Революція і Цвєтаєва: кохання, зради і спецслужби

ВВС Україна відшукала місця, де мешкала Марина Цвєтаєва у Чехії, та дослідницю, якій вдалося побачитися з донькою і таємним коханим поетеси. А також дізналася, чому і куди із Праги зник музей поетеси.

Марина Цветаева Копирайт изображения Všenory Centre of Marina Tsvetaeva
Image caption Марина Цвєтаєва

Музей від пітерських емігрантів

Перед тим, як погодитися на інтерв'ю, Інна Курочкіна ретельно перепитує, з якого я ЗМІ і які твори Марини Цвєтаєвої читала.

"Ми втомилися від пропаганди і поїхали від неї, поїхали з Росії, тому зараз насторожено ставимося до всіх журналістів", - пояснює свою обережність засновниця сайту і музею Марини Цвєтаєвої в Празі.

Усе, каже, власними зусиллями - так само, як і музей, який відкрили у приміщенні свого ресторану, коли перебралися до Праги, і який проіснував кілька років.

Раніше, в Росії, каже, вони з чоловіком мали успішний архітектурний бізнес у Санкт-Петербурзі. Утім, під враженням від війни з Грузією, вирішили поїхати з РФ і розпочали нове життя.

Пані Курочкіна показує книгу, у яку вони з чоловіком зібрали всі здобуті разом із іншими дослідниками фотоархіви з життя Марини Цвєтаєвої.

І.К.: До Чехії Марина Цвєтаєва приїхала 1 серпня 1922 року.

Чоловік Марини Цвєтаєвої Сергій Ефрон служив спочатку в Добровольчій армії, потім - барону Врангелю, а згодом - втік до Туреччини і звідти вже до Праги.

Молода Чехословацька республіка дуже добре ставилася тоді до росіян-утікачів. Було затверджено допомогу для них - Ruská akce.

Величезній кількості емігрантів виділили стипендії та гранти. Сергій Ефрон вступив до Карлового Університету і також отримав стипендію.

Після того, як стало відомо, що Сергій живий, Марина Іванівна з Алею переїхали до Праги. Друга дочка поетеси померла у Москві.

Сергій зустрічає їх першого серпня. Першу ніч вони зупинилися у гуртожитку, де могли переночувати всі, хто приїхав тоді до Праги. Потому - їдуть за місто. Там родина змінила дуже багато будинків.

Інна Курочкіна
Image caption Інна Курочкіна, авторка експозиції та фотозбірника Марини Цвєтаєвої, засновниця музею поетеси у Празі, який проіснував кілька років.

На одному з будинків ми зробили пам'ятну дошку. Ми замовили її в Італії. І там був сюжет, як Марина пише листа Сергію.

Жила Цвєтаєва на допомогу від Ruská akce. Також, буквально на 3-й день, як вона приїхала, їй вручили посвідчення Zemgoru. Це така спільнота, котра теж брала участь у допомозі російським людям, виплачувала кошти.

Цвєтаєва з донькою та чоловіком Копирайт изображения Archive of Galina Vanechkova
Image caption Марина Цвєтаєва з донькою Аріадною та чоловіком Сергієм Ефроном у Чехії

У 1923 році Марина та Сергій відправили Аріадну вчитися до Моравської Тршебови - там була гімназія російська, яка переїхала прямо з Туреччини. А самі зняли перший будинок у Празі.

Хто у будинку Цвєтаєвої зараз?

І.К.: Їхній перший будинок був на вершині гори. Вулиця Шведська, 51. З панорамою на всю Прагу і величезними вікнами. Марина Цвєтаєва напише там "Поему гори".

вікно
Image caption Вікно, вигляд з якого, імовірно, поетеса описувала у "Поемі гори"

Туди навіть приїжджав відвідати її Набоков, розповідає далі Інна на основі зібраних досліджень. Йому так сподобалася ця квартира, що він пізніше зняв її для матері і для сестри.

ВВС Україна відшукала той будинок на Шведській.

Скромні стіни і пам'ятна дошка ззовні. Навколо - паркан, всередині - офіс. Двері відчинені. Заходжу і питаю, чи знають тут щось про Марину Цвєтаєву.

будинок
Image caption Будинок на вулиці Шведській у Празі, де жила Марина Цвєтаєва

Офіс, виявляється, належить місцевій піар-агенції. ЇЇ працівниця Мілі Козлічкова дивується, але люб'язно погоджується провести до кімнати нагорі, саме вигляд з вікна якої, імовірно, надихав поетесу.

Мілі каже, що туристи приходять не часто - приблизно раз на два тижні. Влітку частіше. Вони фотографують будинок ззовні. Зазвичай, не заходять у середину.

Питаю, чи знає щось чеська пані про поетесу з Росії, яка колись тут мешкала.

"Здається, вона покінчила життя самогубством. Знаю, що вона не була щасливою. Вона тікала з Росії. Але вона померла не в Чехії, а в Москві. Також знаю, що вона була чудовою поетесою, але я нічого не читала з її творів. Та сподіваюся зробити це".

Коханець, секрети і спецслужби

Коли поетеса поселилася на Шведській, у неї був роман з Костянтином Родзевичем, розповідає ВВС Україна інша дослідниця - засновниця й голова чеського товариста Марини Цвєтаєвої Галина Ванечкова.

Саме пані Галина збирала усе, що стосувалося творчості і життя поетеси у Чехії протягом кількох десятків років. І навіть розшукала доньку Цвєтаєвої у Росії та її коханого Костянтина Родзевича у Франції.

Ванечкова
Image caption Галина Ванечкова, засновниця і голова чеського товариства Марини Цвєтаєвої

Ми зустрічаємося у кав'ярні "Славія" біля мосту над Влтавою. Від входу - ліворуч, до вікон - і праворуч, у самому лівому кутку. Це було улюблене місце Цвєтаєвої.

Вона любила сидіти в цьому віддаленому куточку біля вікна, спиною до людей і дивитися на Празький Град на горі над рікою, каже пані Галина. Вона не любить давати інтерв'ю, але для ВВС Україна погодилася зробити виняток.

"Сергій продовжував вчитися. Вона навіть йшла від нього... Це була величезна пристрасть, вона детально описує це у своїй "Поеми кінця".

Галина Ванечкова каже, що у житті Цвєтаєвої залишилося багато секретів. Зокрема, про те, чи правда, що Родзевич привів в таємні служби її чоловіка Сергія Ефрона.

"Я завжди раніше чула про те, що це він допоміг Сергію зв'язатися з НКВС. Потім... Це точно не відомо. Але я зустрічалася з Костянтином Болеславовичем. Я зробила це - просто в житті для себе домоглася - того, що я його побачила. І я побачила "Поему гори".

Прага Копирайт изображения MICHAL CIZEK/AFP/Getty
Image caption Кажуть, поетеса любила дивитися з вікна кав'ярні на Празький замок, що височіє на горі над рікою Влтавою.

За словами дослідниці, прочитавши "Поему гори", вона розуміла, що має знати, хто герой цієї поеми.

Вона навіть написала про це доньці Марини Цвєтаєвої, Аріадні Сергіївні, яка тоді ще була жива.

Але відповідь отримала таку: "Облиште, будь ласка. Герой поеми - це гора Синай. І ніякого конкретного героя немає".

Про те, що герой таки є, Галині Ванечковій розповів друг Марини Цвєтаєвої і учасник літературних гуртків, колишній білогвардієць Володимир Сосинський.

Г.В: Сосинський в цей час був ще живий, він був в Москві. І він сказав: "Герой поеми - Костянтин Болеславович Родзевич. Він живе зараз у Парижі".

І коли я почула: "Він живе зараз в Парижі", - я мало не плакала! Я говорила чоловікові: "Що мені робити?!"

книга
Image caption Фотокнига, куди увійшли усі архівні світлини та біографічні факти, що їх зібрала Галина Ванечкова та видали Інна та Андрій Курочкіни

Адже тоді нікого за кордон не пускали. Ми жили тут, але Чехословаччина була соціалістичною. Це було в 60-70-х роках. І тоді, щоби потрапити за кордон, потрібні були якісь особливі дозволи, особливі відрядження.

Але через 10 днів він прийшов до мене і каже: «Галенько, ми їдемо в Париж! У нас міжнародний геологічний конгрес, на який мене запрошено з дружиною».

І я поїхала і познайомилася з Костянтином Болеславовичем.

"Любив Цвєтаєву, але не її поезію"

Г.В.: Якби це не був герой поеми і улюблений Марини Іванівни, я сказала б, що познайомилася з приємною людиною. Але мені потрібен був герой. А в моїх очах він героєм не був. Мені потрібна була висока, розумна, розуміюча її вірші людина. А він нею не був.

Цвєтаєва Копирайт изображения Archive of Galina Vanechkova
Image caption Марина Цвєтаєва, Сергій Ефрон та його друг Костянтин Родзевич

Про вірші ми багато не розмовляли, але він же взагалі не любив поезію Цвєтаєвої! Адже він їй говорив - ви ж пам'ятаєте? - в "Поеми Кінця", він же говорить їй: "Ви зовсім їх не пишіть, книжок".

Можете собі уявити? Сказати таке Марині Цвєтаєвій! Що б ми тоді мали зараз?

Але він був приємний, звичайно, як людина. Він дуже добре ставився до мене і до мого чоловіка. Ми бачилися три рази - три рази їздили ми в Париж.

Він говорив про неї з великим почуттям. Говорив, що він нікого в житті так не любив, як її. Сказав, що це було велике кохання.

І що йому дуже шкода, що вони їй мало допомагали, коли вона жила в Парижі. І що він не зробив все, щоби вона не поїхала в Росію.

Двір у центрі Праги
Image caption Прага зберігає чимало таємниць поетеси, кажуть дослідниці її творчості

Сам він займався в той час, коли я з ним зустрілася, скульптурою. Так що він сам, звичайно, - не проста людина.

Поляк. З такою польською тонкою інтелектуальною поведінкою. Без гонору. Спокійний, інтелігентний, розумний пан. Але до Марини Цвєтаевой йому тисячі верст. Мільйони. (Сміється - Ред.).

Але він дав їй величезну радість близькості чоловіка та жінки. Цю близькість вона пережила тільки з ним. Вона це називає любов'ю, я - пристрастю. Я вважаю, що це була пристрасть. Адже у підсумку вона повернулася до Сергія.

Із волонтерами з Чехії, без посольства Росії

Роман Цвєтаєвої тривав до весни 24-го року, стверджують обидві дослідниці, з якими поспілкувалася ВВС Україна. Коли донька поетеси Аріадна вже, за станом здоров'я, не могла знаходиться в Тршебові, Марина Цвєтаєва з чоловіком забрали її додому.

Сама поетеса повернулася до Сергія Ефрона. Вони знову переїхали у Вшенори.

Вшенори
Image caption Вшенори влітку

Поетеса дуже любила тамтешню природу і потім писала, що це був найкращий час, стверджують дослідниці.

Нині саме у Вшенорах зберігається експозиція творчості Марини Цвєтаєвої - усе, що вдалося зібрати і перевезти, коли підтримувати приватними силами музей пітерські архітектори Курочкіни вже не могли.

Тепер про експозицію дбає мунуципалітет Вшенор - надбання чеського періоду життя і творчості поетеси розмістили у кімнаті місцевої бібліотеки.

Пам'ятна дошка
Image caption Пам'ятна дошка у Вшенорах на одному з будинків, де мешкала Марина Цвєтаєва. Автори - Інна та Андрій Курочкіни.

Галина Ванечкова каже, що отримувала пропозицію про підтримку центру Цвєтаєвої від посольства Росії у Празі, але відкинула її.

"Це моя особиста позиція. Але, звісно, я знаю, що їхню сім'ю згубили таємні служби Росії. Не Росія. Раніше я дуже тісно контактувала з посольством. Але зараз контактувати з ними і з російським культурним центром мені якось не хочеться. От вирішиться питання з Україною - тоді залюбки".

ВВС Україна звернулася до посольства Росії у Празі із запитом щодо того, які події, присвячені життю і творчості Марини Цвєтаєвої у Чехії, посольство РФ фінансувало чи фінансує. Відповіді від відомства ми протягом кількох тижнів не отримали.

Všenory Centre of Marina Tsvetaeva Копирайт изображения Lukáš Kliment, Všenory Centre of Marina Tsvetaeva
Image caption Експозиція творчості Марини Цвєтаєвої у бібліотеці Вшенор

Чи був слід НКВС?

У історії Марини Цвєтаєвої бібліографи згадують про ще один драматичний момент - в якому чимало білих плям. Зокрема, перелом, коли чоловік поетеси - колишній білогвардієць - став підтримувати більшовицький режим.

На основі осліджених документів та спілкування з друзями та донькою Марини Цвєтаєвої, пані Ванечкова вважає, що цей перелом почав відбуватися вже в Празі.

Остаточно змінився Ефрон у Франції під впливом того, що Радянському Союзу погрожував фашизм.

Г.В.: Він як російський патріот, який мріяв повернутися додому, в Росію, зміцнився в своєму бажанні ще через те, що Росія перебувала під загрозою війни.

Авжеж, він був причетним до спецслужб. Але він не вбивав. Через те, що він був у НКВС, а Аріадна Сергіївна також , їм дозволили повернутися до Радянського Союзу.

Але Марина Цвєтаєва не знала про те, що і чоловік її, і коханий мали стосунок до спецслужб, вважає колишня засновниця музею Цвєтаєвої в Празі Інна Курочкіна.

І.К.: Потім вона дізналася вже, коли її викликали на допити у зв'язку з вбивством. Обидва були агентами, так. Вона це дуже болісно сприймала. Тому що крім того, що йому довелося виїхати й ховатися, її викликали на допити.

вокзал
Image caption Вокзал у Вшенорах

Його вивезли в Росію в 39-му році. Вона залишилася одна. Французька еміграція російська відвернулася від неї, Цвєтаєва відчувала себе вигнанкою. Ще й Аля вже була налаштована про-радянськи.

Все це штовхнуло на те, що Цвєтаєва погодилася повернутися назад. Вони потрапили в СРСР і там прийшов кінець.

Цвєтаєва Копирайт изображения Lukáš Kliment, Všenory Centre of Marina Tsvetaeva
Image caption Частина експозиції творчості Марини Цвєтаєвої у бібліотеці Вшенор

Слова Інни Курочкіної уточнює Галина Ванечкова - їй вдалося побачитися з донькою Марини Цвєтаєвої.

Г.В.: Так, я бачилася я з Аріадною Сергіївною. Вона будь-що хотіла захищати Радянський Союз, коли ми з нею розмовляли.

Після того, як вона повернулася з Сибіру, в розмові зі мною, знаючи, що я приїхала з-за кордону, вона ні словом не обмовилася критично про уряд Радянського Союзу.

Я не можу тут нічого сказати, тому що мені незрозуміло це, і незрозуміло багатьом людям.

Передсмертна записка Марини Цвєтаєвої Копирайт изображения Všenory Centre of Marina Tsvetaeva
Image caption Передсмертна записка Марини Цвєтаєвої

ВВС Україна: Що вона розповідала Вам про свою маму?

Г.В.: Ви знаєте, мені не потрібно було з нею розмовляти про маму. Я вже в той час знала про її слова, що в житті вона нікого так не любила, як свою матір.

Вона написала: "У мене немає дітей, у мене був чоловік, і його вбили. Але, коли я думаю, я, ймовірно, нікого так не любила, як любила свою матір".

Причому ця любов - це величезна повага до неї, безумовне розуміння її поезії. Те, що вона - перший поет, їй було абсолютно ясно.

І ясно це було і Пастернаку, він написав їй, що "нас мало, нас, може бути, троє", але потім додав: "Між нами все-таки ти - перша стоїш на цьому п'єдесталі поетів". І Рільке сказав їй: "Ти - зірка".