Трамп, Путін і Тіллерсон: чи зрушили глухий кут Донбасу

путін Копирайт изображения Getty Images

Дональд Трамп і його адміністрація серйозно зайнялись українським питанням, як і новообраний президент Франції Еммануель Макрон. Але чи допоможе це зупинити війну на Донбасі?

Світові лідери знову звернули увагу на Україну - кінець минулого тижня пройшов під знаком розмов про конфлікт на Донбасі на найвищому рівні.

Спочатку президент США Дональд Трамп поговорив з Володимиром Путіним перед самітом "Великої двадцятки", зокрема про Україну і мінський процес.

Згодом на цю ж тему з паном Путіним спілкувались Ангела Меркель та Еммануель Макрон, які ще минулого місяця обіцяли пришвидшити виконання Мінська.

У неділю до Києва завітав американський десант - державний секретар Рекс Тіллерсон, який привіз нового переговірника США з врегулювання українсько-російської кризи - Курта Волкера.

ВВС Україна розбиралась, що означає таке дипломатичне пожвавлення щодо України та чи збільшило це шанси на закінчення боїв на Донбасі.

Каскад зустрічей

Після кількагодинної зустрічі Трампа та Путіна стало відомо, що американська сторона повідомила Росії про призначення відповідального за українську кризу - Курта Волкера.

У новій адміністрації він відіграватиме своєрідну роль Вікторії Нуланд, яка за Обами спілкувалася з питань Донбасу з російським представником Владиславом Сурковим.

Згодом Дональд Трамп на сторінці у Twitter чітко зазначив, що жодних послаблень санкцій щодо Росії до виконання Мінська не буде.

А в неділю у Києві Рекс Тіллерсон пішов далі - заявив, що Росія має зробити для виконання Мінська перший крок - зокрема, для припинення вогню.

Та й Курт Волкер, якого призначили відповідальним за український напрямок, неодноразово робив досить однозначні заяви про роль Росії у війні на Донбасі. Відтак, його призначення позитивно сприйняли у Києві.

Копирайт изображения RFE/RL
Image caption Призначення Курта Волкера позитивно сприйняли в Києві

Щоправда, зустріч Ангели Меркель та Еммануеля Макрона з Володимиром Путіним не мала значних результатів.

Сторони домовилися спробувати провести телефонну розмову у "нормандському форматі" з Петром Порошенком цього літа.

Останній раз четвірка збиралась аж у листопаді 2016 року.

Наслідки для України

Українські експерти достатньо позитивно оцінили міжнародні зустрічі та візити останніх днів.

Перший позитив - у Гамбурзі під час зустрічей світових лідерів жодних важливих рішень без участі України та за її спиною не схвалили.

Другий - спецпредставником США щодо вирішення конфлікту на Донбасі призначили людину, яку вважають критично налаштованою до Росії.

І третій - державний секретар США у Києві визнав першочерговим для мирного процесу припинення вогню, і назвав відповідальною за це Росію.

Хоча експерти майже одностайно вказали, що припиненню боїв на Донбасі це навряд чи допоможе.

"Побоювання, що про щось домовляться за спиною Порошенка, не справдились", - вважає політолог Володимир Фесенко.

Навіть керівник МЗС Росії Сергій Лавров, як вказує експерт, визнав, що від американців щодо України вони нових пропозицій не почули.

Окрімпризначення спецпредставника Курта Волкера.

Копирайт изображения AFP
Image caption Зустріч "нормандської четвірки без України" не принесла серйозних результатів

За словами Фесенка, Трамп хоче домовленостей з Путіним, але щодо України досягти цього не вдасться. І причина цьому - переважно внутрішня ситуація в США.

"Їм треба за рахунок української теми демонструвати, що немає поступок росіянам. Трамп залишається у російській пастці", - вважає пан Фесенко.

Колишній голова МЗС України Костянтин Грищенко, який працював послом і у США, і в Росії, побачив у діях та заявах керівників США готовність долучитися до мирного процесу.

"Без США мирний процес постійно буксував. Тому загалом маємо позитивну тенденцію", - вважає пан Грищенко.

Особливих результатів зустрічі Меркель, Макрона та Путіна він не побачив. Адже про майбутню телефонну розмову у нормандському форматі могли домовитися і міністри.

Утім, активну позицію керівництва Франції та Німеччини після обрання Макрона він вважає позитивною.

Чи не єдиним наслідком перемовин та зустрічей останніх днів - назвав призначення Курта Волкера Роман Безсмертний, колишній представник України на перемовинах у Мінську.

"США не лише прийняли нові тези, а й зробили організаційні кроки. Призначення Волкера - дуже важливе", - вказує пан Безсмертний.

Однак, у перспективу перемовин і вирішення конфлікту пан Безсмертний не дуже вірить.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рекс Тіллерсон у Києві зустрівся не тільки з президентом, а й з "борцями з корупцією та реформаторами"

"У відповідь від Пєскова прозвучало - "мало м'яса" для нормандських перемовин. Все по Фрейду. І це найголовніша проблема - Росії мало м'яса, скільки б не мінялись формати", - вважає пан Безсмертний.

Так він сприйняв позицію речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова.

На Донбасі без змін

Володимир Фесенко вважає, що принципово на ситуацію навколо Донбасу та стосунки з Росією ці зустрічі не вплинуть.

"Росіяни чекатимуть виборів у Німеччині, а можливо і виборів президента Росії. Тут би навпаки, щоб не було ескалації під вибори", - вказує пан Фесенко.

Особливо не вірить у поштовх до вирішення конфлікту і аналітик Інституту світової політики Микола Белесков.

Він називає надзвичайно позитивними два моменти - призначення Волкера та позицію Тіллерсона.

"Вже є людина з чітким мандатом, яка буде налагоджувати діалог у трикутнику Україна-Росія-США. Готуватиметься основа для перезапуску мирного процесу на основі Мінська", - вважає пан Белесков.

Хоча він передбачає провал цієї спроби за кілька місяців або за півроку.

Адже, за його словами, формули компромісу, вигідного і Україні, і Росії, не існує.

"Для компромісу хтось має поступитись ключовими позиціями. Тому Курт Волкер рано чи пізно дійде висновку, що мінські домовленості у чинному вигляді не дозволяють вирішити конфлікт", - вважає експерт.

Копирайт изображения FACEBOOK.COM/DARKA.OLIFER
Image caption Курт Волкер у Києві вже зустрівся з представником України у Мінську Леонідом Кучмою

У такому разі найважливішим питанням, на думку Миколи Белескова, буде, кого США вважатимуть винним у провалі мирного процесу.

На цьому фоні експерт акцентує на позиції Тіллерсона про перший крок, який має зробити саме Росія.

Таку ж думку поділяє пан Грищенко. Він вказує, що позиція західних лідерів щодо можливих "винуватців" змінюється.

"Думка про те, що все залежить від України і її виконання своїх зобов'язань Мінська, певний час була домінуючою в Європі та США. Заява Тіллерсона - свідчення більш збалансованого підходу", - наголошує Костянтин Грищенко.

Чинну ситуацію з мирним врегулюванням він називає безвихіддю й вірить, що нова позиція США таки зможе зрушити все з "мертвої точки".

Новини на цю ж тему