Безвіз із ЄС: питань до України вже немає?

ukraine eu summit Копирайт изображения UNIAN

Під час першого за останні півтора року саміту Україна-ЄС Київ не здобув у Брюсселі очікуваних позитивних рішень. Проте отримав запевнення у тому, що їх ухвалять найближчим часом.

"Успіх України стане успіхом всієї Європи", - заявив голова Європейської Ради Дональд Туск на прес-конференції за підсумками саміту, розпочавши свою промову українською.

Пан Туск сказав, що у ЄС цінують зусилля Києва у реформах у такий складний час і глибоко вражені терпінням українського народу.

"Ви є унікальним прикладом мужності, гідності та практичного розуму. Я знаю, що ви заслуговуєте на більше, зокрема, і від нас, від Європи", - додав він.

Що з "безвізом"?

Під час довгої підготовки до нинішнього саміту очікували, що головним досягненням Києва має стати згода Брюсселя на безвізовий режим для України.

Ці сподівання підтверджував і президент Порошенко. Проте цього не сталося.

Водночас Дональд Туск наголосив, що Україна виконала рооботу щодо "безвізу" на "відмінно", й всі країни ЄС це визнають.

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер також підтвердив, що Україна виконала всі умови, аби отримати "безвіз".

Тепер, за його словами, вже свою роботу щодо "безвізу" має зробити ЄС. Зокрема, це є питанням переговорів між Радою Європи і Європарламентом.

"Попри суперечності, я сподіваюсь на надання безвізового режиму до кінця року", - заявив пан Юнкер.

Для цього, за його словами, необхідно погодити механізм призупинення. Він також уточнив, що це питання обговорювали президент Франції і канцлер Німеччини.

При цьому голова Європейської Ради Дональд Туск, відповідаючи на уточнююче запитання, чи не блокує цей процес Франція, заявив, що це не так: "Ніхто не блокує механізм призупинення, проте є дискусії щодо механізму призупинення (дострового припинення безвізового режиму. - Ред.)", - сказав пан Туск. Він сподівається що цей механізм погодять до кінця року.

Президент Порошенко у свою чергу заявив, що саміт став першим, коли "Україні не ставили жодного питання щодо виконання безвізу. Питання ставили ми".

Що з Угодою про асоціацію?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Невдовзі після саміту голова Європарламенту Мартін Шульц, за головування якого Угоду про асоціацію між Україною та ЄС було одночасно ратифіковано європейськими і українськими депутатами, піде з посади, аби повернутися у німецьку політику

Коментуючи результати саміту, президент Порошенко поставив на перше місце серед досягень те, що Київ отримав "чіткі перспективи" повної ратифікації Угоди про асоціацію.

Він наголосив, що Київ та Брюссель мають абсолютно єдину позицію щодо того, що жоден пункт цієї угоди не може бути "переписаний чи перератифікований".

Перспективи повної ратифікації угоди є незрозумілисми відтоді, коли громадяни Нідерландів на референдумі проголосували за те, аби уряд країни не ратифіковував цю угоду.

"Подальше затягування - не на користь України і точно не на користь Європи", - заявив Петро Полошенко, водночас, не надавши деталей, у якій спосіб відбудеться повна ратифікація документу.

Дещо більше подробиць повідомив голова Європейської Ради Дональд Туск:

"Моє завдання чітке - завершити ратифікацію Угоди про асоціацію. Після розмови із прем'єр-міністром Рютте (голова уряду Нідерландів.- Ред.) і президентом Порошенком, можу доповісти, що ми напружено працюємо, аби знайти рішення, яке б дозволило Нідерландам ратифікувати угоду".

Росія і санкції

Так само до кінця року має бути вирішено і питання подовження санкцій ЄС проти Росії, що були запроваджені через анексію Криму і конфлікт на сході України.

Власне, як припустив Дональд Туск, це може бути зроблене ще до самут ЄС, запланованого на кінець грудня:

"Коли мова йде про санкції, наша позиція є чіткою: вони залежать від повного виконання Мінських угод".

Це питання, за словами пана Туска, він порушував і під час розмови із обраним президентом США Дональдом Трампом.

При цьому пан Порошенко також повідомив, що мав розмову із Дональдом Трампом, під час якої детально описав обраному президенту США ситуацію в Криму і на Донбасі. Він також нагадав, що Україна має сильну підтримку і в Конгресі США, як серед республіканців, так і серед демократів.

Реформи і допомога

У ЄС уважно стежать за реформами, які провадить Україна, і дуже задоволені поступом у цих реформах, сказав Жан-Клод Юнкер: "Україна демонструє результат".

Але якщо говорити про фінансовий вимір допомоги, яку ЄС готовий надати на підтримку подальших реформ, то йдеться лише про 16 млн євро на підтримку антикорупційної програми.

Понад 100 млн євро на реформу деражавної служби Києву поки що отримати так і не вдалося.

За словами президента Єврокомісії, строни також наблизилися до надання Україні наступної порції макрофінансової допомоги у 600 млн євро, якщо Україна виконає свої зобов'язання щодо ухвалення відповідного закону про експорт необробленої деревини.

Економіка та енергетика

Попри те, що Угода про асоціацію ще потребує повної ратифікації, угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС вже майже рік діє на повну потужність.

Тепер на ЄС припадає 41% зовнішньої торгівлі України, а за результатами 9 місяців цього року експорт до Європи зріс на 4,4%.

Разом із тим під час саміту представники ЄС підтвердили і те, що Україна залишається провідним партнером у транзиті енергоресурсів.

Про наміри зберегти цей потенціал заявив і президент Петро Порошенко, наголосивши, що Україна має для цього усі технологічні можливості і ретельно виконує свої зобовязання.

"Ми і надалі маємо зберігати ключову роль у транспортуванні російського газу до європейських споживачів", - заявив Петро Порошенко, нагадавши водночас, що 21 листопада завершився "перший повний рік, коли Україна не мала жодного кубометру російського газу".

Крім того, за словами українського президента, під час зустріч із лідерами ЄС він обговорив питання газопроводів OPAL і "Північний потік": "Розширення доступу "Газпрому" до європейського ринку не відповідає договору про асоціацію та договору про Енергетичне співтовариство".

Копирайт изображения Alamy
Image caption Під час саміту підписали й новий Меморандум між Україною та ЄС у галузі енергетики

В рамках саміту було також підписано і новий Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між ЄС та Україною, який завізували віце-президент Європейської Комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шевчович та міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик.

Коментуючи підписання Меморандуму, пан Шевчович наголосив, що "Україна була давнім стратегічним енергетичним партнером ЄС. Навіть у нещодавні буремні часи вона залишалася надійною країною для транспортування російського газу до держав ЄС.".

Разом із тим, саме у день саміту Україна-ЄС стало відомо, що 25 листопада віце-президент Єврокомісії має відвідати Москву.

Європейські оптимісти

Копирайт изображения Reuters

Попри те, що цього разу у Брюсселі із "завдань-максимум" остаточно не було досягнуто жодного, український президент отримав можливість похвалитися Україною. Відповідаючи на запитання кореспондента Wall Street Journal щодо того, чи перебуває ЄС "у гарній формі", український президент відповів, і він, і українці залишаються єврооптимістами, хоча спостерігають відсутність злагоди серед європейців у певних питаннях:

"Євросоюз зазнав потужного нападу на свої принципи з боку популістів, націоналістів, євроскептиків і Росії. Чому Росії? Тому що там підтримують усіх європесимістів", - заявив Петро Порошенко.

Він додав, що українці, попри збройний конфлікт, залишаються єврооптимістами і вірять у майбутнє Європи.

"Якщо хтось хоче повчитися єврооптимізму, ми їх запрошуємо", - сказав президент Порошенко.

Новини на цю ж тему