Нова концепція війни чи миру - думки депутатів про реінтеграцію Донбасу

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Що очікують депутати від нового закону про ситуацію на Донбасі?

Тема закону про "реінтеграцію" (чи, за іншим визначенням - "деокупацію") Донбасу стала однією з головних у фінальній частині нинішнього політичного сезону.

Очікується, що своє бачення оновленої концепції "повернення Сходу" президент і провладні фракції представлять наступного тижня.

Тим не менше, майбутні пропозиції щодо Донбасу вже отримали кардинально різні оцінки - від намагань узурпувати владу Порошенком в умовах війни до суто формальних змін з невизначеними перспективами повернення Донеччини і Луганщини під повний контроль Києва.

Що очікують від закону про реінтеграцію Донбасу депутати різних політсил - в огляді ВВС Україна.

Копирайт изображения УНІАН

Сергій Пашинський, голова комітету з нацбезпеки, заступник голови фракції "Народний фронт":

Перший блок [майбутнього законопроекту про реінтеграцію] - визначення статусу територій.

Блок другий - ми оптимізуємо державне управління в зоні проведення операції по реінтеграції.

Блок третій - підготуємо законодавче поле, щоб у випадку, коли наші умови будуть виконані і ми вийдемо на державний кордон, там не було безладу, а плавно і без будь-яких надзвичайних обставин ми встановили владу на окупованій Росією території.

(Росія заперечує звинувачення Києва в окупації Донбасу. - Ред.)

На сьогодні концепція АТО, яка дуже допомогла нам у 2014 році, себе вичерпала. Система її управління на якомусь етапі була ефективна, але сьогодні треба її оптимізувати.

По закону про боротьбу з тероризмом антитерористичною операцією керує СБУ. А військово-цивільні адміністрації підпорядковуються Адміністрації президента. І військові підпорядковуються президенту - через СБУ. Це не оптимальна модель.

Із цим законопроектом немає ніякої інтриги - він доопрацьовується і, думаю, на наступному тижні його буде внесено у зал.

Із візитом Порошенка до США тема не пов'язана. Уперше ці ідеї секретар РНБО озвучив ще до того, як у нас з'явилася будь-яка інформація про це (поїздку Петра Порошенка до Сполучених Штатів. - Ред.).

Ми рухаємося своїм шляхом. І вдячні, у тому числі, США за підтримку. Але ми повинні розуміти, що це наша відповідальність - захист суверенітету.

Взагалі дії по деокупації передбачають не тільки військові чи політичні операції, але і систему інформаційної безпеки. На жаль, на нас як на державі Путін відпрацював елементи гібридної війни.

У західних країнах зараз дуже серйозно ставляться до питань кібербезпеки, ідеології. І ми повинні все це систематизувати - зокрема і питання закриття російських сайтів рішенням РНБО.

Надія Савченко, член комітету з нацбезпеки, позафракційна:

Цей закон про одне - він має страшні норми, які надають президенту право одноосібно оголошувати воєнний стан у країні. Без затвердження парламенту - попри те, що у нас парламентсько-президентська республіка, а не навпаки.

Це черговий раз, коли президент хоче сконцентрувати владу у своїх руках - будучи президентом воюючої країни він не буде переобиратися.

(Чинний закон про "Про правовий режим воєнного стану" забороняє проведення президентських чи інших виборів за умов воєнного стану. - Ред.)

Тому це жахливий закон, він не несе у собі нічого, щоб повернути наші землі. Він веде до війни, а не до миру.

До консультацій мене не залучали, такі закони розробляються виключно певною групкою депутатів, які підконтрольні владі.

"Реінтеграція" і "деокупація" - це гра словами, а мова має йти про юридичні терміни, які потім можуть використовуватися у міжнародних судах і не матимуть напівтони чи подвійні стандарти.

Україна програє, якщо не називатиме речі своїми іменами, це треба було робити ще з 2014 року. Зараз вже пізно, ми вже програли роки війни - саме у юридичному полі, у захисті на міжнародній арені.

Загалом же ні одним законом не можна повернути свої території чи реінтегрувати. Це мають бути чіткі дії і програма.

Чітке забезпечення - соціальне, щоб повертати наших людей, і військове, адже коли йде війна і кожен день гинуть люди, не можна виключати і військовий компонент.

Олександр Вілкул, член комітету з євроінтеграції, співголова фракції "Опозиційний блок":

Копирайт изображения УНІАН

Я за будь-який формат, який допоможе повернути в нашу країну мир і знову зробити її єдиною.

І проти будь-якого формату, який це віддаляє і утискає права людей.

Я вважаю, що будь-які законопроекти, які будуть ухвалюватися у парламенті, мають спочатку пройти серйозну експертизу і консультації на рівні Нормандського формату, куди входять провідні країни світу.

Лише після цього їх можна розглядати у нашому парламенті.

На жаль, поки нас до жодних консультацій не залучали.

Про що говорить Нормандський формат і Мінські угоди? Про реінтеграцію. Всім очевидно, що військового вирішення конфлікту не існує. Є тільки дипломатичний шлях, у ньому і потрібно рухатися.

Впевнений, що військового шляху не існує навіть теоретично. Якби всі це зрозуміли ще три роки тому, то Україна була б зовсім відмінною від тої, якою вона є зараз.

Копирайт изображения Укрінформ

Юрій Дерев'янко, член комітету з протидії корупції, позафракційний:

Якщо цей закон передбачатиме механізми взаємодії між окупованими і неокупованими територіями - це буде добре.

Якщо він чітко даватиме відповідь на питання про те, що неможливо проводити вибори на окупованій території до того часу, поки там не буде контролю української влади і конституції - це також буде добре.

А якщо новий закон хтось захоче прийняти, щоб ввести воєнний стан на підконтрольній території - у тих населених пунктах, де комусь не подобаються електоральні настрої, - то це, напевно, буде не дуже добре.

Але поки ми можемо говорити лише про кілька концепцій - якісь з них є більш жорсткими, якісь менш. Тому потрібно дочекатися, поки законопроект внесуть у парламент...

Наразі ж ми чудово розуміємо, що ніяке АТО вже не проводиться, а насправді відбувається захист нашої території від агресора. Є окуповані території, це справжня війна.

Тому цей закон має перевести юридичну площину від АТО до того, що реально відбувається. Тому, можливо, це стане новим поштовхом до того, щоб Мінськ, який гальмує і, у принципі, свою місію виконав, перейшов до нового етапу.

Новини на цю ж тему