У Саакашвілі не залишилося жодного громадянства. Як так сталося?

Михайло Саакашвілі Копирайт изображения Reuters

Президент України Петро Порошенка видав указ про позбавлення громадянства Міхеіла ‎Саакашвілі, який після зміни влади в Україні деякий час був губернатором Одеської області. ‎Раніше Саакашвілі позбавили і громадянства Грузії. Російська служба Бі-бі-сі розбиралася, чи ‎може держава забрати у людини останній паспорт і як жити без громадянства.‎

Громадянства Грузії, де на колишнього президента Саакашвілі завели одразу кілька ‎кримінальних справ, Саакашвілі позбувся наприкінці грудня 2015 року. Влада мотивувала це ‎рішення появою у колишнього президента громадянства України.‎

Українська ТСН із посиланням на державну міграційну службу України повідомляла, що ‎український паспорт Саакашвілі втратив через те, що під час його отримання він вказав у анкеті ‎неправдиві дані.‎

Зокрема, колишній президент нібито повідомив, що не перебуває під слідством у якій-‎небудь із держав. При цьому він на той момент був заочно арештований у Грузії.‎

Сам указ про позбавлення громадянства не опублікували. Але Порошенко дійсно підписав ‎його, підтвердили у прес-службі адміністрації президента Українській службі ВВС.‎

‎"Згідно із законодавством про захист персональних даних, цей нормативний акт не підлягає ‎опублікуванню, оскільки містить конфіденційну інформацію, зокрема персональні дані", - ‎пояснив представник адміністрації ВВС.‎

Грузія вже під час перебування Саакашвілі в Україні зверталася до Києва із проханням видати ‎його, проте українська генпрокуратура зробити це відмовилася, оскільки Київ не може ‎видавати своїх громадян.‎

Знайомий Саакашвілі у розмові із Російською службою Бі-бі-сі розповів, що громадянств ‎окрім грузинського і українського у колишнього президента Грузії не було. При цьому його ‎дружина Сандра Руловс є підданою Нідерландів.‎

Чи може держава залишити людину без громадянства?‎

У міграційній службі України офіційно не дали чітких пояснень з приводу того, чому ‎Саакашвілі позбавили паспорта. Відомство при цьому зазначило, що такими ‎повноваженнями президента наділяє закон про громадянство України.‎

‎"До таких підстав, зокрема, належить добровільне отримання громадянином України ‎громадянства іншої держави, якщо на момент такого отримання він досяг повноліття, чи ‎отримання особою громадянства України на підставі статті 9 цього закону внаслідок обману, ‎свідомого надання неправдивих свідчень чи фальшивих документів", - йдеться у ‎повідомленні.‎

Партія Саакашвілі "Рух нових сил" зазначила, що Конституція України, а також Європейська ‎конвенція про громадянство прямо забороняє позбавляти єдиного громадянства.‎

У статті 25 Конституції України справді йдеться, що громадянин країни "не може бути ‎позбавлений громадянства і права змінити громадянство", а також "не може бути вигнаний ‎за межі України чи виданий іншій державі".‎

При цьому стаття 4 Основного закону каже, що "підстави набуття і припинення ‎громадянства України визначаються законом".‎

Європейська конвенція про громадянство, на яку посилаються прибічники Саакашвілі, була ‎ухвалена у 1997 році. Україна ратифікувала і підписала цей документ. До нього приєдналася і ‎Росія.‎

Як йдеться у конвенції, "ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого громадянства", ‎а держава "слід уникати безгромадянства". У тексті також вказується, що держави можуть ‎допускати скасування громадянства тільки у тому випадку, якщо заявник у цьому випадку ‎не виявитися особою без громадянства взагалі.‎

Конвенція, тим не менш, перераховує кілька ситуацій, за яких країна може позбавити людину ‎паспорта. Серед них є "поведінка, що завдає суттєвих збитків життєво важливим інтересам ‎держави", а також "набуття громадянства держави-учасника шляхом шахрайства, надання ‎неправдивої інформації чи приховування заявником будь-якого факту, що стосується ‎справи".‎

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Петро Порошенко не пояснив, чому позбавив Саакашвілі громадянства

Ще один документ, який регулює питання громадянства - це Конвенція ООН про ‎скорочення безгромадянства, ухвалена 30 серпня 1961 року. Верховна рада України ‎прийняла закон про приєднання до цієї конвенції у січні 2013 року.‎

У документі прямо йдеться, що жодна із держав-підписантів "не має позбавляти жодну ‎особу свого громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом", - тобто ‎особою без громадянства.‎

При цьому уже в наступному пункті конвенції є обмовка, що країни можуть позбувати своїх ‎громадян паспорта, якщо вони набули громадянство "у результаті надання хибних даних чи ‎в результаті обману".‎

Положення людей без громадянства регулює прийнята ще в 1954 році Конвенція ООН про ‎статус апатридів (Україна приєдналася до неї у 2013 році). У документі йдеться, що люди без ‎громадянства не можуть бути вислані із країни "інакше як із міркувань державної безпеки чи ‎громадського порядку" і тільки у судовому порядку.‎

Чи існують документи для людей без громадянства?‎

У 1922 році норвежець Фритьоф Нансен, який на той час обіймав посаду комісара Ліги націй ‎у справах біженців, розробив так званий "нансенівський паспорт", який видавався біженцям ‎і особам, які втратили громадянство. У першу чергу, документ розробили для утікачів із Росії ‎після революції. Паспорт виконував роль проїзного документа.‎

Загалом було видано близько 450 тисяч таких документів. У різний час за "нансенівським ‎паспортом" пересувалися письменники Володимир Набоков і Іван Бунін, художники Ілля ‎Рєпін і Зінаїда Серебрякова, балерина Анна Павлова, композитор Ігор Стравінський.‎

У 1953 році у США заснували організацію World Service Authority (WSA), яка видає паспорти ‎‎"громадян світу" усім охочим. Цей документ вигадав колишній бродвейський актор Гаррі ‎Девіс, який у 1948 році відмовився від громадянства США і заснував у Парижі Міжнародний ‎реєстр громадян світу.‎

Як стверджує WSA, паспорти громадян світу офіційно визнаються у Буркіна-Фасо, Еквадорі, ‎Мавританії, Танзанії, Того і Замбії. На сайті організації викладені офіційні листи від цих держав, ‎проте всі вони датуються кількома десятиріччями тому. WSA також стверджує, що у більш як ‎‎180 країнах власники паспорту хоча б раз змогли перетнути кордон.‎

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Більшість країн визнає лише документи, видані визнаними державами

Більшість держав, в тому числі Росія, США і країни ЄС, офіційно заявляють, що не визнають ‎паспорти громадян світу. Гаррі Девіса десятки разів затримували за спроби перетнути будь-‎які міжнародні кордони із його "паспортом".‎

У 2016 році репера Ясіна Бея (відомого як Mos Def) затримали у ПАР, коли він намагався ‎залишити країну із "паспортом громадянина світу".‎

Серед відомих власників документа - Едвард Сноуден, WSA вручив його, коли колишній ‎працівник АНБ перебував у транзитній зоні московського аеропорту Шереметьєво.‎

Сноуден був змушений залишатися у ній до отримання притулку в Росії, оскільки США ‎анулювали його паспорт (не позбавивши при цьому громадянства).‎

Паспорт громадянина світу вручили і Джуліану Асанджу, засновнику Wikileaks. ‎

У Росії реєстрацією осіб без громадянства займається Федеральна міграційна служба. ‎Станом на 1 січня 2012 року ФМС зареєструвала більше 31 тисячі апатридів, їм видали ‎дозволи на проживання.‎

За даними всеросійського перепису населення 2010 року, 178 тисяч людей у Росії вказали ‎себе у якості осіб без громадянства.‎

Згідно із Конвенцією ООН про статус апатридів, держави мають видавати апатридам ‎документи про ідентифікацію особи. Вони також можуть отримувати проїзні документи для ‎пересування за межами території країни, у якій вони перебувають.‎

Що відбувається з тими, хто залишився без громадянства?‎

Тисячі людей перебувають у схожій ситуації, що у Саакашвілі, розповів Російській службі Бі-‎бі-сі Дмитро Коченов, професор європейського конституційного права в Університеті ‎Гронінгена у Нідерландах.‎

‎"Це особливо поширилося 20-30 років тому, коли у світі не дозволялося акумулювати ‎громадянства. Підхід полягав у тому, що у людини має бути тільки один паспорт. Тоді багато ‎країн позбавили громадянства тих, хто отримав громадянство у іншій країні. Але тепер цей ‎підхід змінився", - пояснює він.‎

За словами Коченова, раніше громадянство вважалося "унікальним зв'язком між людиною і ‎державою, який може бути тільки ексклюзивним", а тепер до нього ставляться з точки зору ‎прав людини.‎

Нова норма установилася не всюди, пояснив правник. У Європі більшість країн, які не ‎переключилися на новий підхід, раніше були у складі СРСР: це балтійські держави, Україна, ‎Грузія. Тим не менш такі країни залишилися і в Західній Європі: Австрія позбавляє людину ‎громадянства, якщо він натуралізується десь іще.‎

‎"Люди без громадянства - темне місце у міжнародному праві. Право регулювати, хто є ‎громадянином країни, а хто - ні, вважається суверенним. Єдина сувора заборона - це ‎колективне позбавлення громадянства із дискримінаційними підставами, як сталося із ‎німецькими євреями у Третьому рейху", - розповів Коченов. У індивідуальних випадках ‎позбавлення громадянства тих людей, у яких немає інших громадянств, не заборонене.‎

Осіб без громадянства не пустить жодна держава, і найчастіше вони залишаються у ‎нелегальному положенні у країні проживання, пояснив правник. Дехто намагається ‎легалізувати свій статус і отримати хоча б резидентство, а потім документи, які дозволять ‎пересуватися між країнами.‎

‎"Але у більшості випадків ці люди не мають ані найменшої можливості вирішити свою ‎проблему. Увесь світ влаштований так, що громадянство - це необхідний елемент. ‎Передбачається, що він є за замовчуванням. Так що я б не рекомендував нікому залишатися ‎без громадянства", - порадив експерт.‎

Копирайт изображения Reuters
Image caption Прибічники Саакашвілі зібралися у четвер на Майдані Незалежності у Києві

Фактично "нансенівські паспорти" не допомагали своїм власникам, тому що вони мали ‎отримати в'їзні і виїзні візи, розповів Коченов. Спроби розробити паспорти для людей без ‎громадянства, за його словами, неодноразово робилися "ідеалістами", але фактично вони ‎провалилися, оскільки держави відмовлялися визнавати такі документи.‎

‎"Якщо у тебе немає громадянства, у тебе в очах закону немає ніякого дому, і жодна країна ‎тебе не прийме, - пояснив Коченов. - Якщо ти приймаєш людину без громадянства і ‎паспорта певної країни, це означає, що його потім нікуди не можна буде вислати".‎

У європейських судах вирішуються питання, що стосуються позбавлення громадянства і ‎схожі на випадок Саакашвілі, сказав Коченов. Найвідоміша справа пов'язана із доктором ‎Янко Роттманом.‎

Роттман, громадянин Австрії, будучи обвинувачуваним, не став чекати закінчення слухань у ‎власній справі і виїхав до Німеччини. Він отримав німецьке громадянство, втративши при ‎цьому австрійське. Проте коли в Німеччині влада дізналася, що він переховується від ‎правосуддя, рішення про надання йому паспорта одразу ж анулювали. У підсумку Роттман ‎став апатридом.‎

Європейський суд у Люксембурзі у підсумку дійшов висновку, що Німеччина не порушила ‎ніяких норм міжнародного права. Зараз воно безумовно дозволяє анулювати громадянство, ‎отримане шляхом обману. Чи зможе особа при цьому відновити попереднє громадянство - ‎залежить від внутрішнього права країни, констатує Коченов. ‎

Новини на цю ж тему