BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: п’ятниця, 25 вересня 2009 p., 09:42 GMT 12:42 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
Блог Куспися: Польща без 'щита' - геополітичні наслідки
 

 
 
ракета
Рішення про не розгортання протиракетного щита в Польщі та Чехії викликало різку критику з боку чільних політиків двох країн. Таку реакцію спричинила не лише суть рішення, а й форма. 17 вересня має історичне і символічне значення, адже 70 років тому цього дня радянські війська напали на Польщу.

Чому Америка змінила свої плани? Які можливі наслідки такої політики для безпеки Польщі та регіону?

Відповідь на ці запитання вимагає детального аналізу передумов і наслідків такого рішення.

Ефективність використання системи не підлягає обговоренню, оскільки з технічної точки зору фахівці вже давно позитивно оцінили її бойові характеристики. Тому матеріальні аргументи не були головною причиною зміни раніше підписаних домовленостей, в тому числі і фінансова криза. Політичні обіцянки Барака Обами виявились важливішими за все інше і вони стали мотором у цьому питанні.

В рамках закордонної політики Обама визначив три основні завдання – затримати ядерну програму Ірану, збільшити ефективність військової операції в Афганістані та перезавантажити відносин з Росією, котра у вирішенні двох вище згаданих питань є для Вашингтона ключовим партнером.

Складається враження, що Росія сама по собі стала для Обами метою, а двосторонні відносини формують спосіб і інтенсивність вирішення всіх інших питань пов’язаних з міжнародною безпекою. Короткострокові ефекти стали вагомішими за об’єктивні інтереси стратегічні США. Це в свою чергу створює всі необхідні передумови для послаблення позиції Америки на міжнародній арені, що механічно призведе до зміцнення російського впливу на світову політику.

Відмова США від зведення системи ПРО в Центральній Європі є першою ознакою такого сценарію.

Американські демократи повірили, що зможуть домовитися з Росією у всіх питаннях, нехтуючи позицію Кремля до іранської проблеми, чи також імперської політики Москви. Війна в Грузії та агресивна політика у відношенні до України не стали на перешкоді до американсько-російського «перезавантаження».

Віра в російську готовність та можливість швидкого вирішення проблем, котрі турбують США, є надто великою. Росія лише згадала про «ймовірність» застосування економічних санкцій відносно Ірану, не даючи жодних гарантій, що так трапиться. Більше того, російські фахівці надалі беруть активну участь у розвитку іранської ядерної програми.

За непідтвердженими даними, Росія також намагалась передати Іранові протиракетні комплекси С-300 за допомогою судна «Арктік Сі». Якщо б ця операція вдалась, безпека на Близькому сході була б під загрозою. Також щодо вирішення афганського питання роль Росії перебільшено. Москва не має реального впливу на внутрішню ситуацію в Афганістані, а її внесок до боротьби з талібами обмежується до надання згоди на транзит через її територію товарів для військ НАТО.

З перспективи Москви іранська та афганська проблеми, це чудова нагода, щоб збільшити залежність західних країн від рішень, що приймаються у Кремлі. В той час коли США та НАТО зосереджуються на вирішенні цих питань, Росія може вільно зміцнювати свій вплив в країнах Центральної та Східної Європи. Відмова США від розгортання системи ПРО підтверджує ефективність такої російської стратегії.

З військової точки зору протиракетний щит не мав охороняти Польщу та інші європейські країни від ворожого нападу. Головним завданням цієї системи був захист США від ракет міжконтинентального радіусу дії. Тому відмова від її розгортання не має безпосереднього впливу на безпеку Польщі та Чехії. Адже не має реальної загрози для їхньої безпеки. Ці країни занадто слабкі та малозначущі, щоб збуджувати зацікавлення зі сторони цього ж Ірану. Власне завдяки розташуванню елементів американської ПРО вони могли б стати мішенню для ворогів США. Обіцяні американські ЗРК «Петріот» для Польщі мали б цьому запобігти. Інших безпекових гарантій Польща не отримала. Врешті решт практично вони не потрібні, адже Польща має відповідні гарантії з боку НАТО та зі сторони Європейського Союзу.

Росія задоволена

Якщо проаналізуємо американську політику протягом останніх місяців, вибір числа та способу доведення цієї інформації до відома світової спільноти не є випадковими.

Немає сумніву, що це прорахований пропагандистський крок, адресатом котрого була Росія, але не тільки. Польське суспільство до цього моменту було одним з найбільш проамериканських в Європі. Протягом найближчих років це суттєво зміниться. Така політика Обами підтвердила, що польські, чеські, українські чи грузинські надії на підтримку з боку Вашингтону є марними.

Росія задоволена з такого розвитку подій, задоволені також країни-члени ЄС та НАТО. Партнерство залишається партнерством, але кожен з великих гравців світової політики переслідує одну мету – бути найсильнішим, а свою могутність будує на слабкості інших.

 
 
Також на цю тему
Європа і Росія: хто кого боїться?
09 травня 2009 | ДОКЛАДНО
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження