Стіна чи тин: як Україна відгороджується від Росії

Копирайт изображения ВВС
Image caption За цим парканом вже починається Росія - так виглядає остання необлаштована ділянка українсько-російського кордону на Харківщині

"Увага! Державний кордон України. Прохід заборонено" - попереджають сині таблички на тлі безкрайності навколишніх полів.

Вони - перше, що впадає в око тут - на східному кордоні України з Росією. Вже дещо згодом помічаєш і сам держкордон - невисокий рядочок березових стовпців із колючим дротом і смугою виораної землі. Поля та пагорби по інший бік цього доволі кволого паркану - це вже простори Російської Федерації.

Приблизно такий вигляд мав увесь кордон України з Росією до початку інженерно-технічного укріплення межі у 2015 році. У народі з легкої руки політиків ця ініціатива отримала гучну назву - "проект Стіна".

Ділянка довжиною 20 км, куди ми приїхали, розташована поблизу містечка Вовчанськ на Харківщині. Вона - остання в Харківській області, куди проект ще не дійшов.

Контролює її прикордонний відділ "Жовтневе". Прикордонники просять не знімати територію Росії і не заступати на виорану смугу землі біля березового паркану з колючим дротом - це для фіксації слідів порушників.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Новий український кордон: як він виглядатиме?

Гучний гуркіт моторів сповіщає про появу прикордонного патруля на мотоциклах та з автоматами. Увесь день вони об'їжджають цю ділянку, пильнуючи на випадок непроханих "гостей" з-за кордону.

За словами самих прикордонників, кілька разів на тиждень хтось таки намагається незаконно перетнути кордон. Переважно, це місцеві, які мають родичів по той бік, або ж дрібні контрабандисти.

Чи справді "захмарний" мур?

Утім, до укріплення своїх меж з Росією Україну підштовхнула не тільки і не стільки контрабанда.

"Це та робота, до якої нас спонукала агресія Російської Федерації", - каже речник Держприкордонслужби Олег Слободян.

Після початку конфлікту на Донбасі та втрати Києвом контролю над українсько-російським кордоном у частині Луганської та у всій Донецькій області, прикордонники заговорили про необхідність кардинально іншого підходу до охорони державних рубежів.

Тож у 2015 році Україна почала інженерно-технічне облаштування кордону з Росією, яке в риториці політиків поставало то "проектом Стіна", то "Європейським валом", то "стіною Яценюка" - тодішнього прем'єра України, який ініціював цей проект.

Сам проект розроблено масштабно. Він має охопити увесь сухопутний та морський кордон України з Росією, адмінмежу континентальної України з Кримом, а також придністровську частину кордону з Молдовою - загалом майже 2,2 тис. км.

Проект у цифрах

2200 км

запланована довжина

  • 4,19 млрд грн загальна вартість

  • 2 млн грн вартість 1км споруди

  • 15% вже збудовано

  • 2020 р. дата завершення проекту

ВВС

Вартість всіх робіт оцінюється у 4,19 млрд. грн., тобто укріплення 1 км кордону коштує близько 2 млн. грн.

Однак мова не йде про суцільний мур.

Насправді ніякого "проекту Стіна" не існує, запевняє речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.

"Це - назва умовно спрощена…", - пояснює він.

"Від неї потрібно відходити, адже вона заводить фантазію у глухий кут. Люди мислять образно і одразу малюють собі в уяві мур, який ховається десь у небі за хмарами", - додає речник прикордонників.

За його словами, ніяких надвисоких стін будувати не планують. Йдеться ж про "інтелектуальну модель охорони кордону".

Цю модель у готовому вигляді вже можна побачити у тій само Харківській області, де роботи з укріплення українсько-російського кордону завершили на 80% (укріпили близько 230 з понад 280 км).

Тут ми проїхали вздовж облаштованої ділянки, що підпорядковується прикордонному відділу "Дергачі" на шляху з Харкова до російського Бєлгорода.

проект укріпленя україно-російського кордону Копирайт изображения dpsu.gov.ua
Image caption Схема інженерно-технічних споруд, що має з'явитися на українсько-російському кордоні

Нова система захисту кордону і справді далека від уявлення про стіну, бо ані цегли, ані бетонних плит тут немає. Натомість є цілий комплекс обладнання, а саме:

  • металеве загородження з інфрачервоними камерами
  • вкопаний сенсорний кабель (реагує на вагу у 50 кг)
  • протитранспортні рів і вал
  • контрольнослідова смуга (виорана смуга землі для виявлення слідів порушників)
  • рокадна дорога (гравійна дорога вздовж лінії кордону, якою може оперативно пересуватися транспорт прикордонників),
  • спостережні вежі зі сенсорними камерами, що мають автономне живлення від сонячних та вітрових генераторів,
  • опорні пункти (траншеї та окопи, капонір для бронетехніки, а також вогневі точки для ведення кругової оборони).

Дані з камер та сенсоркабелів стікаються до центру управління, звідки ведеться моніторинг усієї ділянки. У випадку "Дергачів" це 19 км.

За словами прикордонників, після облаштуваннятакої системи кількість порушень у порівнянні з 2013-2014 роками зменшилася десь на 90%.

Та чи здатен такий "розумний" кордон стримати повномасштабну агресію?

Бути реалістом

"Давайте будемо реалістами - від танкового прориву не захистить жоден залізний чи який би він не був мур. І від "Градів" жоден мур захистить. Ми бачили це у 2014 році..." - відзначає Олег Слободян.

"Задача цього проекту - забезпечити якісний моніторинг державного кордону. А в разі його порушення…забезпечити прикриття кордону на початковому етапі розгортання основних сил, які будуть захищати територіальну цілісність України", - пояснює речник Держприкордонслужби.

Світлана Оліфіра, речниця НАБУ Копирайт изображения ВВС
Image caption У НАБУ кажуть, що можливі подальші арешти у справі про розкрадання коштів на "Стіну"

Прикордонники, з якими ми поспілкувалися у "Дергачах", кажуть, що теоретично зупинити кілька танків нові опорні пункти можуть. Однак малоймовірно, щоби супротивник атакував такими малими силами і без артпідготовки.

З такою позицією погоджується і військовий експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва Ігор Козій.

"Створення кордону проти Збройних сил РФ - Україна не має таких коштів, щоби навіть розпочати це. Тут просто треба встановлювати не просто залізобетонну стіну, а й мінно-вибухові загородження", - вважає він.

Водночас, як каже інший військовий експерт Михайло Жирохов, певна робота ведеться і у цьому напрямку.

"Основним в цьому проекті є облаштування другої лінії оборони... На танконебезпечних напрямках на відстані від 1 до 20 км вглиб нашої території обладнуються позиції для протитанкових засобів (типу ПТКР чи гармат), створюються так звані "вогневі мішки" - місця, пристріляні артилерією і піхотним озброєнням, риються бліндажі та окопи для особового складу", - каже експерт.

"Ще один важливий елемент - радіотехнічне обладнання кордону - тут і всепогодні й цілодобові засоби електронного спостереження, різноманітні "глушилки" та розвідувальне обладнання. Все це у цілому дозволить якщо не затримати можливого противника, то значно послабити його наступальний порив, давши можливість провести мобілізацію й висунутися частинам ЗСУ на позиції", - констатує Михайло Жирохов.

контрольна вежа Копирайт изображения ВВС
Image caption Проект "Стіна" є однією з відповідей України на російську агресію, кажуть експерти

Де гроші?

Завершити "Стіну" планували до кінця 2018 року, але фінансування від самого початку почало відставати від графіка, нарікають у ДПСУ.

Щороку на проект мали виділяти 1 млрд грн, але у 2015 році, за словами Олега Слободяна, виділили лише 200 млн грн, у 2016 р. - 400 млн.

Станом на сьогодні проект використав 670 млн грн.

"Це 17% від загальної вартості проекту. Відповідно і робіт,по ньому виконано десь на 15%", - констатує речник ДПСУ.

Через затримку з грошима завершення облаштування кордону вирішили перенести на 2020 рік.

На хід робіт впливають і корупційні скандали, які нещодавно розгорілися з новою силою.

У серпні цього року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) затримало кількох посадовців Держприкордонслужби та підприємств-підрядників, яких підозрюють у розкраданні коштів проекту.

У відомстві розповіли ВВС Україна, що, за версією слідства, через дії всіх фігурантів, державі завдано збитків на понад 16 млн грн. Але ця цифра може змінюватися, адже слідчі дії тривають.

Так само може змінитися і кількість затриманих.

"Якщо люди винні, вони будуть відповідати так, як того вимагає законодавство України", - коментує корупційний скандал за участю відомства Олег Слободян.

Олег Слободян Копирайт изображения ВВС
Image caption У ДПСУ не бачать альтернативи проекту укріплення кордону з РФ

"Ніхто не збирається займатися покриванням чи лобіюванням інтересів злочинців. Ми зацікавлені у тому, щоби проект був реалізований, і якомога швидше", - додає він.

На його думку, скандал навколо відомства і критика на його адресу є певною мірою політичними, і це гальмує темпи робіт.

"Критикуючи, пропонуйте! Якщо не так, то як? Ніхто не дає дієвих альтернативних рішень. Зараз багато тих, хто говорить, а мало тих, хто копає. Зараз треба брати лопати і йти щось робити, тому що інакше діла не буде", - додає речник ДПСУ.

Але зі свого боку запевняє, що поки відомство відповідає за проект, його представники робитимуть усе залежне, щоби "хоча б по метру просуватися до кінцевої мети".

Діра у стіні

Звичайно, що про ефективність споруди можна буде говорити лише після завершення будівництва, додає Олег Слободян.

І хоч прикордонники вже вказують на певні досягнення (скорочення кількості нелегальних перетинів кордону та полегшення роботи прикордонників завдяки автоматизації) - вже зараз зрозуміло, що повного захисту від несанкціонованого перетину кордону "Стіна" не дасть.

Адже навіть якщо у найближчі місяці, кинувши усі ресурси на проект, Україна таки зведе вздовж усього кордону з Росією найсучасніший мур, у ньому таки залишиться "прогалина", яка потенційно може ставити під сумнів ефективність всієї ініціативи.

Йдеться про ті майже 500 км кордону з Росією у Донецькій та Луганській областях, над якими Україна не має контролю, і через які, за свідченнями міжнародних спостерігачів, Росія регулярно перекидає на території ОРДЛО військове озброєння та військові підрозідли.

Росія послідовно відкидає присутність своїх військових на Донбасі і визнає, що там можуть перебувати лише російські "добровольці".

На цій ділянці укріплення кордону передбачається тільки після того, як він повернеться під контроль України, що передбачено Мінськими угодами.

То чи є тоді сенс у будівництві решти укріплень, коли майже чверть кордону з Росією країна не контролює?

"Неконтрольовані ділянки кордону в Донецькій і частково в Луганській областях є важливим фактором дестабілізації загальної обстановки в Україні. І "проект Стіна" якраз є однією з відповідей на гібридну агресію Росії", - вважає Михайло Жирохов.

Його колега з Інституту євроатлантичної співпраці Ігор Козий також наполягає на необхідності мати захищені державні межі.

"Це вже не українсько-російський кордон, а кордон Європи і Росії", - каже він.

Російська "істерія"

кордон Копирайт изображения ВВС
Image caption Російська "істерія" навколо проекту лише підтверджує його необхідність, переконані у ДПСУ

Олії у вогонь дискусії навколо проекту підливають і російські ЗМІ. У російському медіапросторі проект укріплення українського кордону здебільшого подається як чергова провальна ініціатива українського уряду.

"Дірявий вал", "стіна плачу", "городний тин" - прокремлівські ЗМІ не скупляться на барвисті епітети, змальовуючи споруду. А деякі навіть порівнюють її з валами, які свого часу зводив Гітлер - "Східним валом" проти Червоної армії та "Атлантичним валом" проти союзників у Франції.

Висловлюють вони і сумніви у здатності Української влади довести діло з укріплення кордону до кінця.

"Очевидно, що Київ не здатен завершити проект і намагається зберегти гарну міну за поганої грі", - йдеться в одному з репортажів каналу "Росія 24".

Але, на думку Олега Слободяна, така "істерія" лише підтверджує потребу в укріпленому кордоні.

Експерти вказують на те, що сама по собі споруда Росію, що має одну з найпотужніших армій світу, лякає мало, але вона є сигналом готовності і здатності України себе захищати.

"Проект "Стіна" має більше психологічний характер для українського суспільства та української влади", - ще у 2014 році казав політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

На його думку, проект спрацьовує як заспокійливий чинник відмежування від Росії та її простору.

Але з огляду на темпи буівництва "муру", українці ще нескоро зможуть відчути цей заспокійливий ефект.