Шлапак про "Приват": це "Феррарі" з причепом

Олександр Шлапак Копирайт изображения UNIAN
Image caption Попри всі проблеми, "ПриватБанк" може стати "локомотивом української економіки", вважає голова правління банку Олександр Шлапак

Коментуючи націоналізацію "ПриватБанку" і свою роботу на чолі банку, Олександр Шлапак сказав, що ставиться до нього як до "надсучасного Феррарі із причепом з токсичними відходами".

Що в причепі?

У "причепі", за словами пана Шлапака, десятки мільярдів "токсичних" кредитів, що залишилися у спадок від попередніх власників банку.

Він також каже, що тема цих кредитів для нього є "мутною і неприємною". Більшу частину свого робочого часу він змушений витрачати саме на вирішення цієї проблеми.

Копирайт изображения PrIVATBANK
Image caption "Пов'язані особи" отримали або 4% або 97% кредитів - залежно від того, як на це подивитися

Голова "ПриватБанку" наполягає, що їхня загальна сума перевищує 190 млрд грн., а також що 97% із них, як казала ще голова НБУ Валерія Гонтарева, були видані "пов'язаним юридичним особам".

"Якщо говорити про 16 грудня 2016 року (цією датою датований лист екс-власників банку до прем'єра, у якому вони погоджуються на націоналізацію. - Ред.), його принциповою відмінністю від інших періодів є те, як сам банк оцінював (кредитний) портфель пов'язаних осіб, - 8 млрд грн., або 4% від усього портфелю, - пояснює Олександр Шлапак. - Коли у банк прийшов новий менеджмент, уважно вивчив ситуацію із пов'язаними особами, ми переконалися, що таких позик є на понад 190 млрд грн., тобто 97% портфелю".

Нинішній голова "ПриватБанку" також прокоментував, чому названа аудитором цифра є на порядок меншою і радше підтверджує аргументи попередніх власників.

"Дійсно, річна звітність, підтверджена аудиторами, називає цифру близько 10 млрд. Ми називаємо 190 млрд", - визнає Олександр Шлапак. Він пояснює, що аудитор оцінює портфель за міжнародними стандартами бухгалтерської звітності. А вони "не передбачають тих реалій, які можуть бути у нашій державі".

"Західний банкір не може видати позику на сотні мільйонів доларів компанії "Рога і копита", в якої немає ані забезпечення, ані оборотів".

Півроку державного "Привату": що нам відомо про ситуацію у банку?

Усі ці кредити, каже голова "ПриватБанку", мають такі спільні риси:

  • значна частина позичальників є компаніями, фінансовий стан яких викликає сумніви,
  • при видачі позик цим компаніям були грубі порушення закону,
  • кредитний портфель цих позичальників обслуговується незадовільно, і ситуація погіршується,
  • ці кредити були видані за заниженими кредитними ставками,
  • забезпечення кредитів - сумнівне або відсутнє.

Загадкова "трансформація"

Головну проблему, за словами пана Шлапака, становлять так звані "трансформовані кредити" на загальну суму у 132,8 млрд грн. Нині ця сума розподілена між 36 позичальниками. Проте вони, фактично, закрили попередні кредити майже двох сотень позичальників.

Ці кредити були надані переважно восени 2016 року компаніям, які практично не вели операційної діяльності, мали незадовільний фінансовий стан та історію життя менше одного року.

Вони отримували позики за ставкою у 10,5%, тоді як сам "ПриватБанк" рефінансування НБУ під 22%, а розміщував депозити фізичних осіб під 19% річних.

Копирайт изображения PRIVATBANK
Image caption Так виглядають об'єкти застави, під які "ПриватБанк" видавав кредити на мільйони гривень

"Це верхівка фінансової піраміди і вона увібрала у себе весь досвід того, як все відбувалося у "Приваті", - твердить Олександр Шлапак.

Але чому цього не помітили у Нацбанку, однією із функцій якого є банківський нагляд?

"Я не беруся зараз оцінювати роль Національного банку і його кураторів, які сиділи там в банку. Думаю, з цим розберуться. Ви чули заяву Генпрокурора. Я можу лише підтвердити: ситуація в банку суттєво погіршилася після так званої "трансформації" кредитних зобов'язань колишніх позичальників".

На основі інформації, яку вдалося отримати за півроку про проблемні кредити, ГПУ відкрило провадження за статтею "доведення банку до неплатоспроможності".

Шлях до порятунку?

Доля проблемних кредитів і шляхи їх погашення мають бути вирішені і через розгляд в судах, і під час переговорів із колишніми акціонерами.

За даними пана Шлапака, ці переговори тривають за участі спеціально відібраного міжнародного консультанта на чолі з компанією Rothschild & Co.

"Нацбанк правий у тому, що поки що у них немає результатів", - заявив пан Шлапак.

Але, за його словами, варто дочекатися остаточного висновку компаній, що ведуть переговори від імені уряду.

З іншого боку, каже голова "ПриватБанку", додаткова капіталізація банку в 38 млн доларів дозволить покрити 95% "токсичних" кредитів і подолати нестабільність, пов'язану з цими кредитами:

"Портфель буде повністю зарезервованим і не тиснутиме на капітал банку".

Загалом, під "токсичні" кредити буде зарезервовано понад 180 млрд грн., із яких вже наявні понад 170 млрд грн.

Деталі від "Феррарі"

Копирайт изображения PRIVATBANK
Image caption У "Приваті" кажуть, що мають, чим пишатися

Водночас Олександр Шлапак каже, що він не поділяє думки оглядачів, які вважають, що націоналізувавши "Приватбанк", держава отримала величезні проблеми та ще й заплатила за це десятки мільярдів гривень.

За його словами, банк вже є безперечним лідером ринку у кількох галузях, зокрема, і в системі інтернет-банкінгу.

Крім того, він володіє розгалуженою мережею відділень та банкоматів, а також унікальною командою ІТ-фахівців, завдяки яким, зокрема, каже пан Шлапак, "ані Пєтя, ані Вася не могли вразити операційну систему банку", тоді як вірус Petya.A порушив роботу багатьох українських державних установ та фінансових організацій.

Але попри всі переваги банку, Олександр Шлапак не змінюватиме свого рішення про відставку, яке правління має розглянути 20 липня.

Він також каже, що не збирається очолювати Нацбанк, крісло голови якого є вакантним після відставки Валерії Гонтаревої.

Новини на цю ж тему