Хліб Донбасу і "перемир'я": як селяни збирають врожай

Пшениця Копирайт изображения УНІАН
Image caption Хліборобство на Сході стало небезпечною професією

У селах біля лінії розмежування на Сході запевняють: хліба цього року вистачить, дефіциту зерна взимку не має бути. Частково цьому зарадило і проголошене у червні "хлібне перемир'я".

Про те, що обстріли, завдяки цим домовленостям, стали менш інтенсивними, говорять і на непідконтрольних Україні територіях.

Небезпечна професія

У Павлополі на півдні Донеччини, розташованому поблизу лінії зіткнення, уже зібрали зерно.

В селі, де до конфлікту працювали два десятки фермерів, залишилася половина господарств. Частина полів сьогодні - це зона активних бойових дій. Решту полів теж не можна назвати повністю безпечними: з початку весняних польових робіт під Павлополем двічі підривалися трактори. У першому випадку механізатор відбувся шоком, у другому - контузією і пораненням.

Сільський голова Сергій Шапкін - один ініціаторів оголошення "хлібного перемир'я" з 24 червня до кінця серпня 2017 року.

Звернення до міжнародних місій підписали п'ять сільських і селищних голів: Павлополя, Сартани, Талаківки, Лебединського і Чермалика, - а також представники Широкиного (сільський голова цього населеного пункту виїхав на непідконтрольну українській владі територію).

"Професія хлібороба завжди була символом найбільш мирної, доброї професії. Але зараз у нас вона перетворилася на найнебезпечнішу. Той, хто сідає за кермо трактора чи комбайна, - він же нічим не захищений. Ніхто не дасть механізатору жодних гарантій безпеки. Навіть якщо поля розміновані, там можуть залишатися небезпечні предмети. Все одно працюють снайпери, міномети, кулемети. Військових, поліцейських - їх готували до таких умов. А тут прості сільські трудівники, які тільки і знають, як працювати на землі", - розповів ВВС Україна Сергій Шапкін.

За його словами, ініціатива про "хлібне перемир'я" виправдала себе. Кількість обстрілів навколо села зменшилася вдвічі.

"Раніше доходило до 24 і більше обстрілів на добу. Зараз же артилерії практично не було, фіксувалися дрібні сутички. Якщо завдяки цьому перемир'ю вдасться зберегти хоча би одне людське життя - виходить, все було не даремно", - додає пан Шапкін.

Image caption Мешканці Донеччини з острахом згадують часи, коли через запеклі бої хліба в магазинах бракувало

У самопроголошеній "ДНР" звинувачують українські сили у порушенні "хлібного перемир'я", але визнають: напруження зменшилося. Про це, зокрема, заявляв 29 липня голова так званої "Народної Ради ДНР" Денис Пушилін. Його цитує "Донецьке агентство новин".

Врожаю загрожують не лише обстріли, а й пожежі. За словами сільського голови Павлополя, у лісопосадках обабіч полів залишилися міни-розтяжки, на які час від часу натрапляють безпритульні собаки. Від підривання загоряється хліб.

У розташованому по інший бік Маріуполя Мангушському районі теж майже зібрали зерно. Голова районної державної адміністрації Дмитро Черниця не приховує задоволення: врожаї кращі, ніж торішні, та й ціна за тонну зерна - 3100 гривень - приваблює виробників.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption У багатьох частинах Донеччини зерно вже зібрали

"Тепер на полях - не лише соняшник, а й бобові. Це добре для майбутнього врожаю зернових. Запевняю вас: голоду не буде, хліба зібрали достатньо", - відзначає голова.

Поля Мангушського району потерпають менше, ніж біля лінії зіткнення, але торік близько 500 гектарів віддали військовим під опорні пункти.

"Держава досі не розробила механізму компенсації за паї, які забрали у людей для військових потреб, і це проблема", - скаржиться Дмитро Черниця.

Хліба вистачає

Загалом хліба на Донеччині не бракує, кажуть в обласній державній адміністрації. На підконтрольній українській владі території хліб печуть 11 великих підприємств та 18 міні-пекарень.

… Слов'янськ, кінець робочого дня. У фірмовій крамниці поряд із місцевим хлібокомбінатом - кілька покупців. Свіжу випічку розібрали зранку, на полицях - місцеве борошно по 15 гривень за 2 кілограми, печиво, цукерки. Широкий вибір хліба на будь-який смак - в супермаркеті неподалік. Дефіциту в місті немає.

За словами Олександра Cушка з аграрного департаменту Донецької ОДА, за 5 місяців цього року в області виробили трохи - на 9% - менше хліба і хлібобулочних виробів, ніж торік. Призвела до цього жорстка конкуренція: "На території Донецької області реалізується продукція з інших областей: Харківської, Запорізької, Дніпропетровської".

Виробники надають перевагу так званим "соціальним" сортам. Їхня частка, за словами пана Сушка, в середньому складає 56%.

Image caption Обіцяють, що дефіциту хліба не буде

Сергій Шапкін, Павлопільський сільський голова, пригадує часи, коли село було розташоване в "сірій зоні" (до грудня 2015-го), а хліба бракувало.

"Тоді Міжнародний Комітет Червоного хреста та інші гуманітарні місії допомогли з борошном. Люди брали борошно, купували хлібопічки і самі випікали. Це були найважчі часи", - зізнається голова.

Тепер до Павлополя щодня приїздить "хлібовозка" з Маріуполя. Можливість придбати хліб у магазині - прикмета мирного життя.

Новини на цю ж тему