Україна-ЄС: асоціація підписана, безвіз запроваджений. Що далі?

страрт "безвізу" Копирайт изображения UNIAN
Image caption Коли українці почали подорожувати до Європи без віз, а Угода про асоціацію виходить на остаточне підписання, Київ та Брюссель намагаються сформулювати подальший план дій

Напередодні саміту Україна-ЄС, що має відбутися у Києві 13 липня, оцінки нинішнього стану двосторонніх відносин, а також порядку денного на найближче майбутнє суттєво різняться.

Серед безперечних позитивів у відносинах Києва та Брюсселя можна назвати:

  • запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України, яке набуло чинності з 11 червня,
  • ратифікація Нідерландами Угоди про Асоціацію з Україною. Нідерланди були останньою країною, яка мала затвердити Угоду. У ЄС очікують, що Угода набуде чинності в повному обсязі 1 вересня 2017 року,
  • розширення торговельних преференцій для України, що стосуються збільшення квот на експорт продукції українського АПК і зниження мит на промислову продукцію. Очікується, що вони мають бути остаточно затверджені найближчим часом.

Проте кілька "ложок дьогтю"до цих беззаперечних досягнень додали ухвалення окремих законопроектів попри критику і домовленості із ЄС.

Є і зворотна ситуація - гальмування із впровадженням інших, підтриманих Євросоюзом, змін у законодавстві, а також ключових реформ, зокрема, реформи системи судочинства і подолання корупції.

Приватні інтереси як перешкода

Копирайт изображения IWP.ORG.UA
Image caption Голова Представництва ЄС закликає прибрати "приватні інтереси" із української політики та економіки

Голова Представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі каже, що за останні три роки Україна зробила більше реформ, ніж за усі попередні роки, - "жодних сумнівів щодо цього, це є факт". Про це він заявив під час міжнародної конференції, організованої Інститутом світової політики.

Разом із тим, він називає і сфери, де не все так добре.

"Ми всі знаємо, як називається головна перешкода, - це приватні інтереси, які формували суспільне, економічне і політичне життя в Україні впродовж 22 років", - каже Х'юг Мінгареллі. Це, як він каже, у першу чергу проявляється при ухваленні законопроектів, які мають наблизити українське законодавство до європейського.

Аби позбутися цього, Києву потрібна дуже сильна політична воля.

Зовнішні й внутрішні поради

Друга проблема пов'язана із тим, що у Західній Європі Україну все ще сприймають як "загрозу", а не як "шанс". І це, каже голова Представництва ЄС, попри надзвичайні природні й людські ресурси України.

"Я постійно повторюю, що українці більше говорять іноземними мовами, ніж у багатьох європейських країнах, які я добре знаю. Багато хто говорить англійською краще, ніж я", - наводить приклад Х'юг Мінгареллі.

На його думку, Києву треба зробити так, щоб європейці більше знали й розуміли Україну за рамками усталених упереджень.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Представник ЄС каже, що у нього є "багато-багато сумнівів" щодо припинення товарообміну з непідконтрольними територіями

Ще одна порада голови Представництва ЄС в Україні стосується територій, над якими Київ втратив контроль.

"Мені здається важливим, аби надалі не відбулося кроків, які б відрізали Донбас від решти території України", - каже пан Мінгареллі.

За його словами, розв'язання конфлікту є можливим лише при "інклюзивному" підході до мешканців того регіону.

Дипломат визнає, що у нього немає відповіді на запитання, як це зробити, але переконаний, що розірвання зв'язків у різних галузях лише завдає шкоди.

"Я маю багато-багато сумнівів щодо блокади", - каже голова Представництва ЄС, додаючи водночас, що цілком розуміє і те, чим керувалася українська влада, офіційно затверджуючи блокаду.

Врахувати контекст

Віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе визнає, що "на жаль, Україна багато у чому відстає від планів, накреслених в Угоді про асоціацію".

Серед причин відставання вона називає і "активні лобістські дії різних груп", зокрема, і у парламенті.

Пані Климпуш-Цинцадзе каже, що відтепер уряд приділятиме регулярну увагу тому, наскільки його ініціативи збігаються із цілями євроінтеграції.

Крім того, за її словами, у парламенті "мають бути створені процедури, які б унеможливили проходження законопроектів, які в тій чи іншій мірі суперечать нашим зобов'язанням щодо Угоди із ЄС, так і практикам Європейського Союзу". Втім, урядовець не уточнила, як саме це буде зроблено.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Третій рік Україна втілює найсерйозніші за свою історію реформи і одночасно відповідає на безпрецедентні виклики

Водночас вона закликала усвідомити, що найсерйозніші реформи за свою історію Україна провадить на тлі анексії частини своєї території та стримуючи агресію на іншій частині території.

"Події останніх днів, зокрема кібератака, показали ще раз, що наші зусилля відбуваються на дуже непростому тлі. Але попри усі ці виклики, впродовж останніх років Україна реалізувала одну із видатних історій успіху і реформ".

Членство не на часі, Асоціацію - в кожен дім

Водночас виглядає, що Київ і Брюссель дещо по-різному бачать майбутню співпрацю.

"Інтеграція України до Європейського Союзу нині не на порядку денному, - каже голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі. - Наша мета, мета Угоди про асоціацію, полягає у політичній асоціації та економічній інтеграції".

На думку дипломата, головні зусилля у відносинах між Україною та ЄС тепер мають бути сконцентровані на виконанні Угод. А це, каже пан Мінгареллі, навіть для оптимістів - від 6 до 7 років, а для реалістів - ще більше.

Він наголошує: це не означає, що Україна зовсім не має перспективи на членство у ЄС, - вона має на це право згідно зі статтею 49 Договору про ЄС.

Разом із тим, дипломат вважає, що "підпис під Угодою нічого не значить для пересічного українця".

"Ми повинні зробити так, щоб Угода про асоціацію і безвізовий режим стали дотичними до щоденного життя громадян України", - каже Х'юг Мінгареллі, додаючи, що це потребує багато праці.

Водночас віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе каже, що не може погодитися, що перспектива членства України у ЄС не є актуальною темою.

Крім того, що така перспектива може бути стимулом для Києва, вона також може нівелювати аргументи тих, хто вважає зусилля України у напрямку євроінтеграції марними, - вважає вона.

"Це є нашою ідеєю, національним двигуном", - каже урядовець, додаючи, що перспектива членства може спрацювати так само, як і "надихаючий досвід "безвізу".

Перспектива як стимул

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Оглядачі вважають, що після запровадження "безвізу" українці мають отримати новий орієнтир від ЄС

Так, Україна має юридичне право на членство у ЄС, але якщо оцінювати нинішній стан країни за Копенгагенськими критеріями, то перспектива цього членства буде виглядати дуже далекою, - каже старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин Густав Грессель.

Разом із тим, вже зараз потрібно щось, щоб "дати зрозуміти, що є щось таке, чого можна прагнути, і чого можна досягти".

"Безвізовий режим і угода про вільну торгівлю були чудовими інструментами для прискорення реформ", - вважає експерт.

А відтак, було б добре і для ЄС, і для України, якби ЄС міг запропонувати певний проміжний статус між країнами-кандидатами на членство й асоційованими країнами.

Розуміючи стриману позицію ЄС щодо розширення на тлі нових викликів і проблем, перед якими постала Європа, треба також спробувати уявити і ситуацію, у якій опинилася Україна, - каже професор Паризької школи міжнародних відносин Марі Мендрас.

На її погляд, головна проблема для України й українців - відчуття незахищеності.

"Відчуття незахищеності поширюється на усі сфери, не тільки військову. Це і гуманітарна, і соціальна небезпека, зокрема, і для переселенців з Криму і Донбасу. Є і незахищеність у зовнішній сфері, - каже Марі Мендрас. - Тому я цілковито розумію, чому більшість українців хочуть належати до якогось більшого проекту чи спільноти. І саме тому мене непокоїть відсунення перспективи належності до цього простору для України на дуже довгий час".

На думку французького експерта, зараз, після обрання Емануеля Макрона президентом Франції і напередодні виборів у Німеччині, під час яких Ангела Меркель, очевидно, збереже свою посаду, в Україні з'являється "вікно можливостей", пов'язане із сильним тандемом європейських лідерів:

"Вікно можливостей є, і я не бачу, чому б ним не скористатися Україні, якщо ви знаєте, як обернути ці можливості на свою користь".

Новини на цю ж тему