Без зарплати й жінок: чи вмирає сумо в Японії

Харумафудзи Кохэй Копирайт изображения Keith Tsuji/Getty Images
Image caption "Я шкодую, що завдав травми Таканоїве", - сказав Харумафудзі

Великий чемпіон сумо Харумафудзі Кохей оголосив про завершення кар'єри. "Від щирого серця прошу пробачення", - сказав він, низько вклоняючись близько 30 секунд.

Харумафудзі був великим чемпіоном з сумо ( "йокодзуна" японською). 25 жовтня він, імовірно, напав на молодшого борця в барі, зламавши йому череп. Поліція почала розслідувати цей інциденту, японські видання рясніють заголовками про нього.

Через цю справу над давнім японським видом спорту зібралися хмари, і вже не вперше. Десять років тому репутація цього виду спорту похитнулася: 17-річний учень-сумоїст помер після того, як старші борці побили його пляшкою пива і бейсбольною битою.

2010 року справа про захоплення сумоїста Котоміцукі підпільними азартними іграми, пов'язана з японськими якудза, погіршила справи ще більше. Того ж року вчитель Харумафудзі, монгольський чемпіон Асасьорю, пішов зі спорту після п'яної бійки біля нічного клубу в Токіо.

2011 року поліція знайшла в телефонах деяких борців SMS-повідомлення, які свідчать про договірні змагання.

Чи означає це, що сумо вмирає?

Монголи йдуть!

Аби відповісти на це питання, слід зрозуміти, звідки люди приходять в сумо і в якому жорсткому режимі вони виховуються.

Хоча сумо зародилося в японських храмових обрядах, які проводилися від 1,5 до 2 тисяч років тому, ця країна вже не є лідером у цьому спорті. До того, як Харумафудзі пішов, у світі було чотири чемпіони сумо. Троє з них - з Монголії, в тому числі і він сам.

Східна Європа, Росія, Гаваї й Самоа відправляють в японські школи сумо ("кімнати") здібних учнів. По суті, це чоловічий пансіонат, де майстри муштрують підлітків в бойовому мистецтві, яке колись розважало імперські двори.

У країні сонця, що сходить, сумо - не спорт, а данина минулому, традиціям і тому, що вважають споконвічно японським. Код поведінки передбачає суворі ритуали. Там немає винятків для тих, хто народився не в Японії.

Сумоїсти повинні носити на публіці традиційний одяг, а також характерну зачіску з хвостом на потилиці. Під час поєдинку успіх і поразку потрібно зустрічати з однаковою незворушністю.

У спілкуванні борець повинен бути прикладом м'якого смирення і поводитися з "хінкаку" - гідністю. Статус борця такий, що незнайомці під час зустрічі на вулиці повинні йому кланятися.

Кожна з 45 "кімнат" може взяти тільки одного іноземця за один раз - цього вимагає вкрай консервативна Японська асоціація сумо.

Потрапляють туди найчастіше в 15-річному віці - але не старші 23-х років.

Готування, прибирання і без сніданку

"Вони тренуються, як молоді солдати. Тобто вони готують, прибирають, чистять картоплю. І всі обов'язково вчать японську", - пояснює експерт з сумо Марк Бактон, колишній коментатор і колумніст видання Japan Times.

Копирайт изображения Junko Kimura/Getty Images
Image caption Борець сумо наливає тянконабе - багату на білк страву

У школі діє сувора ієрархія, на чолі якої стоїть майстер - колишній борець.

"Це не як у футболі, де можна перейти з "Манчестер Юнайтед" в іншу команду, - розповідає ВВС Бактон. - Ви тут на все життя. І покинути це місце можна, тільки покинувши сумо".

Кожен борець відрощує довге волосся, до середини спини, а перукар в школі робить зачіску за канонами сумо. Волосся миють раз на один або два тижні, і пригладжують його маслом "бінцуке", солодкий запах якого всюди супроводжує бійця.

Їжа зазвичай - це м'ясна тарілку з овочами. Харчування контролюють так само суворо, як і тренування.

"Їдять вони багато, - каже Бактон. - Але для них обов'язково після їжі піти спати. Вони не снідають - вранці у них тренування. Сумоїсти їдять ланч - такий самий, як і у всіх, може, трохи більший. Але вони їдять все з великою кількістю рису. А потім йдуть спати до опівдня".

"Потім вони їдять ще раз ввечері - і їдять багато. Спати йдуть досить рано, тому що прокидаються сумоїсти о 5-6 ранку".

Копирайт изображения Junko Kimura/Getty Images
Image caption Сумоїсти тренуються рано вранці, потім їдять і сплять до опівдня

Чим суворіші правила, тим кращі борці? Однозначно так, вважає Бактон.

Без зарплати, дівчат і телефонів

Є шість професійних турнірів на рік. Усі вони проводяться в Японії. Підвищення рангу борець може отримати, якщо перемог у нього більше, ніж поразок. Перемога зараховується, якщо суперник витіснений з кола або торкнувся землі чим-небудь, крім стоп.

Близько 650 сумоїстів входять до однієї з шести ліг, від молодшої до старшої, і лише 60 з них перебувають у старшій. Борці в молодших лігах не отримують грошей. Навіть найбільш талановитому сумоїсту знадобиться два або три роки, щоб дістати зарплату.

А вона непогана: близько 12 тисяч доларів на місяць у другій лізі, і близько 60 тисяч - у вищій, включно зі спонсорськими угодами.

Копирайт изображения Uriel Sinai/Getty Images
Image caption Одяг борців сумо привертає увагу, коли вони подорожують

Молодші борці носять тонкий бавовняний халат "юката" і "гета" - дерев'яні сандалі - навіть взимку.

Водити машину їм не можна: не тільки через статус, а й тому, що живіт може заважати керувати автомобілем. У найкращих бійців є водії.

Мобільні телефони і подруги формально заборонені в молодшій лізі. Жінки не можуть жити в кімнатах сумо, борець не може одружитися і жити поза кімнатою з дружиною, поки не досягне хоча б другої ліги.

Що ще гірше, якщо сумоїст потрапить назад в третю лігу, він повинен залишити дружину і дітей і повернутися в школу.

Що відбувається, якщо молоді люди не відповідають стандартам майстрів і повстають проти майже чернечого режиму?

"О, тут все жахливо, - каже Бактон. - Перед тим, як 2007 року хлопчик був убитий, були регулярні побої. Ви побачите хлопчиків з рубцями на спині і на ногах через те, що вони недостатньо старалися".

Минулого року сумоїст отримав 32,4 млн єн (288 тис доларів) за те, що осліп на одне око у школі.

Чемпіон Хакухо, монгол з Улан Батора, розповів про свої побої в школі, які тривали до 45 хвилин.

Він почав розмову про це після того, як 17-річний Такаші Саїто був побитий до смерті після загрози втекти зі школи.

Копирайт изображения AFP/Getty Images
Image caption Чемпіон Хакухо чесно розповів про побої, яких зазнав

"Якщо подивитися на мене, я всім задоволений, але насправді в той час я плакав кожен день, - говорив Хакухо. - Перші 20 хвилин це дуже боляче. Потім стає легше - навіть під час побоїв відчуваєш менше болю".

"Звичайно, я ридав, а коли старші говорили, що це для мого ж блага, я ридав ще сильніше", - зізнається він.

Порушив правила секретності

Чому ж зі спорту, де молодших піддають суворому багаторічному режиму покарань, йде Харумафудзі, який вдарив молодого борця?

"Він ударив його в барі, - відповідає Марк Бактон. - У цьому проблема".

Автор, що пише про сумо ось уже 30 років, Кріс Гулд каже, що в цьому виді спорту діє суворий кодекс мовчання.

"Є чудова узгодженість в тому, як тренування і покарання не змінювалися десятиліттями в різних школах. І тому, коли трапляються інциденти на кшталт Харумафудзі, про них не говорять, аби зберегти групу", - розповідає він.

"Цікаво, що травмованого тренера звільненого борця - Таканохана - критикували за обговорення інциденту. В інших видах спорту його б хвалили як героя", - додає Гулд.

Копирайт изображения AFP/Getty Images
Image caption Харумафудзі і його майстер Ісегахама кланяються на знак вибачень

Чи може сумо розраховувати на молодь, що приходитиме у спорт з такими правилами?

Сьогодні голодні новобранці з сіл більше не оббивають пороги шкіл, а в футболі і бейсболі набагато вищі зарплати без ризику насильства.

Попри це, сумо переживає сплеск популярності. У січні в Японії вперше за 19 років з'явився власний великий чемпіон сумо.

Японська асоціація сумо також рекламує цей вид спорту.

На думку Гулда, спекуляції на темі згасання інтересу до сумо - передчасні.

"Не потрібно поки що панікувати про майбутнє. Але асоціації сумо потрібно проговорити, для чого сумо потрібно, проти чого воно, і говорити про ключові ідеї. Якщо це відбудеться, великих чемпіонів стане більше", - відзначає він.

Новини на цю ж тему