"Зимовий пакет": чим зігріють українців нові газові перемовини?

gas valve Копирайт изображения Getty Images

9 грудня у Брюсселі мають відбутися тристоронні газові консультації між Україною, Росією та ЄС.

Керівник українського "Нафтогазу" Андрій Коболев підтвердив готовність до них, а також повідомив, що мова, передусім, йтиме про можливість закупівлі російського газу Україною в рамках чергового "зимового пакету".

Ініціатива щодо проведення цих переговорів швидше походить з боку ЄС, де дещо занепокоєні меншими, ніж зазвичай, запасами газу в українських підземних сховищах.

Раніше російська сторона також висловлювала побоювання, що за суворішої, ніж торік, зими, і менших запасах газу, Україна може не впоратися зі своїми зобов'язаннями щодо транзиту російського газу для європейських клієнтів.

Чи "крастиме" Україна російський газ взимку?

Минула зима стала першою, яку Україна прожила взагалі без купівлі російського газу. Проте торік в українських ПСГ таки була певна частка блакитного палива Північного сусіда. Уітм, впродовж усього року - від кінця листопада 2015 - Україна взагалі не імпортувала газ із Росії.

Україна не купує газ у Росії, яка його не постачає

На початок зими минулого року в українських ПСГ було приблизно стільки газу, скільки цього року його було перед початком опалювального сезону, всередині жовтня.

Але керівник "Нафтогазу" запевняє, що навіть наявних запасів газу в українських сховищах цілком достатньо, аби і українські, і європейські споживачі пережили зиму без сюрпризів. Він наводить такі розрахунки: на початку грудня постачання газу з європейського напрямку було рекордним і становило близько 54 млн кубів на добу. При цьому добовий відбір газу із ПСГ при незвично низькій для грудня температурі становить 44,5 млн кубів.

"Якщо додати ще й березнь, то до кінця зимового періоду залишилося 116 днів. Отримуємо 5,8 млрд кубометрів газу. Зараз у "підземці" приблизно 13,7 млрд кубів. Тобто на кінець опалювального сезону у нас у ПСГ залишиться близько 8 млрд кубометрів газу. Тому газу достатньо, - заявив голова "Нафтогазу" в ефірі телеканалу 3S.tv. - Контракт із "Газпромом" у цьому сенсі для нас було б непогано мати, але не критично".

Пан Коболев також назвав умови, на яких Україні було б цікаво "розширити коло постачальників" і відновити закупівлю російського газу:

  • вигідна ціна,
  • скасування умови "бери або плати",
  • чітке визначення пунктів доставки газу, аби уникнути постачання через неконтрольовані Києвом території Донбасу.

"Якщо "Газпром", а він знає, чого ми від нього хочемо, на цих переговорах погодиться прийняти ці умови, то існує імовірність, що ми підпишемо додаткову угоду і будемо розглядати варіант покупки у них газу", - каже Андрій Коболев.

Напередодні переговорів також стало відомо, що протягом серпня-жовтня 2016 року "Нафтогаз" купив 1,8 млрд куб. м газу у шести європейських постачальників за кошти поновлювальної кредитної лінії ЄБРР. Середньозважена ціна контрактів становила 185 доларів за тисячу кубометрів.

Масштабний арбітраж

Водночас виглядає, що важливішим, ніж самі переговори, може бути тло, на якому вони відбуваються, і паралельні процеси на європейському газовому ринку.

У Стокгольмі триває масштабний арбітражний процес між "Нафтогазом" та російським "Газпромом".

Ця справа - чи не найбільша за всю історію арбітражу. Сума загальних претензій перевищає 60 млрд доларів, сума українських претензій до "Газпрому" - близько 38 млрд доларів.

Алан Райлі: після Північного потоку-1 багато чого змінилося

Днями стало відомо, що арбітри завершили слухання щодо транзитного контракту. Як написав на своїй сторінці у Facebook директор з розвитку бізнесу "Нафтогазу" Юрій Вітренко, українська сторона "була переконливою". Водночас він припустив, що ця "переконливість" може мати певні наслідки:

"Коли робиш якісь активні дії, маєш очікувати не менш активну протидію".

Українська сторона очікує рішення щодо транзиту у першому кварталі, і щодо ціни газу - у другому.

Природно, що українському "Нафтогазу" саме зараз надзвичайно важливо довести свою надійність у справі транспортування газу. Зворотній розвиток подій так само природно зіграє на руку російському "Газпрому".

Обхідні шляхи

Позитивне для України рішення у Стокгольмі має не тільки ціну, що обчислюється десятками мільярдів доларів. Це і ще один (але не єдиний) шанс довести, що для Європи український маршрут транспортування газу є привабливішим, ніж нові шляхи в обхід української території, що їх пропонує Росія.

А у цьому питанні останнім часом відбулося кілька подій, що суперечать інтересам України.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Оглядачі вважають, що розширення доступу "Газпрому" до OPAL зміцнює і позиції Росії у проекті будівництва другої гілки "Північного потоку"

"Дуже неприємним сюрпризом" назвав Андрій Коболев рішення Єврокомісії щодо розширення можливостей доступу "Газпрому" до газогону OPAL, вививши половину операцій газогону, який з'єднує Північний потік із ГТС Центральної та Західної Європи, з-під дії Третього енергетичного пакету. Він твердить, що Київ планує подати скаргу до регулятора німецького ринку газу, якому Єврокомісія надала право остаточного рішення у цьому питанні.

4 грудня керівник польської нафтогазової компанії PGNiG Петро Возняк повідомив, що компанія оскаржуватиме рішення єврокомісії у суді:

"Ми вважаємо, що рішення Єврокомісії вдаряє по наших інтересах і порушує чинні у ЄС норми у сфері конкуренції, захисту інтересів сторін, норми пропорційності, а також Угоду про асоціацію ЄС з Україною".

Крім того, 6 грудня президент Туреччини Таїп Ердоган підписав схвалену парламентом угоду із Росією щодо будівництва газогону "Турецький потік".

Розмороження Турецького потоку: що це означає для України?

Ще рік тому через кризу у російсько-турецьких відносинах цей проект було заморожено. Проте після відновлення добрих відносин Москва та Анкара підписали міжурядову угоду, яка передбачає будівництво двох гілок "Турецького потоку", одна із яких забезпечуватиме поставки російського газу до Європи.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Потеплішання відносин між Туреччиною і Росією "розморозило" будівництво "Турецького потоку"

Очікується, що будівництво першої гілки має розпочатися у 2017 році, а сам газогін запрацює до кінця 2019 року.

Для України "ціна" реалізації цих проектів означає реальну загрозу втрати транзиту.

"У разі реалізації проекту "Північний потік - 2" і "Турецький потік" у форматі двох ліній, транзиту по території України не буде. Це зменшить вартість української ГТС приблизно разів у п'ять", - каже голова "Нафтогазу" Андрій Коболев, додаючи що зараз українська ГТС приносить державі близько 2 мільярда доларів на рік.