. А за материнською лінією - звідти, де сучасна Чеченська республіка. Сьогодні проходить сторіччя більшовицького терору, при якому громадяни Російської Імперії не з власної волі залишили свою батьківщину. Немає жодної сім'ї, яка не постраждала".

Фотографії, кінозйомки, зразки скульптури, особисті речі та листування, газети і плакати тих часів розмістили на стендах літнього палацу "Зірка" на околицях Праги.

Куратори події стверджують, що цим мистецька акція не обмежиться: вже з наступного тижня планують кінопокази, концерти, тематичні вечори та прогулянки слідами еміграції у Празі.

Серед анонсованих подій - концерт українського гурту Dakh Daughters.

Триватимуть тематичні дійства до кінця жовтня.

експозиція

Новини на цю ж тему