Що криється за мовним конфліктом між Україною та Угорщиною?

Берегово, міська Рада Копирайт изображения Ukrinform

Україна та Угорщина вступили у дипломатичний конфлікт через ухвалення Верховною Радою закону про освіту.

Будапешт домагається, аби ООН дала оцінку ухваленому в Україні закону про освіту, згідно з яким усі школи мають перейти на викладання українською мовою.

Уряд Угорщини вважає, що цей закон порушує права національних меншин, зокрема, етнічних угорців Закарпаття, а тому звернувся до Верховного комісара ООН з прав людини з вимогою розслідувати ситуацію.

Офіційний Будапешт також надіслав звернення до ОБСЄ та Європейського союзу.

Українська влада вже неодноразово заявляла, що не має наміру скасовувати статтю закону.

Відповідно до неї до 2020 року, як перехідний період, учні шкіл національних меншин навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть державну українську мову.

Із 2020 року - навпаки, навчання відбуватиметься тільки українською, а мова нацменшин стане окремою дисципліною.

Керівники Угорщини заявляють, що не підтримуватимуть жодної ініціативи Києва у міжнародних структурах, допоки дискримінаційні, на їхню думку, статті закону не скасують.

На жовтень заплановані переговори українського ряду не лише з Угорщиною, а й Румунією, яка також невдоволена законом, але має м'якшу позицію, аніж Будапешт.

Протести проти закону висловлювали також Польща, Молдова, Болгарія та Греція.

Київ також надіслав закон на експертизу юристам Ради Європи.

Експерти, з якими спілкувалася ВВС Україна, вважають, що заяви керівників Угорщини варто розглядати не лише в гуманітарному, але й у політичному контексті.

Копирайт изображения EPA
Image caption Голова уряду Угорщини Віктор Орбан сподівається втриматися при владі у 2018 році

Скоро вибори

У квітні 2018 року в Угорщині пройдуть вибори до парламенту - Загальних зборів. На них матимуть змогу голосувати і ті, хто постійно не проживає в Угорщині, але мають угорські паспорти. У них буде змога віддати свій голос лише за партію, у той час як депутати обиратимуться також і в одномандатних округах.

У липні прем'єр-міністр країни і лідер партії Фідес Віктор Орбан написав листа закордонним угорцям із закликом проголосувати на парламентських виборах. Для цього вони мають зареєструватися на спеціальному сайті.

За словами пана Орбана, своїм голосуванням вони візьмуть участь "у вирішенні долі й майбутнього країн Карпатського басейну".

Партія Фідес розраховує на перемогу, як і у 2010-му році. Тоді разом із Християнсько-демократичною народною партією Фідес отримав більшість у парламенті із суттєвою перевагою.

Уряд Угорщини в останні роки не оприлюднює дані про кількість отриманих угорських паспортів в інших країнах. Проте на початку 2015 року повідомлялося, що угорське громадянство отримали 94 тис. жителів Закарпаття.

Тому гра на почуттях угорців в Україні, та ще з огляду на виборчу кампанію, що наближається, є цілком передбачуваною.

Image caption Скільки закарпатців мають угорські паспорти, точно не відомо

"Ідеться передусім про національні інтереси держави Угорщина. Ті 150 тисяч угорців, які живуть на Закарпатті, це золотий резерв, який вони можуть використовувати у політичних і демографічних цілях", - каже у коментарі ВВС Україна заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.

Про передбачувану негативну реакцію на закон пише і закарпатський журналіст, етнічний угорець Петро Гойс.

"Протест офіційного Будапешта (...) взагалі не викликає подиву. Дивно було б, якби Будапешт промовчав. Власне, будь-яка держава вболіває за долю власного етносу. Тому закономірним є як прагнення влади України поширювати та посилювати державну мову на всій території України, так і закономірним є прагнення Угорщини зберегти статус-кво етнічних угорців у тій таки Закарпатській області", - написав він у блозі для УНІАН.

У той же час, директор "Analytic Group Da Vinci AG" Анатолій Баронін не вважає, що виборчий чинник у протестах Угорщини є таким, що домінує.

"Звичайно, заяви відповідають політичному курсу партії Віктора Орбана, але проблема є набагато ширшою. Вважаю, що прискорена культурно-мовна експансія дозволила б як Угорщині, так і Румунії мати ґрунт для висунення надалі інших претензій до України", - каже Анатолій Баронін у коментарі ВВС Україна.

Це можуть бути претензії як щодо більшої автономії територій, де компактно проживають угорці та румуни, так і територіальні претензії, каже експерт.

Хоча останнє навряд чи можливе, зважаючи на те, що Угорщина є членом Європейського Союзу і не може не поділяти його політику, спрямовану проти будь-яких проявів сепаратизму.

Копирайт изображения Ukrinform

Що далі?

Українська влада, каже Василь Яблонський, намагається протистояти таким перспективам.

"Так, слід погодитися із закидами на адресу України про те, що вона впродовж багатьох років не дбала про розвиток української мови на Закарпатті. Але виходить, що Угорщину влаштовувала така ситуація, коли етнічні угорці мали проблеми із українською мовою, що вони не інтегрувалися належним чином в українське середовище", - каже він.

"Неправильна політика України призвела до того, що Угорська держава є для них більшим благодійником, аніж Україна. Це дика ситуація, але так є, ці люди більше зорієнтовані на Угорщину. І це слід якомога швидше виправляти", - додає Василь Яблонський.

Експерти вважають, що Київ не повинен змінювати свою позицію, хоч і не виключають, що у ході консультацій і переговорів, а також після експертизи закону у європейських структурах - яку, за даними МЗС Україна, слід чекати кілька місяців, - можуть домовитися про незначні поступки.

Новини на цю ж тему