Експерт: мости дійсно стомлюються

Обвал на Шулявц Копирайт изображения UNIAN
Image caption Через обвал на Шулявці ніхто не постраждав

Шулявський шляхопровід у Києві, міст якого напередодні частково обвалився, слід повністю знести і збудувати на його місці нову розв'язку - так вважає директор Аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

Але, як сказав він в інтерв'ю ВВС Україна, зробити це складно не лише з інженерної точки зору.

Окрім того, додав експерт, мости загалом зараз не є найбільшою проблемою Києва.

ВВС: Чому обвалилася частина моста?

О.С.: Простір під мостом ще з часів Черновецького був заповнений "Шанхаєм", тобто реальним базаром, який, очевидно, постраждав від "наїзду" рекетирів. Внаслідок цього виникла пожежа, яка пошкодила конструкції мосту - зменшила несучу спроможність полотна і огороджувальних частин.

Крім того, що залізо стало м'якішим, утворилися мікротріщини у цементі та арматурі, куди з дороги потрапляла вода, солі, а все це при замерзанні призводить до розривів.

Тоді, за Леоніда Черновецького, влада не подбала про те, щоби замінити гідроізоляції, чи хоча б зробити косметичний ремонт знизу. Внаслідок цього відбувалася поступова руйнація, аж доки не стався ось цей обвал.

Можна сказати, що Шулявському мосту не пощастило зі старими господарями міста.

ВВС: Про ці проблеми відомо вже мало не 10 років. Чи можна було уникнути обвалу?

О.С.: Можна було цілком усунути відколи зовнішньої штукатурки. Але там інша проблема - просто міст перевантажений транспортом, і невідомо, чи розрахований він на такі потоки, особливо на надміру важкі фури.

Як би смішно не лунала фраза мера Кличка про те, що міст стомився, серед інженерів "стомленість" металу і залізобетонних конструкції є поширеними поняттями. Дійсно, мости і залізні конструкції при перевантаженнях втрачають свою несучу здатність.

ВВС: Що зараз робити із цим мостом?

О.С.: Найперше слід замінити гідроізоляцію і заштукатурити усі шпарини знизу і в бокових частинах. Друге - зрозуміло, що міст і взагалі весь цей транспортний вузол потребує реконструкції. Скажемо відверто: повного знесення і побудови нової транспортної розв'язки. Такі проекти в КМДА є - трирівнева розв'язка. Її вартість станом на 2013 рік була приблизно 650 мільйонів гривень, зараз це буде 1,2-1,5 мільярда гривень.

Копирайт изображения Getty/Joern Pollex
Image caption У Києві значно менше мостів, ніж в інших містах Європи, що стоять на річках, каже експерт.

Але це завдання складне не стільки інженерно, скільки логістично і організаційно. Бо для того, аби можна було проводити роботи, треба прибрати території довкола. А там оренда, земельна власність, просто власність... Це дуже складна і марудна справа, але без цього неможливо організувати на час будівництва об'їздні дороги і пустити транспортні потоки не через багато кілометрів, а десь поруч.

ВВС: У "Київавтодорі" стверджують, що у місті немає жодного аварійного мосту. Чи згодні ви з цим?

О.С.: Якби якийсь міст визнали аварійним, його треба було б одразу закривати. У Києві є принаймні один приклад - міст із вулиці Нижній Вал через набережну на Рибальський півострів. Він стоїть закритим вже багато років. Бо аварійний міст - це не те само, що й аварійний будинок, у якому в нас, на жаль, інколи ще можуть жити люди. Аварійний міст становить зовсім іншу загрозу.

ВВС: Чи може ситуація, яка трапилася на Шулявці, повторитися деінде?

О.С.: Від того, що впаде шматок арматури чи цементної стяжки, ніхто не застрахований. У нас регулярно відвалюються і шматки балконів, й інші конструкції. У великих містах цього важко уникнути. Такі прикрі випадки трапляються навіть в економічно розвинених країнах. Але я не думаю, що у нас може статися масштабна катастрофа на якомусь об'єкті. Ми маємо багато інших проблем, але не пов'язаних із мостами і шляхопроводами.

Копирайт изображения Getty/Dan Kitwood
Image caption Видобування піску з Дніпра є небезпечним

ВВС: Яких, наприклад?

О.С.: Є, наприклад, головний каналізаційний колектор, який визнали аварійним ще 10 років тому. Будівництво дублюючої нитки ніяк не можуть завершити. А його обвал може спричинити певну екологічну катастрофу і величезні незручності для киян та жителів міст-супутників на правому березі, які також зливають свої відходи до нашої каналізації. Тоді одразу треба припинити водопостачання, аби могли зайти ремонтні бригади.

Окрім того, видобуток піску у Дніпрі, що утворює річкові ями. Вони через течію мають властивість мігрувати і підійти близько до опор мостів. Це теж загроза.

Є забрудення території, як на колишньому заводі "Радикал", де все насичено ртуттю. Словом, як і в будь-якому місті, тим паче пост-індустріальному, є свої проблеми.

ВВС: Повертаючись до теми мостів, чи достатньо їх у Києві?

О.С.: Складно сказати. Судячи з того, як у нас завантажені мости у пікові години - недостатньо. Але, якщо запитати, чи варто будувати додаткові мости, то треба подумати. Тому що, можливо, простіше створити більше робочих місць на лівому березі, аби люди не їздили працювати на правий.

Хоча, порівняно з європейськими містами, які стоять на річках - Будапештом, Лондоном, Прагою - у нас, звісно, менше мостів. Автомобільних мостів у нас приблизно один на мільйон мешканців, а в тих містах - приблизно один на 200-300 тисяч.

Попри те, що й річки там вужчі за Дніпро.

Новини на цю ж тему