У чому Євросоюз звинувачує Польщу

Марш у Варшаві Копирайт изображения Getty Images
Image caption В ЄС критикують судову реформу та консервативні тенденції в Польщі

У середу, 20 грудня, Єврокомісія ухвалила рішення щодо початку запровадження санкцій проти Польщі.

Раніше за це виступив Європарламент, який проголосував за резолюцію з критикою політики польського уряду та праворадикальних тенденцій у країні.

Об'єктами критики євродепутатів стали:

  • Правова реформа, яка, на думку Європарламенту, призводить до того, що уряд зможе впливати на призначення суддів, а це ставить під питання незалежність судової гілки влади. І хоча президент Польщі Анджей Дуда ветував кілька найжорсткіших пропозицій реформи (щодо широких повноважень міністра юстиції), у ЄС вважають зміни у польському судочинстві недемократичними.
  • Вирубка лісів у Біловезькій пущі. У масиві "прадавніх лісів", що знаходиться в східній Польщі, кілька місяців тому почали вирубувати хвойні дерева. Польське Міністерство довкілля пояснює це "активним захистом" пущі від епідемії короїда.
  • Зміни до закону про мирні зібрання, які обмежують право проводити мітинги одночасно з акціями, ініційованими держструктурами та релігійними організаціями. У польському уряді цей крок пояснюють бажанням уникнути конфліктів.
  • "Ксенофобський та фашистський марш" у Варшаві на День незалежності Польщі (11 листопада). Поміж інших гасел на тій ході були й згадки про Львів та Вільнюс, які представники деяких консервативних об'єднань вважають польськими містами. У Польщі наполягають, що хода є патріотичною акцією.
  • Обмеження права жінок на аборти, які у Польщі дозволені лише в окремих випадках: за медичними висновками про небезпеку для здоров'я жінки чи серйозну хворобу плода, а також коли вагітність є наслідком зґвалтування або кровозмішання.

У Польщі всі ці звинувачення називають несправедливими.

Там їх вважають втручанням у внутрішні справи.

Копирайт изображения EPA
Image caption Перший віце-президент Єврокомісії та комісар з питань верховенства закону Франс Тіммерманс доповідав про "польське питання"

Там також стверджують, що такі реформи необхідні, аби подолати неефективність та корупцію.

Наразі ж польській владі дали три місяці на те, аби відреагувати на ці застереження.

Це відбувається на тлі суперечок між Варшавою та Брюсселем про те, скільком біженцям має надавати притулок Польща, й чи має це вона робити взагалі. Через відмову польського уряду Єврокомісія вже подала до суду ЄС, разом з аналогічними позовами проти Угорщини та Чехії.

Які санкції?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Польська влада вважає, що погрозами санкцій ЄС втручається у її внутрішню політику

Перед Варшавою постає загроза серйозних санкцій. При цьому вони можуть бути не лише фінансовими, а й інституційними.

Ще в листопаді Європарламент ініціював процедуру, яка у підсумку може привести до позбавлення Польщі права голосу в Європейській Раді - найвищому політичному органі ЄС.

Саме такі санкції передбачені у 7-й статті Договору про Європейський Союз, яка покликана захищати його фундаментальні цінності.

Це лише другий випадок в історії, коли такий механізм офіційно задіють щодо одного з членів ЄС.

Перший стався не так давно - у травні 2017 року щодо Угорщини.

Угорський процес робить загрозу позбавлення Польщі менш реальною, адже на певному етапі рішення має ухвалюватися Європейською Радою одностайно.

В Угорщині вже заявили про те, що не підтримуватимуть санкції проти Польщі й очікують, що Варшава висловить схожу позицію в угорському питанні.

Ймовірно, проти санкцій виступатиме ще один союзник Польщі та Угорщині у питанні прихистку мігрантів - Чехія.

Угорський процес

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Угорщина - союзник Польщі в суперечках з ЄС

Угорщину в Євросоюзі звинувачують також по кількох пунктах:

  • Жорстке законодавство щодо біженців, через яке у 2016 році більше 90% людей, які просили про прихисток в Угорщині, отримали відмови.
  • Поводження з мігрантами, яких угорські правоохоронці силоміць видворяли з країни.
  • Загальне погіршення прав людини. В Європарламенті звинувачують Угорщину в обмеженні прав ромів (та навіть "освітній сегрегації" ромських дітей від інших), ЛГБТ-спільноти, свободи слова та зібрань.
  • Новий закон про освіту, який ускладнює роботу Центрально-Європейського університету в Будапешті, як інституції, яка акредитована також в іншій країні (у США). Норма вимагає спеціальних договорів щодо таких університетів на міждержавному рівні та спеціальних дозволів на роботу для викладачів, які не громадянами країн ЄС. У Центрально-Європейському університеті у відповідь заявили, що не виключають можливість переїзду в іншу країну.

Наразі процедура щодо санкцій ЄС проти Угорщини ще триває.

В Будапешті, де при владі, як і в Польщі, знаходяться праві політики, наполягають на тому, що всі згадані питання є внутрішньополітичними справами країни.

Там також вважають, що запропоновані Брюсселем механізми вирішення мігрантської кризи неефективні.

І Польщу, і Угорщину в Європарламенті звинувачують у порушенні 2-ї статті Угоди про ЄС, де йдеться про те, що "Союз базується на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин".

Водночас саме в обмеженні прав меншин у Варшаві та Будапешті звинувачують Україну, яка ухвалила новий закон про розширене вивчення української мови у державних школах, де навчаються представники нацменшин.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Президенти України та Польщі Петро Порошенко і Анджей Дуда

Як діяти Києву в цій ситуації? Думка керівниці програми дослідження країн Центральної Європи організації "Українська призма" Надії Коваль:

Єврокомісія і Польща мають доволі конфронтаційний спосіб спілкування. А Україна намагається говорити з Польщею у дусі примирення. Щоправда, щодо інших питань: історичного минулого та практичної співпраці.

Якщо Україна почне користуватися подібними аргументами, то це буде перехід до конфронтаційної риторики і загострення на всіх фронтах. Можливо, на якомусь етапі, якщо Україні не вдасться вирішити двосторонні питання, вона може перейти до такої риторики. Але наразі це виглядає недоцільним.

Санкції щодо позбавлення права голосу у Раді ЄС - надзвичайно серйозні. Країна фактично не матиме жодного впливу на рішення Європейського Союзу, а багато з них у Раді ЄС ухвалюються консенсусом.

Тобто будуть ухвалюватися рішення, які країна змушена виконувати як член ЄС, але на які вона не матиме впливу.

Така ж проблема є у Британії, яка у процесі "брекзиту" після 2019 року, під час перехідного періоду, втратить право голосу в Раді ЄС. Проте вона змушена буде виконувати її рішення.

Новини на цю ж тему