Новий сезон у Раді: чотири питання економіки

Верховна Рада Копирайт изображения UNIAN

Осіння сесія Верховної Ради має пройти "під знаком життєво важливих для країни реформ". Принаймні так заявив спікер парламенту Андрій Парубій.

До кінця року депутати планують визначитися із чотирма економічними питаннями, що можуть ускладнити і без того напружену атмосферу в парламенті.

Пенсійна реформа: з поправками, але пройде?

Очевидно, що вересень буде присвячений суперечкам щодо пенсійної реформи. Саме її прем'єр-міністр Володимир Гройсман згадав серед змін, "які забезпечать економічне зростання".

Перед літніми канікулами депутати вже проголосували у першому читанні за розроблений урядом законопроект. На початку липня його підтримали 282 депутати.

Втім, до другого читання, за словами прем'єра, депутати подали поправки, які "можуть знівелювати, просто знищити закон".

"Наше завдання - врятувати цей закон від такої руйнуючої модифікації і отримати підтримку парламентарів", - заявив пан Гройсман.

Андрій Парубій уточнив, що кількість поправок до цього законопроекту перевищує 2 тисячі.

Проте лише після того, як усі поправки будуть розглянуті профільним комітетом, стане зрозуміло, у якому вигляді депутати розглядатимуть проект у другому читанні.

Але яким би не був текст до другого читання, у запропонованому урядом варіанті "не йдеться про пенсійну реформу". Так каже член парламентського комітету з питань податкової і митної політики Тетяна Острікова.

"Ми могли б говорити про реформу лише у разі, якщо уряд хоча б створював умови для появи накопичувальної системи, - зауважує депутат. - На жаль, уряд пішов шляхом простого ремонту солідарної пенсійної системи".

Але з точки зору законодавчої процедури, ухвалення урядового варіанту змін у пенсійній системі є цілком реальним до 1 жовтня, вважає Тетяна Острікова.

"Якщо комітет ефективно відпрацює поправки, й буде текст законопроекту до другого читання, то в другий пленарний тиждень вересня його можна розглянути і ухвалити в цілому", - каже депутат.

Водночас директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що від середини вересня почнеться непростий бюджетний процес.

Восени сильно спрацьовує політизація будь-яких економічних рішень.

"В кращому випадку можна сподіватися, що дискусії носитимуть раціональний характер. Але ні до 1 жовтня, ані до 1 листопада повне ухвалення пенсійної реформи не відбудеться", - вважає експерт.

Бюджет: знову "під ялинку"?

Уряд обіцяє представити проект бюджету на наступний рік до 15 вересня.

Цього разу, каже міністр фінансів Олександр Данилюк, "час реально подивитися на речі" і підійти до формування бюджету жорстко, відштовхуючись не від забаганок і видатків, а від доходів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Розгляд бюджету зазвичай відбувається набагато пізніше, ніж приходить Святий Миколай

Разом із тим, як зауважує Тетяна Острікова, "уряд вже істотним чином порушує бюджетний процес, адже бюджетна резолюція була лише внесена до парламенту, але не проголосована".

Депутат звертає увагу і на інші проблеми: знову не враховується те, що податкові зміни мають бути схвалені до 1 липня, аби набути чинності з нового бюджетного року. І досі неясно, який орган прийде на зміну податковій міліції.

"В Україні були прецеденти, коли бюджет вчасно вносився або його вчасно реєстрували, а текст з'являвся згодом. Але прецедентів вчасного розгляду в новітній історії не було. На жаль, цей рік не стане винятком", - каже пані Острікова.

"Оптимістичний прогноз, що вийдемо із ухваленням бюджету на 28 грудня - це ж не 31", - жартує з приводу парламентських традицій ухвалення бюджету Василь Юрчишин.

Земельне питання: бракує волі?

До кінця цього року мають вирішити питання із продажем землі сільськогосподарського призначення. Або із тим, що робити з мораторієм на продаж землі, який депутати вчергове подовжили до 2018 року.

Згідно із оновленим Меморандумом про співпрацю з МВФ, відповідний законопроект мав бути розроблений урядом і поданий до парламенту до кінця травня.

Проте на тлі неоднозначних оцінок планів продажу землі з боку суспільства, учасників ринку і експертів, єдина законодавча ініціатива так і не з'явилася.

Більше того, у липні, після візиту президента Порошенка до Вашингтона, з'явилися припущення, що МВФ начебто вже не дуже наполягає на земельній реформі. Проте офіційно МВФ не підтвердив цю інформацію.

Справа ускладнюється і поданням 55 депутатів до Конституційного суду щодо неконституційності мораторію на продаж землі. Рішення щодо цього подання КС може ухвалити восени.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Тема запровадження ринку землі вже багато років є приводом для мітингів

З усіх економічних питань, що мають бути вирішені цієї осені, перспективи земельної реформи і продажу землі виглядають найменш зрозуміло, вважає Василь Юрчишин.

"Це має бути політичне рішення, але воно повинно ґрунтуватися на дуже раціональних основах, а також на дуже чіткій пояснювальній роботі, - вважає експерт. - Якщо це буде, то потроху земельна реформа буде просуватися окремими законами чи кодексом".

На тому, що для вирішення земельного питання потрібна політична воля наголошує і Леонід Козаченко, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в АПК у парламентському аграрному комітеті.

Він нагадує, що наразі існує три зареєстровані законопроекти, що стосуються ринку землі.

"Кожен із них несе в собі певний матеріал, який необхідно проаналізувати і ухвалити один варіант", - каже депутат.

Водночас пан Козаченко звертає увагу і на ключові суперечливі питання, без вирішення яких вийти на результат важко:

  • хто має пріоритетне право купувати землю,
  • скільки діятиме заборона на купівлю землі для іноземців,
  • чи можуть юридичні особи бути учасниками ринку землі,
  • чи обмежувати обсяг земельних ресурсів, які можна купити.

Ситуація ускладнюється і слабкістю української банківської системи, і відсутністю банків, готових кредитувати покупку землі.

Крім того, досі не сформована кадастрова база, особливо щодо державних земель. Хто і на яких умовах орендує понад 11 млн гектарів землі, нині встановити важко, каже депутат.

Але попри складнощі довкола ринку землі, їх цілком можна розв'язати, якщо на те є політична воля.

"Якщо взятися за цю справу професійно і поставити мету, якщо є політична воля, то все можна зробити, - каже Леонід Козаченко. - Всі проблемні питання вже покладені на стіл. Тепер їх треба покласти на папір і до кінця року проголосувати. Знизу до цього вже готові".

НБУ: краще без голови?

Додати пристрастей у новому політичному сезоні у Раді може і затвердження нового голови Нацбанку, кандидатуру якого депутатам має запропонувати президент.

Представник президента у парламенті Ірина Луценко заявила, що це зроблять до кінця вересня, а також що Петро Порошенко запропонує депутатам дві кандидатури на вибір:

"Ці кандидатури є. Дві. Банкіри. Незалежні, рівновіддалені від політичного впливу".

Копирайт изображения Bank.gov.ua
Image caption Після відставки Валерії Гонтаревої крісло голови НБУ залишається порожнім

10 квітня цього року голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що написала заяву про відставку і залишить свою посаду за місяць. Нині обов'язки голови НБУ виконує Яків Смолій.

Тетяна Острікова вважає, що затвердження нового керівника НБУ відбуватиметься "у пакеті" із іншими призначеннями - голови ФДМ, Рахункової палати, ЦВК та омбудсмена.

Натомість Василь Юрчишин припускає, що невизначена ситуація із керівництвом НБУ зберігатиметься.

"Не дуже добре, коли немає повноцінного керівника НБУ. Але мені здається, що зараз, за виконуючого обов'язки, у банківській системі набагато більше зрозумілості і прозорості, ніж кілька місяців тому".

У червні 2014 року за призначення Валерії Гонтаревої на посаду голови НБУ проголосувала рекордна кількість депутатів - 349.

Новини на цю ж тему