Росія не має права розслідувати справу "26 лютого" - міжнародні експерти

Сутички біля Верховної Ради АРК 26 лютого 2014 року Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Під час сутичок біля Верховної Ради АРК у лютому 2014 року загинули двоє і травмовані десятки людей

Українські та міжнародні експерти у галузі права вважають, що Російська Федерація має припинити кримінальне переслідування кримських татар, яких обвинувачують в організації масових безладів під стінами Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді внаслідок штовханини двоє людей загинуло, десятки були травмовані.

До такого висновку вони дійшли після детальної реконструкції подій того дня, коли у Сімферополі мітингували проукраїнські та проросійські активісти. У той день Верховна Рада Криму мала підтримати доцільність референдуму про приєднання півострова до Росії. Захисники Конституції України, переважно кримські татари, заблокувавши будівлю парламенту, не допустивши такого голосування.

Після тих подій, вже після анексії Криму Росією, кримська "прокуратура" порушила кримінальні справи проти дев'яти кримських татар, серед яких - заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Він був заарештований 29 січня 2015 року, йому інкримінують "організацію та участь у масових безладах". За російським Кримінальним кодексом йому загрожує від 8 до 15 років ув'язнення, іншим восьми підозрюваним - від 3 до 8 років.

Експерт ОБСЄ, фахівець ресурсного центру з прав людини CReDO (Молдова) Сергій Остаф повідомив, що фахівці із України, Росії, Білорусі, Молдови та Польщі проаналізували понад 600 відеоматеріалів, близько 1200 тисяч фотографій, опитали свідків. За його словами, експерти керувалися практикою ОБСЄ, яка давно має методології дослідження масових акцій протесту.

Аналіз подій, каже Сергій Остаф, дає підстави твердити про політичне переслідування кримських татар, а також про неправомірність Росії розслідувати цю справу.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Ахтем Чийгоз був заарештований у січні 2015 року

"Ми дійшли висновку, що Росія не має юрисдикції у розслідуванні цієї справи. Формально анексія Криму Росією, хоч її ніхто і не визнає, на той час не відбулася. Жодним чином тоді не йшлося про загрозу інтересам Росії. Ще могло б бути розслідування російськими правоохоронними органами, якби там були громадян Росії, але на той час учасники протесту не мали російських паспортів. Тому ми можемо зробити висновок, що ідеться про політичне переслідування", - заявив Сергій Остаф.

Експерт польського Гельсінського фонду з прав людини Ольга Саломатова сказала, що експерти також не знайшли фактів, які би доводили, що проукраїнські сили закликали до насильства і що сама акція не мала мирного характеру. За її словами, так само відсутні докази того, що персонально Ахтем Чийгоз та інші обвинувачені вдавалися до таких дій.

"Ми дійшли висновку, що в цілому ті події мали мирний характер. Організатори не вдавалися до закликів до насильства. Навпаки, вони постійно закликали до порядку і спокою, у той час як правоохоронні органи цього не робили", - сказала Ольга Саломатова.

Водночас вона сказала, що прокуратура України має провести розслідування стосовно дій тодішньої міліції.

"Наша особлива критика стосується тодішньої міліції, яка усунулася від наведення порядку, у той час як проросійське "Народное ополчение", маючи усі ознаки мілітаризованої структури, взяло на себе таку функцію", - сказала вона.

"Якби міліція діяла більш конструктивно, напевне не було б жертв", - додав Сергій Остаф.

Колишня "прокурор" Криму Наталія Поклонська неодноразово заявляла, що обвинувачення має достатньо доказів проти Ахтема Чийгоза.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Олег Хорсуненко заявив, що прокуратура розслідує справу "26 лютого" і долучить до неї оприлюднені правозахисниками матеріали.

Новини на цю ж тему