Як Китай став лідером у виробництві сонячної енергії

Китай, сонячна енергія Копирайт изображения Getty Images
Image caption Китай споживає найбільше електрики на планеті. Але тепер ще й виробляє найбільше у світі сонячної енергії

Десять років тому Джеф Моузер закінчив Університет штату Аризона зі ступенем магістра в галузі сонячної енергетики. Проте він розумів, що в рідній країні у нього перспектив немає. Тому поїхав у Китай.

"Сонячна індустрія тоді була ще відносно слабкою, роботи в ній було мало, - пригадує Джеф. - Усього кілька робочих місць для спеціалістів, що встановлюють панелі".

Але китайський уряд виношував амбітні плани щодо сонячної енергетики, й Моузер зрозумів, що це його шанс.

Кілька років він збирав інформацію про китайську сонячну індустрію, а потім разом із парнером заснував компанію Symtech Solar, яка розробляє системи сонячних панелей. А збирають їх із деталей, виготовлених у Китаї.

Вихід на ринки

Ідея полягає в тому, щоб організації за межами Китаю могли мати доступ до компонентів, адже розробляти і збирати безліч різних частин - ще та морока.

Копирайт изображения Symtech
Image caption Свої знання про сонячну енергетику Джеф Моузер запропонував Китаю через широкі можливості в тамтешній індустрії

"Коли вам знадобиться машина, ви ж не купуватимете окремо дверцята до неї чи двигун", - пояснює Джеф.

Компанія Symtech тепер має портфель невеликих проектів по всьому світі. Її власники сподіваються, що завдяки новому офісу в Омані зросте кількість сонячних систем на Близькому Сході.

Моузер - не єдиний американський підприємець, що подався в Китай. Алекс Шуер (компанія Seeder) допоміг організувати підприємство, яке встановлює сонячні панелі на дахах будівель у цій країні.

Він співпрацює з іноземними компаніями, які, скажімо, хочуть зробити свій офіс у Пекіні екологічнішим. Його організація звела вже багато сонячних установок загальною потужністю три мегавати. В проекті - ще 28 мегаватів для різних клієнтів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption 2016 року Китай збільшив потужність своїх сонячних електростанцій більш ніж на 34 гігавати

"Ми залучаємо фінансування, оплачуємо весь проект, а потім продаємо електрику за зниженими цінами", - повідомив він. Ця модель бізнесу, знову ж таки, спирається на придбання потрібних деталей за сприятливою ціною.

Такі системи називають проектами "розподіленої генерації". Електроенергію вони виробляють у невеликих обсягах чи на рівні специфічних потреб споживання.

У межах Китаю розподілена генерація зростає надзвичайно стрімкими темпами. Її основна рушійна сила - фермери, які користуються панелями для сільськогосподарського обладнання, яке не можна під'єднати до основної електромережі.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Завдяки стрімкому зниженню цін на сонячні елементи мегапроекти в Китаї стали можливими

Як зазначає Шуер, його підкупила прихильність Пекіну до сонячної індустрії. Протягом багатьох років завдяки цьому місцева влада в Китаї робила все можливе для збільшення продуктивності, провадила дослідження і розробки.

Розвиток відновлюваних джерел

Збільшення кількості станцій з виробництва відновлюваної енергії в Китаї часто потрапляє в заголовки світової преси.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA, International Energy Agency), 2016 року ця країна встановила стільки електростанцій, що їхня загальна потужність перевищує 34 гігавати. Це вдвічі більше, ніж у США, і майже половина від усієї доданої потужності в світі за минулий рік.

А показники початку 2017-го свідчать, що лише за перший квартал Китай додав до своєї потужності ще вісім гігаватів.

"Це велетенський ринок, - зазначає представник IEA Геймі Багар. - У Китаї і Тайвані виробляють більшу частину сонячних елементів у світі - понад 60%".

І це ще не все, чим вражає Китай. Найбільша в світі "сонячна ферма", сонячний парк Longyangxia Dam завдовжки 30 км, - китайський проект. А нещодавно у Хуайнані, провінція Аньхой, відкрили найбільшу "плаваючу сонячну ферму" світу.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Найбільша "плаваюча" електростанція світу розташована в Китаї

Її спорудили над старою вугільною шахтою, яку багато років заливали дощі. Китайська компанія Sungrow, розробник цієї сонячної електростанції, повідомила, що її система автоматично моніторить струм і напругу, які генерують сонячні елементи, а також вологість, що може негативно вплинути на їхню ефективність.

Як стверджують розробники, маючи під рукою достатню кількість води, легше очищати панелі (а для доглядачів сонячних електростанцій ця робота не закінчується ніколи).

Ці мегапроекти стали можливими й поширеними завдяки тому, що ціни на сонячні елементів невпинно знижуються.

"Двадцять років тому, коли про дешеву сонячну енергію можна було лише мріяти, ми всі сподівалися, що з'явиться якийсь промисловий гігант і знизить ціни", - згадує Чарльз Донован, викладач Бізнес-школи Імперського коледжу Лондона.

"Власне, це і зробив Китай"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Незважаючи на разючий поступ, від сонячних станцій Китай отримує лише 1% усієї електроенергії

Але сьогодні виробництво сонячної енергії покриває тільки 1% від загальних потреб Китаю. А 66% (величезну частку) досі забезпечує вугілля. Проте міністерство енергетики Китаю планує кардинально змінити цю ситуацію до 2050 року. І не останню роль у цьому відіграє загальновідома проблема забруднення довкілля.

Але до ключової дати 2050 року Китай отримуватиме електроенергію з різних джерел. За умови, що деякі задуми втіляться в життя. В одному урядовому звіті навіть ішлося про те, що відновлювані джерела енергії можуть покривати 86% від сумарних потреб країни, і близько третини від цього числа припадатиме на сонячні електростанції.

Чи вдасться Китаю це реалізувати? Згідно з експертною думкою одного з оглядачів - можливо.

"Зараз Китай намагається удосконалити надзвичайно велику систему, що розвивається бурхливими темпами", - пояснює Джеффрі Болл, працівник Центру Стаєра-Тейлора з енергетичної політики та фінансування в Стенфордському університеті. Болл - провідний автор доповіді, в якій детально описано досягнення Китаю як інноватора в галузі сонячної енергетики.

Непомірні амбіції

Але, як зазначає Болл, ця революція не проходить безболісно. По-перше, китайські субсидії, які дехто називає нераціональними, розподілені нерівномірно. "Тариф для постачальника", наприклад, який часто пропонують компаніям-виробникам сонячної енергії, не завжди вчасно компенсують.

"Уряд часто затримує ці виплати на рік або й більше, і, як наслідок, виникає повний безлад у фінансуванні проекту", - пояснює Болл.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Китай урізав субсидії виробникам сонячної енергії

Розмір субсидій також останнім часом зменшили. Крім того, великі сонячні електростанції в Китаї розташовані переважно на заході країни, в менш заселених місцевостях, далеко від великих населених пунктів, таких як Пекін і Шанхай.

Нарощування додаткових потужностей для передачі електроенергії на великі відстані - справа недешева і забирає багато часу. Це призводить до такої проблеми як надлишок. Сонячна ферма виробляє, наприклад, 20 мегаватів електроенергії, але може знайти покупців лише на 15 мегаватів.

"У провінціях, які виробляють найбільше сонячної енергії, обсяги надлишків виробництва сягають 30%, а в деяких випадках навіть вище. Цифра величезна - і реальна проблема", - пояснює Болл.

Чи зуміє Китай реалізувати свої непомірні амбіції в галузі відновлюваних джерел енергії, покаже час. Але свою здатність бути лідером у галузі сонячної енергетики й підтримувати величезну індустрію ця країна вже довела. Для таких американських підприємців, як Джеф Моузер, цього достатньо, щоб планувати подальше розширення бізнесу.

"Відновлювана енергія насправді дуже дешева, - каже Джеф. - А причина цього - Китай".

Новини на цю ж тему