"Революція 1917 року і я" - надсилайте свої історії

українська революція Копирайт изображения УІНП
Image caption Українська демонстрація на Софійській площі у Києві 1 квітня 1917 року

У 2017 році виповнюється 100 років від початку революції 1917 року.

Українська та інші мовні служби BBC збирають історії читачів із різних країн для проекту "Я і Російська революція".

Можливо, ви маєте сімейну історію про ті часи? Як відбилися на ваших родичах події 1917-го року? Стали вони натхненням чи принесли негаразди?

Надсилайте свої короткі* історії та фотографії електронною поштою на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk

Ми сподіваємося почути голоси людей різного віку з різних куточків Землі. Будемо вдячні за надіслані матеріали.

*Просимо надсилати історії обсягом три-п'ять речень, а фотографії - у високій роздільній здатності. Підписуйтеся, будь ласка, щоб ми могли вказати ваше ім'я і місто.

Текст історії краще написати в самому електронному повідомленні, а не вкладати текстовим файлом.

Історії та фото будуть опубліковані на сайтах Всесвітньої службиBBC восени. Детальніше про умови використання ваших знімків можна прочитати тут.

Ось історії, які надіслали читачі інших мовних служб BBC.

Дiлорам, Ташкент: "Мій дідусь був юристом у Самарканді. Він підтримав революцію, вступив у партію більшовиків та очолив революційний суд Туркестанської республіки.

Під час сталінських репресій його звинуватили в шпіонажі і вислали на Далекий Схід, звідки він не повернувся.

Моєму батькові тоді було п'ять років. Він виріс із тавром "сина ворога народу". Ці події залишили незгладимий слід в історії нашої сім'ї - ми досі відчуваємо їхні наслідки".

Даріуш, Душанбе, Таджикистан: "У 80-ті роки, коли я вчився у школі в Таджикистані, друзі називали мене Москвич, бо я був єдиним у класі, хто був у Москві і бачив Мавзолей. Нас учили сприймати Леніна як богоподібну істоту.

Через рік після того, як СССР розпався, я повернувся в Москву, і великим шоком для мене став той факт, що всім було начхати на Леніна, а черга в McDonalds була довшою, ніж у Мавзолей".

Копирайт изображения Dariush

Фараж, Іран: "Я виріс на розповідях про Леніна та революцію, а також про те, як вона принесла людям успіх і рівність. Це було натхненням для багатьох іранців, які взяли участь в Іранській революції 1979 року.

Через дев'ять років після нашої революції я вперше поїхав за кордон, в Болгарію: рівень бідності там мене вразив.

Стоячи перед величезною статуєю Леніна в Софії, я почав думати про всі пам'ятники шахам, які впали на моїх очах. І раптом у мене виникло сильне передчуття, що й цей пам'ятник Леніну впаде - і так це і сталося всього за три роки.

Копирайт изображения Faraj

Новини на цю ж тему