Чому селяни Закарпаття проти будівництва малих ГЕС?

Будівництво малої ГЕС на Закарпатті Копирайт изображения Ukrinform

П'ять сіл у Хустському районі Закарпаття - Березово, Горінчево, Липча, Кошелево та Іза - стали місцем протистояння місцевих жителів і бізнесменів, які планують побудувати на річці Ріка каскад міні-гідроелектростанцій.

Закарпатці кажуть, що будівництво шести малих ГЕС призведе до непоправних екологічних наслідків. Вони бояться, що після зведення електростанцій у їхніх криницях зникне вода, у річці загине риба. Та найбільше лякає їх паводок і підтоплення сільськогосподарських угідь.

Тиждень тому селян підтримав глава Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Він скасував рішення Хустської райради про розробку проекту будівництва каскаду малих гідроелектростанцій.

Попри це рішення, а також протести людей, у тому числі перекриття доріг, інвестори не мають наміру відмовлятися від будівництва.

Вони переконують, що спорудження малих ГЕС не становить екологічної загрози і допоможе селам розвиватися.

Дискусія про будівництво малих електростанцій на річках Закарпаття не нова. Ще у 2011 році ішлося про будівництво 360 таких станцій. Однак згодом, внаслідок протестів місцевих жителів, а також екологів це рішення облради скасували.

Місцева влада запевнила, що йтиметься про будівництво лише одного-двох десятків міні-гідроелектростанцій.

"Нашто нам болото?"

"Усе село хочете затопити? - вигукує пані Марія, мешканка Березово Хустського району. - Що буде з нашою річкою? Вода забруднена, риби не буде, колодязі будуть порожні".

"Нашто нам болото? Оби комари нас поз'їдали? То одна біда на нас прийде, то друга!", - обурюється пан Микола.

У Березові 10 липня місцеві мешканці перекрили дорогу обласного значення Хуст-Долина та вимагали зустрічі з районним та обласним керівництвом. Вони категоричні у своєму рішенні - не хочуть міні-ГЕС. Побоюються, що це питання вже давно вирішене як у районі, так і в столиці, а громадські обговорення, які мають передувати спорудженню ГЕС, - тільки формальність.

Копирайт изображения facebook.com.karpatmudra
Image caption Екологи і місцеві жителі хочуть, аби їхня річка лишалися саме такою. Фото Олени Мудрої

Районне керівництво Хустщини вже дало дозволи компанії-забудовнику, ТОВ "Ріка Енерго", на заміри території та виготовлення технічної документації для будівництва каскаду міні-ГЕС на річці Ріка.

Згоду на будівництво місцеве керівництво пояснює перспективою поліпшити фінансове становище сільських громад, а також відсутністю екологічних загроз.

За словами голови Хустської райдержадміністрації Назара Павлія, на сьогодні Хустський район є дотаційним на 95%.

"Маємо певні проблеми в районі, - каже він - Це відсутність берегоукріплень та інфраструктури, доріг, вуличного освітлення. У нас занедбані приміщення шкіл, садочків. Відсутність державного фінансування та власних надходжень не дають змоги розв'язати ці проблеми, ситуація все більше погіршується".

Інвестор, каже чиновник, пропонує сільській громаді щомісячно кілька сотень тисяч гривень після початку роботи малої ГЕС, які б могли використовуватися на проблеми села.

Сільський голова Березова Богдан Біляк також переконаний, що будівництво ГЕС необхідне.

"Сам Бог велів ставити в Березово міні-гідроелектростанції. Тому що дозволяє і рельєф, і той потік води. На мою думку, це не шкодитиме навколишньому середовищу, не буде перегороджена вся ріка, а лиш частина. Нічого не знищується, Ріка як текла, так і тектиме, там не буде перекрита дамба, там буде водоспад", - розповідає він.

Місцеві керівники запевняють, що без остаточної згоди громади будівництво не почнеться.

Як у сусідів?

Але селяни проти. Вони посилаються на ситуацію у сусідньому селі, Нижньому Бистрому, де міні-ГЕС спорудили у 2014 році. Тоді місцеві жителі також протестували проти будівництва.

Березовці впевнені, що обіцянки забудовників про фінансову підтримку не були виконані. Сусіднє село так і лишилось дотаційним, селяни не отримали дешевшу електроенергію, зате взимку цього року потерпали від паводку.

Усі ці претензії спростовує компанія "Акванова Девелопмент", яка будувала малу ГЕС у Нижньому Бистрому. Там кажуть, що в останні місяці репутація інвестора була суттєво зіпсована неправдивими звинуваченнями.

Проектний менеджер компанії Юлія Листрова наголошує, що "Акванова Девелопмент" має договір про соціально-економічне та культурне партнерство із Нижньобистрівською сільською радою і вже кілька років його дотримується.

"Ще до початку будівництва ГЕС ми допомагали селу. Договір передбачає наші зобов'язання щорічно інвестувати у розвиток Нижнього Бистрого 150 тис гривень. Але ці суми у реальності більші. Після закінчення будівельних робіт наша компанія побудувала дитячий стадіон та туалет для місцевої школи, допомагали церкві, замінили більшість вікон у школі, купували пальне та колеса для шкільного автобуса, компенсовували збитки від льодоходу 2017 року кільком сім'ям, що постраждали найбільше", - розповіла Юлія Листрова у коментарі ВВС Україна.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption На Закарпатті паводки і затоплення стаються щороку

Вона наголосила, що повені, на які нарікають селяни, були і до будівництва малої ГЕС, додавши, що "Акванова Девелоптемент" також займається укріпленням берега річки і бореться зі сміттям, яке місцеві жителі і туристи викидають у воду.

Менджер компанії пояснює, що "Акванова Девелопмент" не обіцяла і не може обіцяти селянам дешевшу електроенергію після будівництва малої ГЕС через особливості законодавства.

"Ми продаємо електроенергію напряму, державній компанії "Енергоринок" - це вимога закону", - наголосила вона.

У той же час, каже Юлія Листрова, малі ГЕС, такі як у Нижньому Бистрому, здатні підсилювати електронапругу у мережі, а для гірських районів це дуже важливо.

Фахівці з регіонального молодіжного екологічного об'єднання "Екосфера" наголошують, що в різних регіонах краю розробляються нові проекти будівництва міні-ГЕС на гірських річках - у Рахівському, Перечинському районах, про що громада найчастіше дізнається лише тоді, коли в річищах з'являється техніка й розпочинаються будівельні роботи.

Екологи твердять про випадки фальсифікації і формального проведення громадських обговорень. Як приклад наводять те ж таки село Березово.

У вересні минулого року, твердять вони, люди зібрали більш як 600 підписів проти будівництва міні-ГЕС. Але у квітні 2017-го з'явилося нове розпорядження про дозвіл на розробку технічної документації для розміщення малих станцій на Ріці. 9 липня у Березові відбулися збори села, на яких люди знову протестували і голова села Богдан Біляк запевнив, що ні про які дозволи на забудову йому невідомо і жодних робіт проводитися не буде.

"Але наступного дня сільський голова проводить штучні таємні збори, куди були звезені молодики спортивної зовнішності, не місцеві, на мукачівських автівках, які блокували вхід і запускали людей вибірково. Така ж ситуація спостерігалася і в селі Липча", - розповідає ВВС Україна правозахисник Віталій Грегор.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Після спорудження міні-ГЕС водосховища можуть забруднитися - як у біля Теребле-Ріцької ГЕС, поблизу села Вільшани Хустського району

"Громада висловила голові сільської ради недовіру та виконавчому комітету сільської ради. Ми будемо воювати до останнього. Ми закличемо всіх людей, які живуть на берегах Ріки і сподіваюся, що наша влада дослухається до нашого голосу", - заявляє Марія Галай, мешканка Березова.

Нещодавно голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль підтримав жителів Хустщини і скасував рішення райради про підготовку документів для будівництва каскаду міні-ГЕС.

"Ані Хустщині, ані Закарпаттю загалом не потрібні "інвестиції", які дають прибуток кільком людям, але шкодять навколишньому середовищу. Ніяких розпоряджень, я строго-настрого накажу головам райдержадміністріцій - ми не будемо підтримувати ідею створення цих міні-ГЕС. Такий у нас край, що біди можна чекати, звідки й не гадаєш. Тому ніяких планів розвитку ГЕС в мене не було. Все, що було, було зроблено до мене", - цитує закарпатського губернатора його сайт.

Інвестор: проект - перспективний

Однак представники компанії "Ріка Енерго", яка планує будувати міні-ГЕС у Березово та інших селах, мають кардинально протилежну позицію: вони впевнені, що малі електростанції Закарпаттю потрібні. А проблеми виникають через те, що місцеві жителі не розібралися належним чином у ситуації.

"Ми вже не раз пропонували: давайте сядемо за круглий стіл, все обговоримо. Ні, слова не дають сказати", - розповідає ВВС Україна директор компанії "Ріка Енерго" Юрій Ігнатко.

"Ріка Енерго" найняла Інститут енергетики та охорони довкілля "Енергоінжпроект" для підготовки проектної документації будівництва малої ГЕС.

Виконавчий директор інституту Євген Гриценко сказав ВВС Україна, що інвестор не відмовиться від намірів спорудити каскад малих електростанцій у Хустському районі і не виключає судових оскаржень рішення глави облдержадміністрації, бо вважає цей проект перспективним.

"Ми готові відповідати своїми сертифікатами і репутацією перед усіма державними і громадськими структурами за цей проект. Ми гарантуємо, що без усіх необхідних експертиз і висновків про екологічні наслідки будівництво не буде почато. Але, на жаль, склалася ситуація, коли, маніпулюючи думкою громадськості, нам не дають можливості розповісти про цей проект і про те, як він може допомогти депресивному на сьогодні селу розвиватися", - сказав Євген Гриценко.

"Люди кажуть: дайте грошей. А ми кажемо - давайте створимо робочу групу із активістів села та інвесторів і вирішимо, що селу потрібно. Ми готові фінансово допомагати селянам ще до введення в експлуатацію станції. Ми пропонуємо 40 робочих місць постійно, до 200 місць - на період трирічного будівництва. Ми хочемо дати селянам не рибу, а вудку. Щоб у них були свої чисті водойми, щоб розвивався туризм", - наголошує представник інвестора із "Енергоінжпроект".

Екологи - за автентичність

Екологи переконані у нищівних наслідках будівництва малих ГЕС для Ріки.

"Карпати - гори низькі і фактично всі ГЕСи, які будуються у нас, дуже шкодять річкам. Найменший вплив на річку мають ГЕСи, які працюють на природному стоці. Але таких на Закарпатті не будують", - розповідає ВВС Україна голова громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук, яка разом із групою активістів захищає автентичність гірських річок.

Екологи кажуть, що внаслідок будівництва міні-ГЕС у Нижньому Бистрому утворилося водосховище, яке порушило гідрологічний режим річки, внаслідок чого у ньому гине мальок риби.

"Ріка до будівництва малої ГЕС працювала як канал: вся риба з Тиси йшла на нерест в верхів'я Ріки. До 15 видів червонокнижних риб живуть в водах Ріки, частина з них також внесена до міжнародних охоронних списків. Деякі з риб, які живуть у Ріці, існують лише в Закарпатті та тільки у цій річці", - додає Оксана Станкевич-Волосянчук.

Співголова коаліції громадських організацій "Форум екопорятунку Закарпаття" Олег Лукша стверджує, що забудовниками керує передусім вигода від "зеленого тарифу".

Законодавство, ухвалене ще у 2008 році з метою підтримки альтернативної енергетики, передбачає, що електроенергію з малих ГЕС державний енергоринок має закуповувати в обов'язковому порядку і за вищими, ніж від традиційних енергопостачальників, тарифами.

Олег Лукша наголошує, що правники і екологи не є категоричними противниками розвитку альтернативної енергетики.

"Ми взагалі не виступаємо проти малої гідроенергетики як такої. Ми - за неухильне дотримання законів і нормативних актів, які мають передувати будівництву. Не було б жодних конфліктів, якби забудовники дотримувалися всіх правил та норм, передбачених законодавством", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

Протистоянню кінця не видно, однак дискусії між екологами та інвесторами виявили одну спільну позицію: і ті, і інші кажуть, що рішенню про будівництво ГЕС має передувати експертиза екологічних наслідків і громадський контроль.

Новини на цю ж тему