BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: середа, 09 липня 2008 p., 12:29 GMT 14:29 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
К. Бек: олігархи гальмують демократичний процес
 

 
 
Доктор Катрін Бек
Доктор Катрін Бек
Напередодні візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель в Україну, що відбудеться 21 липня, Східноєвропейський центр у Берліні організував дискусію про історичне підгрунтя демократичного розвитку України, а також її інтеграцію в європейську спільноту.

З часів Помаранчевої революції відбулися великі зміни в обох країнах. Нині не лише іноваційні чи економічні переваги, а насамперед природні ресурси змушують політиків змінювати свою стратегію.

Доктор Катрін Бек з інституту східноєвропейських досліджень, що в місті Регенсбург, розповіла Бі-Бі-Сі про нове бачення України в Німеччині.

Бі-Бі-Сі: У дискусіях Ви говорили про механізм гальмування розвитку українського суспільства. Про що саме йдеться?

Доктор Катрін Бек: Я маю на увазі суто українське явище, що виникло відразу після комунізму, котре укорінилося і воно є досі. Приміром, завдяки українській групівщині - йдеться про групи осіб з економіки - олігархів, котрі потрапляють у системи політичних партій і разом з ними керують державою. Це - механізм гальмування, що виник саме в Україні, і який стримує демократичний розвиток.

Бі-Бі-Сі: Можете назвати такі групи олігархів, котрі плавно переходять у політику, впливаючи на неї?

Доктор Катрін Бек: Йдеться про низку олігархів, котрих Ви, напевне, краще знаєте, ніж я.

Бі-Бі-Сі: Які саме демократичні процеси гальмує українська групівщина?

Доктор Катрін Бек: Складність полягає у тому, що їхніх дій не видно. Демократична держава, та й демократія як така, відзначається тим, що дії її учасників прозорі, оприлюднені і можуть контролюватися, що забезпечує її гарантованість. А групівщина саме цьому стоїть на заваді. Утім важко помітити, як вона втручається у політику, у законотворення та інші демократичні процеси. Помаранчева революція відзначалася тим, що вона не фаворизувала якусь окрему партію, а демократичним шляхом визнала усі існуючі. Прикладом тому - нинішні безперервні суперечки. Я не певна, що їх потрібно розглядати негативно. Адже вони є важливо складовою демократії. Якщо взяти Білорусь чи навіть Росію, то там такого немає. Тому я вважаю, що труднощі процесу демократизації не обов“язково розглядати лише негативно.

Бі-Бі-Сі: Є думка, що Україна прямує старою вулицею з новою назвою? Що це означає для її майбутнього?

Доктор Катрін Бек: Старою вулицею з новою назвою я вважаю розвиток країни від 1991 року до Помаранчевої революції. Вона показала, що з допомогою тиску суспільтва, котрий виник в Україні, можлива побудова вільних справедливих умов життя. Звичайно, в Україні мають відбутися великі зміни. Приміром, щодо корупції, котра пронизує усі сфери від політики, економіки до освіти та суспільного життя. Звичайно, це є завадою. Тут Україна сильно шкутильгає. Водночас, розглядаючи критерії наявності корупції, вона знаходиться на такому ж рівні, як Румунія. А Румунія є членом ЄС.

Бі-Бі-Сі: Нині Україна на роздоріжжі між сходом у напрямку до Росії і заходом - до Європейського союзу. Який шлях прогнозуєте Ви?

Доктор Катрін Бек: Ви зараз згадали про два зовнішніх шляхи України, а саме - на схід і на захід. Але є ще й третій, котрий, на мою думку, є українським. Тобто є стежка посередині, що її шукає Україна. І я переконана: вона її знайде. Цей шлях полягає у зближенні зв“зків країн-членів ГУАМ, у зміцненні власної дороги, щоб стати важливою регіональною силою. Другий приклад - це приєднання до союзу у чорноморському регіоні. Україні ще доведеться подолати цей зовнішній шлях. Вона діє дуже впевнено, що є новим для України. Це не шлях в один напрямок і він не має бути таким, оскільки це означало б розлучення з Росією. Що політично країна собі не може дозволити.

Бі-Бі-Сі: Чи саме це є причиною стриманої політики Німеччини щодо України?

Доктор Катрін Бек: Щодо позиції Німеччини, то вона тісно пов“язана з політикою Європейського союзу. Тому суто німецького підходу немає. З іншого боку, ЄС визнає існуючі дефіцити у відносинах з Україною. Нещодавно була ухвалена концепція політики сусідства з Україною, як першою країною. Це має сприяти створенню спільних європейських стандартів.

Бі-Бі-Сі: Чи не стало б визнання Німеччиною голодомору - актом масового вбивства людей - підтримкою самоутвердження демократичного уряду України?

Доктор Катрін Бек: Це не історичне питання. Дійсно низка країн визнала голодомор геноцидом. Але те, що сталося у 30-і роки, можна назвати також соціоцидом, чи ще якось. Потрібно повернутися до історичних фактів, з яких видно, що голодомор - людська катасрофа, котра сталася не лише в Україні, а й на інших територіях. Голодомор як геноцид означав би, що Сталін мав на меті знищення України як держави. Саме цього, з історичноної точки зору, стверджувати не можна. Тому не треба очікувати від Німеччини визнання голодомору як геноциду.

 
 
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження