Успіх чи критика: чого чекати від саміту ЄС-Україна?

саміт Копирайт изображения FACEBOOK.COM/PETROPOROSHENKO
Image caption У Києві саміт збереться у тому ж складі, що й в листопаді у Брюсселі

Саміт ЄС-Україна 13 липня у Києві, одразу ж після остаточної ратифікації угоди про асоціацію та початку безвізу, може виявитись не надто оптимістичним для Києва.

Хоча головним тлом зустрічі будуть успіх з безвізом і початок дії угоди про асоціацію, європейці можуть гостро спитати про обіцяні реформи. І не згадати про майбутнє членство України в ЄС.

Більше того, за даними експертів, Україна та ЄС до останнього не могли узгодити компромісний текст спільної декларації саміту.

Головною ж темою мають стати механізми та алгоритми виконання Україною угоди про асоціацію з ЄС.

Позитивний настрій

Минулий саміт України та ЄС у листопаді 2016 року проходив в атмосфері невизначеності. Одна з головних проблем - безвізовий режим - тоді перебував у підвішеному стані.

Як і ратифікація ЄС угоди про асоціацію, що була заблокована Нідерландами.

З того часу обидва чи не найважливіші питання вирішили. Безвізовий режим запрацював 11 червня, а угоду про асоціацію остаточно ратифікували 11 липня. Повністю вона запрацює з 1 вересня.

В останні тижні ЄС наблизився до розширення торговельних преференцій для України і збільшення квот на експорт української "аграрки" та промисловості.

"Саміт буде виглядати як історична подія, щоб відзначити перехід до нової якості відносин", - каже Тарас Качка, який не один рік працював над угодою про асоціацію.

Він передбачає, що під час саміту будуть згадані успіхи безвізу, повного запуску асоціації та деяких інших реформ.

Голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі за тиждень до саміту в Києві заявляв, що за останні три роки Україна зробила більше реформ, ніж за усі попередні.

Проте він, як і більшість експертів, одразу ж після позитиву переходить до тем корупції та проблем з реформами.

Копирайт изображения EPA
Image caption На попередньому саміті у листопаді Україні пообіцяли безвіз і ратифікацію асоціації

Проблемні питання

Старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра у розмові з ВВС Україна розповів про низку проблем з підготовкою саміту.

За його словами, сторони дещо по-різному бачили сам формат зустрічі.

Україна розглядала його як захід, щоб подумати про майбутнє після початку безвізу та ратифікації асоціації. Особливо на фоні важливого саміту Східного партнерства восени.

А ЄС, за даними експерта, більше налаштований говорити про реформи, які вже мали відбутись, але їх Україна не провела.

"ЄС турбує тема корупції. Україна вже мала створити антикорупційний суд, але не зробила цього", - вказує пан Літра.

Україна ще минулого місяця мала створити цей суд разом з посиленням повноважень Антикорупційного бюро щодо прослуховування.

Ця ж вимога містилась у меморандумі щодо співпраці з МВФ. Проте до таких кроків у парламенті ще не наблизились.

Пан Літра нагадав, що Україна порушує положення угоди про зону вільної торгівлі, яка запрацювала ще з 1 січня 2016 року.

Це стосується мораторію на експорт з України лісу-кругляку, а також збереження мит на вивезення металобрухту.

"Є ще багато схожих реформ та питань. ЄС точно хоче обговорити, чому це не зробили", - наполягає Леонід Літра.

Копирайт изображения IWP.ORG.UA
Image caption Голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі перед самітом відзначав і успіхи, і проблеми України

Тарас Качка вважає, що дискусії саміту концентруватимуться навколо виконання угоди про асоціацію та цілей, яких Україна має досягти під час цього.

"Буде серйозна розмова щодо деталей асоціації. Чітке і ретельне пояснення, що добре, а що погано, що не виконується, як це вирішити", - наполягає пан Качка.

Багато положень угоди про асоціацію працювали ще до ратифікації, й це не тільки економічна частина. Україна зі свого боку "пробуксовувала" з виконанням. Поки угоду остаточно не ратифікували, Україна могла посилатись на недопрацювання ЄС, зараз же ця можливість зникла.

Тарас Качка вказує, що ратифікація угоди дає право ЄС жорсткіше моніторити її виконання.

"Можна прогнозувати, що ЄС вестиме себе досить жорстко на саміті. Можна і так помітити, що ЄС став більш відкрито критикувати деякі моменти", - додає Леонід Літра.

Росія, гроші та членство

В офіційному анонсі порядку денного саміту на сайті президента вказано, що, окрім асоціації, темами зустрічі будуть реформи, а також "ситуація в окупованих Донбасі та Криму".

Тарас Качка вказує, що теми Росії, Донбасу та допомоги ЄС - вже традиційні для таких зустрічей.

Експерт також очікує діалогу щодо подальших торгових преференцій Україні та енергетики. І не тільки щодо реформ енергетичної галузі в самій Україні, а й щодо справ у самому ЄС.

Зокрема, будівництва газогону Північний потік-2 у ЄС в обхід України.

Image caption З початком безвізового режиму ЄС виконав одну з важливих обіцянок Україні

Щодо Росії Леонід Літра вказує на окрему лінію протистояння у тексті спільної декларації.

За його словами, Україна хотіла більше згадок щодо агресії Росії. Натомість ЄС - більше зосередитись на реформах та власне стосунках України і Євросоюзу.

"ЄС не хоче у спільній декларації забагато Росії, але побачимо", - додає експерт.

Deutsche Welle з посиланням на джерело в Єврокомісії вказувало на бажанні України згадати у підсумковому документі перспективу членства.

Проте низка країн, зокрема і Нідерланди, нібито виступили різко проти.

Тут варто згадати, що для ратифікації угоди про асоціацію Нідерланди добились в ЄС окремого офіційного роз'яснення, що угода не зобов'язує у майбутньому надати Україні членство.

Тарас Качка прогнозує, що слова про перспективу членства на саміті точно звучатимуть від українських політиків.

"Я скептично ставлюсь до того, щоб ставити умову членства наріжним елементом. Він забирає забагато політичних зусиль. А є практичніші та важливіші завдання", - вважає пан Качка.

Він нагадує, що у ЄС є стала формальна позиція - "зарано говорити про членство".

"Але спільні розмови про подальші цілі інтеграції України точно будуть", - додає експерт.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption На саміті можуть обговорити будівництво газогону в обхід України

Ще однією важливою темою, за даними ВВС Україна, будуть гроші.

Зокрема, третій транш макрофінансової допомоги ЄС у 600 мільйонів євро восени.

Попередній транш у 600 мільйонів Україна отримала авансом з обіцянкою низки реформ, а також зняття мораторій на вивіз лісу-кругляку.

Без виконання цього осіннього траншу Україна може не отримати.

"600 мільйонів євро не роблять погоди Україні, проте допомога ЄС може бути прив'язана до допомоги МВФ. Там можуть задуматись, якщо не дає гроші ЄС, то в країні проблеми", - розповів ВВС Україна Леонід Літра.

Новини на цю ж тему