Як хочуть змінити правила в’їзду для росіян?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Введення біометричного контролю для росіян, що їжуть в Україну, може замінити введення візового режиму з РФ, плани щодо якого неодноразово озвучували у Києві.

Рада нацбезпеки і оборони вирішила запровадити біометричний контроль для іноземців, які в'їжджатимуть в Україну, а також систему реєстрації перед в'їздом - для росіян.

Як кажуть у РНБО, все - заради безпеки.

Нові правила можуть почати діяти вже з 1 січня 2018 року.

У Державній прикордонній службі розповіли ВВС Україна - якщо всі кошти виділять, то запровадити обидві системи до цього строку цілком реально.

Ціна питання

Щоби стало технічно можливо знімати відбитки пальців та інші біометричні дані на усіх прикордонних пунктах, РНБО пропонує Кабміну додатково виділити Держприкордонслужбі (ДПСУ) 300 млн грн.

Ще 300 млн грн в Раді нацбезпеки просять скерувати на посилення технічного захисту самого кордону.

Олександр Турчинов пояснює такі заходи винятково вимогами безпеки - "для захисту країни від проникнення на її територію терористів, диверсантів, шпигунів, злочинців та нелегальних мігрантів".

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Інженерне облаштування українсько-російського кордону у Харківській області, червень 2017 р.

"Зрозуміло, що у першу чергу це стосуватиметься російських громадян", - уточнив секретар РНБО.

Також саме для громадян РФ, які їхатимуть в Україну, Олександр Турчинов анонсував введення системи попередньої реєстрації.

"Тобто, громадянин РФ, який має бажання прибути на територію України, повинен заздалегідь зареєструватися і надати МЗС необхідні дані про себе. Які саме - визначатиме міністерство", - розповів пан Турчинов.

Крім того, за його словами, в Україні введуть обов'язкову реєстрацію громадян Росії у місці їхнього перебування. Також потрібно буде надавати інформацію щодо пересування територією країни.

Механізм реєстрації наразі діє і в Росії для українців - там реєструватися потрібно, якщо громадянин України перебуває у РФ довше, ніж 90 днів протягом півроку (так само - і для росіян в Україні).

Всі ці нововведення ще має затвердити Кабінет Міністрів.

Чи встигнуть?

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Основні пункти пропуску потрібно переобладнати спеціальною апаратурою, кажуть прикордонники

У Держприкордонслужбі відзначають - якщо фінанси виділять вчасно, то і систему біометричного контролю для всіх іноземців, і систему попередньої реєстрації для росіян запустити до початку 2018 року цілком реально.

"За відповідного фінансування обидві системи запрацюють своєчасно", - розповів у коментарі ВВС Україна речник Держприкордонслужби Олег Слободян.

Утім, для цього треба вирішити ряд технічних, юридичних та організаційних моментів.

Наприклад, хоча на основних прикордонних пунктах пропуску вже є певна біометрична апаратура, її треба замінити.

"Щоб успішно працювати і знімати цю біометричну інформацію, нам потрібне інше обладнання, яке має ширший потенціал. Потрібно налаштувати систему збору, обробки і зберігання інформації. Потрібно інтегрувати нашу систему з системами інших правоохоронних органів, щоб вони могли нею користуватися", - пояснив Олег Слободян.

Він також відзначив, що мова йде не лише про кордон з Росією, а про всі основні прикордонні пункти пропуску.

Наразі ж тривають міжвідомчі наради щодо того, як втілити плани РНБО.

Донбас і Крим

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Збирати біометричні дані жителів непідконтрольних Києву районів Донбасу та Криму поки не планують

Водночас питання щодо контролю на межі з самопроголошеними "ДНР" і "ЛНР", а також на адмінмежі з Кримом ще вирішуватиметься.

Утім для українців, які там проживають, здавати біометрику буде не потрібно.

"Технічні аспекти контролю на цьому напрямку ще будуть обговорюватися. Але зараз мова йде про іноземців, які в'їжджають в Україну", - наголошує Олег Слободян.

"На території Донецької і Луганської областей знаходяться громадяни України, які в силу обставин фактично опинилися під окупацією. Але вони українські громадяни, це не іноземці. Тому, принаймні, на сьогодні це рішення на них не поширюється", - додав речник прикордонників.

За його словами, ситуація з кримчанами - аналогічна.

Замість віз?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption В Україні вже кілька років говорять про ідею запровадити візи для росіян

Раніше Олександр Турчинов неодноразово заявляв про плани ввести візовий режим з Росією.

Восени 2016 року постанова про скасування безвізового режиму навіть потрапила до порядку денного парламенту, однак у підсумку за неї так і не проголосували.

В українському МЗС ідею візового режиму з РФ тоді розкритикували.

Українські дипломати звертали увагу на те, що візи все одно не допоможуть з безпекою, адже диверсанти й інші "небажані елементи" зможуть потрапляти до України через неконтрольовані ділянки кордону на Донбасі.

Крім того, запровадження віз ймовірно спричинить необхідність збільшити кількість українських представництв у Росії, які б їх видавали.

А у випадку дзеркального введення російських віз для українців доведеться збільшити і число російських представництв в Україні (зараз діє посольство у Києві та три консульства - у Харкові, Одесі та Львові).

І взагалі, зазначали у 2016 р. у МЗС, - введення віз ускладнить процедуру поїздок громадян України до РФ, "що призведе до зростання соціального напруження" (щороку українсько-російський кордон перетинають кілька мільйонів громадян обох країн).

Щоправда вже влітку чинного року міністр закордонних справ України Павло Клімкін вже повністю виступив за введення віз для росіян і ширший контроль для них.

Експерти відзначають - запровадження біометричної перевірки може стати своєрідною заміною для віз, і при цьому діятиме ефективніше з точки зору безпеки.

"Електронний контроль і збір біометричних даних дає можливість отримати набагато більше інформації й точніше встановити особистість іноземця, який в'їжджає. Це технологічно більш сучасна технологія", - каже аналітик Інституту євро-атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Він додає, що це також не вимагатиме збільшувати кількість російських консульських установ в Україні, що було б невигідно, "адже вони можуть використовуватися як осередки для шпигунства, роботи під прикриттям і т.д."

Володимир Горбач вважає, що біометричний контроль могли б запровадити і раніше: "Думаю, українська сторона чекала на запровадження безвізового режиму з ЄС. І після цього перейшла до російського питання".

Реакція

Копирайт изображения УНІАН
Image caption У Росії вже думають над йомвірними кроками у відповідь

Можливе запровадження біометричного контролю вплине, перш за все, на громадян з пострадянських країн, які межують з Україною: Росію, Білорусь, Молдову.

А в більшості країн ЄС біометричні паспорти вже діють як документи для міжнародних подорожей.

У Росії плани української влади прокоментув заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін: "У нас складається враження, що ці кроки можуть вести у неправильному напрямку й вдарити по людському виміру наших відносин".

Він додав, що у МЗС Росії уважно стежать за нововведеннями в Україні на предмет їх відповідності чинним угодам між Москвою і Києвом й будуть думати про реакцію у відповідь вже по факту затвердження змін.

Водночас заступник голови комітету з безпеки і оборони російської Ради Федерації Франц Кліцевич вже пообіцяв, що "кроки у відповідь будуть".

"Введення системи попередньої електронної реєстрації для громадян Росії, що в'їжджають в Україну, або так званого біометричного контролю, - це, по суті, встановлення візового режиму між нашими країнами, і його "упаковка" принципового значення не має", - наголосив російський політик.

Своє невдоволення планами Києва щодо біометричного контролю на кордоні висловив і президент Молдови Ігор Додон.

"Вважаю, що це створює додаткові проблеми для поїздок наших громадян в Україну", - поскаржився пан Додон.

Пункти пропуску

Копирайт изображения УНІАН

Наразі між Україною та Росією діє 31 прикордонний пункт пропуску (автомобільний, залізничний, пішохідний).

Це без урахування КПП на непідконтрольних Києву ділянках кордону. Наприклад, "Ізварине", через яке на Донбас попри протести української влади заїжджають російські "гуманітарні конвої".

На кордоні з Білоруссю Україна має 27 прикордонних КПП, з Молдовою - 54, з Польщею - 14, зі Словаччиною - 5, з Угорщиною - 7, з Румунією - 10.

Ще три контрольних пункти діють на адміністративній межі з Кримом.

А на межі з самопроголошеними "ДНР" і "ЛНР" працює шість контрольних пунктів в'їзду-виїзду.

Новини на цю ж тему