Врожай 2017: що не вимерзло і не згоріло?

збирання врожаю Копирайт изображения UNIAN

Цьогорічний врожай не буде рекордним, як торік, але цілком на рівні високих показників останніх років.

За ці роки АПК перетворився на провідну експортну галузь України - він дає до 18% ВВП країни.

За перші шість місяців 2017 року аграрний експорт становив понад 42% від загального і приніс Україні 8,7 млрд доларів. Це майже на 2 млрд більше, ніж за той само період минулого року.

При цьому, за даними МінАПК, експорт готових харчів зріс на третину.

Втім, левову частку українського аграрного експорту і надалі складає сировина, - переважно, зернові. Їхня частка близька до 40%.

На другому місці - соняшникова олія. За її виробництвом і експортом Україна посідає перше місце у світі.

У виробництві пшениці, ячменю, кукурудзи, сої Україна належить до першої десятки світових виробників.

Головні статті українського аграрного експорту

за підсумками 2016 року

40%

зерно (пшениця, кукурудза, ячмінь)

25,9%

рослинна олія (соняшник, соя, рапс)

Дані Міністерства аграрної політики і продовольства

Зернові - наше все?

Минулого року український зерновий експорт побив черговий рекорд у майже 44 млн тонн.

Від початку нового маркетингового року (1 липня) Україна вже продала на зовнішні ринки 5 млн тонн зерна. Проте швидше за все, цього року рекорду не буде, - каже експерт аналітичного центру "Агро Перспектива" Лариса Гук. Але показники експорту будуть досить пристойними.

"Зважаючи на те, що цьогорічний врожай буде трохи меншим за торішній, того рівня експорту, можливо, ми теж не матимемо", - каже експерт, і додає, що треба також зважати на перехідні рештки (нерозпродані запаси з минулого року) по кожній окремій культурі, і лише тоді буде зрозуміла повна картина.

Загалом, торік врожай зернових в Україні становив 66 млн тонн. Цьогорічний врожай, попри дещо песимістичні очікування, буде не набагато меншим, і точно перевищить 60 млн тонн.

Щоправда, саме через кращий врожай, ніж очікувалося, ціни на зерно знизилися. Тож кінцева виручка може бути меншою, - каже керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції ААА Марія Колесник.

"Звичайно, для наших виробників це не є доброю новиною, бо виручка буде меншою. Водночас для споживачів це є добра новина, бо говорити про подорожчання круп чи хліба, напевне, не варто", - каже Марія Колесник і нагадує, що ще на початку сезону існували прогнози про можливе зростання цін навіть до 20%.

"Мінус" на "плюс"

Втім, надзвичайна спека цього літа таки дасться взнаки. Але, як заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк, зниження врожаю буде "не критичним і не впливатиме на продовольчу безпеку".

Він також назвав і можливий позитивний чинник - збільшення частки пшениці твердих сортів, що може простимулювати експорт борошна.

Минулого року експорт борошна - майже 370 млн тонн - також встановив рекорд років незалежності. В уряді називали це одним із прикладів зростання експорту готової продукції.

За словами Марії Колесник, частка продовольчої пшениці і справді має бути вищою. А цінове "просідання" у зерновій групі дозволить виробникам борошна закупити більше сировини за нижчими цінами.

Водночас, Лариса Гук твердить, що загалом українські виробники вже навчилися досить добре прораховувати свої дії і прибутки.

"В Україні вже нема такого, що ми сіємо, аби сіяти. Будь-яке господарство - велике чи маленьке - вже навчилося планувати, оцінювати і дивитися, що відбувається у світі",- каже експерт.

"Ми щойно розмовляли із представником однієї аграрної компанії, і він каже, що завжди перед початком посівної виробники дивляться, що відбувається на іншій стороні півкулі. Тобто, якщо Америка сіє кукурудзу, то нам краще сіяти сою".

Овочі і фрукти: не так померзло, як згоріло

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Яблука не так добре вродили цього року, але "ситуація не критична"

Ситуація із овочами і фруктами виглядає зовсім не так добре, як із зерном. Їх Україна і досі більше імпортує, ніж експортує.

Занепокоєння додали і весняні заморозки, які, за прогнозами деяких експертів, могли знищити значну частину кісточкових - черешні, вишні, абрикосів.

Насправді, ситуація із фруктами і ягодами вийшла досить строкатою, і сильно різниться за регіонами. Щодо черешні, то песимістичні прогнози практично не справдилися, а от абрикосів цього літа дійсно було мало, - каже Марія Колесник.

Втім, додає Лариса Гук, люди і ринок швидко переорієнтовуються на інші товари. Наприклад, не вродили абрикоси, зате персиків є вдосталь - і вітчизняних, і імпортних.

Менше, ніж у попередні роки, буде яблук, але і тут ситуація не критична.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чи здорожчає "борщовий набір", стане більш зрозумілою до середини вересня.

Проте, як каже Марія Колесник, насправді більшої шкоди було не від весняних заморозків, а від літньої спеки.

"Дуже висока температура призводить до спікання плодів", - пояснює експерт.

Чи будуть якісь зміни у вартості "борщового набору", проясниться пізніше, коли стане відомий врожай та якість картоплі - не лише ключової складової борщу, а й одного з головних продуктів у раціоні українців.

Але загалом, каже Лариса Гук, "що стосується наявності товару в магазинах чи на базарі - то продукти будуть".

"Все залежить від платоспроможності українців. Є критична межа, за якою споживачі просто не купуватимуть".

Новини на цю ж тему