Спецпосланець Держдепу: Україна - "ключ" енергетичної безпеки Європи

газопровід Копирайт изображения AFP
Image caption Україна - на чолі пріоритетів, коли йдеться про європейську енерегетичну безпеку, - вважають у Держдепі

Україна стала першою країною у програмі європейського візиту в.о. спеціального посланця Державного департаменту США з міжнародних енергетичних питань Сью Саарньо.

Чому США розглядають Україну як елемент європейської енергетичної безпеки і якими є енергетичні інтереси США у Європі дипломат розповіла в інтерв'ю ВВС Україна.

Сью Саарньо: Це моя перша зупинка у Європі, далі я їду до Австрії та Німеччини.

Причина мого візиту - те, що європейська енергетична безпека є одним із пріоритетів нашої політики, і, звісно, Україна - на чолі пріоритетних країн у цьому контексті.

Україна доклала чималих зусиль у диверсифікації і навіть захисту постачання енергоносіїв до Європи, і ми підтримаємо у цьому Україну.

І далі під час цього візиту в інших європейських країнах я говоритиму про цю підтримку, а також про реформи, які відбуваються в Україні.

Потік, що розділив Європу

ВВС Україна: Припускаю, що особливо у Німеччині, а також і в Австрії, ви багато говоритимете про "Північний потік-2". Виглядає, що саме Німеччина, а також, певною мірою, ще кілька країн-членів ЄС, підтримують цей проект, і не безпідставно. Що ви можете запропонувати їм?

С.С.: Очевидно, що (у цьому питанні) Європа розділена.

Ми на боці тих країн, які виступають проти "Північного потоку-2". Ми вважаємо, що він не сприяє диверсифікації постачання енергоносіїв і диверсифікації маршрутів.

Ми вважаємо, що для Європи є небезпечним залежати на майже 75% від постачань з одного джерела.

Ми вважаємо, що в інтересах енергетичної безпеки Європи мати різних постачальників (енергоносіїв) і різні маршрути поставок.

Копирайт изображения AFP
Image caption "Північний потік-2" очолює колишній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер

ВВС Україна: Ключовим гравцем у цьому проекті виглядає Німеччина, яка також є і ключовим гравцем у сучасній Європі - і з фінансової, і з політичної, дипломатичної точки зору. Чи не робить це ваше завдання складнішим?

С.С: Німеччина підтримує проект, і ми це розуміємо. Але я хочу поговорити із представниками різних партій, з'ясувати їхню позицію.

Деякі гравці мають цілком чітку позицію, але і для них є певні ризики.

Крім того, я хочу поговорити із представниками американського військового командування в Європі і почути їхні міркування, тому що це є питанням національної безпеки.

Якщо говорити про безпеку Європи, то енергетична безпека є її складовою.

Нетрадиційний газ і традиційне вугілля

Копирайт изображения AFP
Image caption Впродовж останнього десятиріччя європейські країни активно будували термінали для імпорту скрапленого газу. На фото - термінал "Незалежність" у литовській Клайпеді

ВВС Україна: Американський сланцевий газ вже досить суттєво змінив світовий енергетичний ринок, і, зокрема, вплинув на європейський енергетичний ринок. Польща, Литва, Нідерланди, Іспанія збудували нові або розширили вже наявні термінали для імпорту скрапленого газу. Ми побачимо якісь нові проекти у цій галузі?

С.С.: Думаю, ринок вказує саме на це. Це прогнозує і Міжнародна агенція з питань енергетики.

Звісно, ми очікуємо зростання експорту нетрадиційного газу зі США. Імовірно, бум скрапленого газу досягне Європи, і, безперечно - Азії.

На ринку буде більше газу, і це суттєво вплине на ціни.

ВВС: Але у Росії наполягають, що російський газ, який надходить трубопроводами, все одно є дешевшим, і для європейських виробників цей аргумент має сенс.

С.С.: Так, але питання не лише у ціні. Безпека також чогось коштує. А для певних країн, певних покупців це ще й питання принципів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Імпорт американського вугілля став частиною додаткових ресурсів, які покрили дефіцит антрациту після початку блокади поставок із непідконтрольних Києву територій Донбасу

ВВС: Щодо вугілля. Американське вугілля забезпечило додатковий ресурс на ринку, коли Україна зіткнулася із наслідками блокади Донбасу. Чи можливо, що такі поставки продовжать?

С.С.: Гадаю, що так. До того ж, на нашому ринку будуть певні законодавчі зміни, що стосуватимуться вугільної промисловості.

Поки що не зовсім ясно, в якому напрямку розгортатимуться ці зміни.

Ринок певним чином коливається між цінами на відновлювальні і традиційні енергоносії, але очевидно, що на ринку буде більше вугілля.

Внутрішні справи

ВВС Україна: Ми завжди чули, що для того, аби бути частиною європейської газотранспортної системи, потрібно здійснити серйозні внутрішні реформи. Виглядає, що вже близько року реформи гальмують, не всі регулятори ринку стали такими незалежними, як це передбачалося, ринок також працює не зовсім так, як у проектах, монополісти як були, так і залишаються. Які у вас враження від реформ в енергетичному секторі?

С.С.: Під час цього візиту я говорила із людьми, які підтримують реформи. Ми намагалися надихнути їх. Наші допомогові програми залишаються відкритими.

Існують вісім програм USAID, зокрема, що стосуються реформи "Нафтогазу", інших реформ.

Ми намагаємося надати технічну допомогу, але остаточні рішення має ухвалювати сама Україна.

ВВС: На рівні пересічних українців ми бачимо, як комунальні тарифи зростають.Так, є субсидії, але їхні обсяги також зростають, і вже наближаються до рівня, на якому колись був і дефіцит "Нафтогазу". І дехто питає: в чому був сенс реформ?

С.С.: Те, як країна регулює питання тарифів і субсидій, якщо відверто, її внутрішня справа.

На загальному рівні ми підтримуємо відкритий ринок, і вважаємо, що на перспективу здоровішим було б зменшити субсидії.

Але це також залежить і від політичної ситуації в країні. Це складно для багатьох країн. І, звісно, із початком зими ця тема є дуже чутливою.

Новини на цю ж тему