Князівські печатки і монети: чи буде на Поштовій музей стародавніх вулиць?

Вид на Поштову з Труханового острова, кінець ХІХ століття Копирайт изображения facebook.com/pg/museumpodol/
Image caption Вид на Поштову з Труханового острова, кінець ХІХ століття

Поштову площу на Подолі у Києві розкопували більше двох років - паралельно з будівництвом там підземного торгового центру.

Відкриті там знахідки - князівські печатки, монети, вулицю доби Київської Русі - археологи називали унікальними і сподівались на музей на цьому ж місці.

Зараз розкопки зупинились, а музей опинився під питанням.

Яка доля розкопок на Поштовій площі і унікальних артефактів, а також чим завершиться суперечка забудовників і археологів - з'ясовувала ВВС Україна.

Вже не копають

За досягнутими ще кілька років тому домовленостями, забудовник, компанія "Хенсфорд", мала фінансувати розкопки, міська влада - фінансувати науково-дослідні роботи, а археологи - копати, консервувати та зберігати знахідки.

З кінця 2014 року науковці на Поштовій дійшли до культурного шару XII століття. Вони хочуть продовжувати дослідження далі до шарів X-XI століть. Стверджують - знахідок там буде ще багато. Але з березня розкопки припинились. Археологам заборгували гроші.

Копирайт изображения facebook.com/pg/museumpodol

"Відсутність фінансування від інвестора перервало процес сканування території, завадило нам працювати", - розповів директор центру археології Києва Михайло Сагайдак.

За оцінками вчених, щоб завершити розкопки, необхідно більше року часу та 8 млн гривень.

Наразі забудовник планує покласти на розкоп плиту товщиною близько 20 см, яка має накрити те місце.

Плита матиме укріплювальну функцію, щоб Поштова площа не обвалилася, адже поруч метро, кажуть у комунальному підприємстві, яке є замовником об'єкту. Це "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва".

Копирайт изображения facebook.com/pg/museumpodol
Image caption Церква Різдва Христового на листівці 1890-х. Зараз будівництво і розкопки відбуваються поруч з церквою

У такому разі археологам доведеться залазити під плиту. Такі дослідження вони називають неможливим. Плита може призвести до знищення культурного шару X-XIІ століття, попереджують науковці.

"Як плита може знищити розкопки, якщо точно така плита лежала зверху. Все дослідили, кожен сантиметр. Там можна було копати, а тут - ні? Розкопки триватимуть", - розповів ВВС Україна Валерій Олейник, представник компанії "Хенсфорд".

Він заявив, що фінансування археологам продовжать. До цього часу розкопки на будівельному майданчику на Поштовій відбувались під бетонною плитою.

"Забудовник пропонує нам виколупувати знахідки зі стелі", - реагує на це археолог Максим Вакулюк, який брав участь у розкопках на Поштовій.

"Ця плита має бути закладена по тому рівню, де нами знайдено потужні горизонти давньоруського часу. Так плита "ляже" прямо на культурний шар", - розповідає археолог.

Про те, що розкопки зупинили через загрозу зсуву плити кажуть і у КМДА. Там запевняють, що доручили забудовнику укріпити об'єкт таким чином, щоб археологічні дослідження можна було відновити.

Скільки метрів на музей

За планом торгового центру, під музей хочуть виділити 100 кв. метрів. Така площа науковців не влаштовує.

За словами пана Сагайдака, щоб відвідувачі змогли пройтись стародавньою вулицею, роздивитись знайдені там речі, необхідно виділити мінімум 1000-1500 кв. метрів.

Проте, щоб визначити остаточну площу музею, треба закінчити розкопки.

Копирайт изображения facebook.com/pg/museumpodol
Image caption Фрагмент плану Києва, 1695 рік

У КМДА заявили, що виділили на музей 27 млн гривень і чекають на концепцію від археологів.

"Позиція міста була, є і буде за те, щоб музей був. Він повинен бути "родзинкою" для туристів. Чим більша площа, тим краще", - заявив керівник управління збереження історичного середовища КМДА Олександр Нікоряк.

"Від пана Сагайдака вимагають, щоб він, археолог, подав архітектурний концепції музею. Музей такого рівня можуть створювати лише експерти в області музеєфікації, яких треба залучати, проводити конкурс", - заявила активіст, ініціатор громадського руху "Почайна" Аннабелла Моріна.

Копирайт изображения ВВС
Image caption Уламки тютюнових трубок, знайдених на Поштовій

Депутат Київради від "Самопомочі" Сергій Гусовський попереджає, що в ситуації довкола Поштової винними можуть зробити археологів: "Що вони щось не встигають, не дають концепцію музею…Відсторонити їх, призначити інших. Побудувати ту плиту, закрити простір".

Активісти і археологи зібрали прес-конференцію, під час якої закликали владу зберегти знахідки на Поштовій площі і створити там музей світового рівня.

Була створена електронна петиція на захист історичних артефактів на Поштовій площі, яка зібрала більше 10 тисяч підписів і тепер Київрада має її розглянути.

Науковці сподіваються, що місто разом з інвестором візьме на себе зобов'язання щодо розкопок і музей на Поштовій таки буде.

Що знайшли на Поштової площі

За понад два роки розкопок на Поштовій археологи відкрили частину прибережного кварталу міста XI-XVII ст. Це вулиця, провулки, садиби, припортові споруди у гирлі ріки Почайни, стародавній "узвіз".

Як заявляють археологи, йдеться про вивчення об'єктів, які були свідками таких знакових подій давньої історії Києва, як хрещення киян Володимиром Великим, візит княгині Ольги до Візантії.

Копирайт изображения facebook.com/pg/museumpodol
Image caption Вид на Поштову площу з верхньої станції фунікулеру, кінець ХІХ століття

"Ми розкопали древній Боричів узвіз, який з'єднував Михайлівську гору і прибережну частину Подолу. Тут раніше протікала Почайна, де, найімовірніше, і хрестили киян", - розповів пан Сагайдак.

Там же знайшли монети, перстні, натільні хрести з вибитим на них святим письмом, посуд, свинцеві кулі і залишки оборонної стіни Києва.

Одними з найбільш яскравих знахідок називають середньовічні актові печатки. Вони були регалією князівської влади, їх використовували для офіційних документів. Всього на Поштовій площі знайшли 13 таких печаток. Найбільш ранні датуються XI століттям.

Новини на цю ж тему