Новий Верховний суд: воїн АТО і 25% "недоброчесних"

верховний суд Копирайт изображения UNIAN
Image caption Верховний Суд має дати старт оновленню всієї судової системи країни

До оновленого Верховного суду потрапляють 75% "доброчесних" кандидатів, але активісти вже кажуть про 30 "одіозних" суддів, які зуміли пройти конкурс.

Ввечері 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів затвердила результати конкурсу до оновленого Верховного суду.

До останнього етапу відбору пройшли 319 кандидатів, з яких за підсумковим рейтингом 120 кандидатів мають стати суддями чотирьох колегій.

Остаточне рішення щодо призначення суддів ухвалить Вища рада правосуддя. Потім його затвердить президент.

До переліку фіналістів потрапили багато кандидатів, до яких у активістів немає зауважень щодо корупційних дій та доброчесності. Серед переможців, наприклад, опинився суддя-воїн АТО, снайпер-доброволець Олександр Мамалуй.

Проте у експертів є великі претензії до 30 переможців зі 120, які, на думку активістів, не відповідають критерію доброчесності для оновленого Верховного суду.

Також активістів непокоїть той факт, що 78% переможців працюють або працювали суддями.

Завершення конкурсу вже привітав президент Петро Порошенко.

Новий Верховний суд

Після реформи Верховний суд стає найвпливовішим у судовій системі України, виконуючи функції касаційної інстанції у всіх сферах судочинства.

Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд.

У межах Верховного суду створюються касаційна адміністративна, господарська, кримінальна та цивільні колегії замість скасованих вищих спеціалізованих судів.

Після реформи судді Верховного суду отримуватимуть суттєво підвищену платню, починаючи від 120 тисяч гривень на місяць. Що, поруч з конкурсним відбором, покликано забезпечити незалежність суду.

Поміж переможців, як вказують у ВККС, опинились судді, адвокати, науковці та фахівці з потрібним стажем.

"Бачимо професорів та викладачів вищих навчальних закладів, суддю-добровольця, який боронив донецький аеропорт, правозахисників з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокатів, які отримали освіту в провідних міжнародних університетах", - заявив голова ВККС Сергій Козьяков.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков відповідав за остаточні рішення під час конкурсу

Конкурс тривав з 7 листопада 2016 року. На перші 120 місць у Верховному суді документи подавали 846 кандидатів.

Під час відбору претенденти пройшли професійні та психологічні тести, перевірку НАБУ та агентства із запобігання корупції. Також свої висновки щодо кандидатів надавала Громадська рада доброчесності.

Останнім етапом відбору була співбесіда, яку пройшов 381 кандидат.

Експерти центру політико-правових реформ вже підрахували, що 94 фіналісти (78%) є чинними суддями або суддями у відставці.

З них 6 суддів зараз працюють у Верховному суді, а ще 49 суддів - у нинішніх вищих спеціалізованих судах, які скасовуються.

До фіналу потрапили 17 науковців-правників та дев'ять адвокатів. Хоча з науковцями та адвокатами були законодавчі перепони для участі в конкурсі, які до наступних відборів вже виправили.

Як наголосив після конкурсу Сергій Козьяков, вперше в історії України під час відбору досліджували досьє кандидатів, проводили психологічні тести, залучали громадськість та проводили співбесіди, які транслювали в інтернеті.

Він наполягає, що відбір був чесним та прозорим.

Голова ВККС Сергій Козьяков передав на затвердження Вищої ради правосуддя по 30 кандидатів-переможців у кожну колегію.

Тому, як вказав пан Козьяков, якщо якусь кандидатуру там відкинуть, то наступний за рейтингом не пройде і у складі суду на початку буде менш як 120 суддів.

25% "недоброчесних"

Окрім державних органів та комісій, які займались конкурсом, до відбору залучили незалежну Громадську раду доброчесності.

Такий крок передбачений законом.

Її створили для сприяння прозорому та неупередженому конкурсу з представників громадських організацій.

Головним її завданням була перевірка відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Експерти ретельно перевіряли нерухомість, статки та історію попередньої роботи кандидата.

Копирайт изображения /grd.gov.ua
Image caption Громадська рада доброчесності найбільше критикує результат конкурсу

Якщо Громадська рада доброчесності надавала негативний висновок щодо людини, то Вища кваліфікаційна комісія могла подолати його тільки кваліфікаційною більшістю зі свого складу - 11 із 16 членів.

"30 із 120 кандидатів, тобто рівно 25% "переможців конкурсу" до Верховного суду - недоброчесні", - оцінив конкурс член ГРД Михайло Жерніков.

Щодо них ВККС подолала своєрідне вето громадської ради доброчесності.

Як вказав пан Жерніков, із 319 учасників останнього етапу відбору 76 кандидатів мали негативний висновок щодо доброчесності.

Координатор ГРД доброчесності Галина Чижик вже назвала кілька кандидатів, щодо яких у активістів були великі питання, але вони пройшли.

"Зрада - це коли в Алли Лесько, завдяки якій суддя Майдану Віктор Кицюк залишився на посаді, за доброчесність і етику з 500 можливих балів має щонайменше 352, а суддя-викривач Сергій Бондаренко, який пішов проти системи, в кінці рейтингового списку", - написала у Facebook пані Чижик.

Вона вказала, що суддя В'ячеслав Наставний, "який ухвалював політичне рішення у справі Юрія Луценка, в рейтингу на другому місці, а правозахисник Олег Левицький - до прохідної частини не потрапив".

Окрім того, у ГРД були великі питання до судді Лариси Рогач, яка ухвалювала рішення щодо виділення землі у Києві.

Загалом, як свідчать дані ВККС, вони розглянули 126 негативних висновків від громадської ради доброчесності.

Пан Козьяков зауважив, що деякі висновки ГРД містили не зовсім достовірну та об'єктивну інформацію.

Могло бути гірше?

На останніх етапах конкурсу з нього знялась низка скандальних кандидатур, зокрема і чинний голова Верховного суду, проти якого виступала громадськість.

Член парламенту Леонід Ємець, який намагався пильно стежити за відбором, назвав попередні результати "значно кращими, ніж нинішня ситуація в судах".

"Прагнути треба ідеальної ситуації, але в житті не все ідеально. Оцінювати тільки чорно-білими тонами теж неправильно", - вважає пан Ємець.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Голова нинішнього Верховного суду Ярослав Романюк знявся з конкурсу

Він вказує, що більшість кандидатів, щодо яких у нього було різко негативне ставлення - переважно не дійшли до фіналу. До них було найбільше зауважень і в громадської ради доброчесності.

"Є люди, які представляють систему й контролюють її, ведуть за собою цілі групи представників старої системи, щоб контролювати нову. Але ці люди не дійшли до фіналу", - наполягає пан Ємець, не називаючи прізвищ.

Для нього їхнє проходження до нового Верховного суду було б критерієм сказати, що "судова реформа закінчилась".

Він же вказує на найпоказовішого фіналіста конкурсу - воїна АТО Олександра Мамалуя, який опинився у трійці лідерів до господарської колегії Верховного суду.

Олександр Мамалуй у коментарі ВВС Україна заявив, що радіти для нього ще зарано.

"Це тільки подолання одного з важливих етапів на шляху до перемоги! Попереду ще співбесіди у Вищій раді правосуддя, яка має право виключити будь-якого кандидата з цих 120 кандидатів", - розповів пан Мамалуй.

Коли запрацює суд?

Копирайт изображения Alexandr Mamaluy
Image caption Олександр Мамалуй у донецькому аеропорту

Завершення конкурсу до нового Верховного суду ще не означає, що він невдовзі запрацює.

Проблема в тому, що для початку його роботи потрібно внести зміни до процесуальних кодексів, а цього Верховна Рада до канікул зробити не встигла.

Леонід Ємець прогнозує, що це питання парламент розгляне одним із перших у вересні.

Цей час для ухвалення змін назвав у своєму зверненні і Петро Порошенко.

"Можливо, це - на краще, бо будемо чітко бачити результат і оцінювати успішність судової реформи в частині набору", - вважає пан Ємець.

Він вказує, що перший етап відбору 120 суддів мав дещо дискримінаційні норми для участі в ньому науковців та адвокатів.

Зокрема, до конкурсу допускали кандидатів та докторів наук, які отримали звання тільки в університетах, а не науково-дослідних інститутах.

Адвокатів допустили тільки тих, хто брав участь у судових справах.

Зараз ці речі у законі підправили, а тому пан Ємець сподівається, що під час відбору решти 80 представників Верховного суду чинних суддів туди потрапить набагато менше.

Новини на цю ж тему