Кабмін визначив, що можна возити через лінію розмежування

Гройсман Копирайт изображения KMU.GOV.UA

Уряд ухвалив постанову, яка регулює порядок переміщення товарів через лінію розмежування із тимчасово непідконтрольними територіями на сході України.

Цією постановою передбачено обмеження переліку товарів, які можуть постачатися до та з непідконтрольних територій.

Уряд має доопрацювати виключний перелік товарів, дозволених до переміщення, протягом доби.

Проте, згідно із заявами урядовців під час обговорення постанови, "переміщення товарів" має забезпечувати виключно функціонування:

  • металургії
  • гірничо-збагачувального комплексу
  • енергетики
  • вуглевидобування
  • об'єктів критичної інфраструктури.

Більшість із підприємств, на які вплине ця постанова, є приватними і входять або до холдингу СКМ, контрольованому Ринатом Ахметовим, і ІСД, щодо приналежності активів якого точаться судові суперечки.

Крім того, в рамках гуманітарної допомоги (Донбасу. - Ред.) передбачено постачання харчів та ліків. Цим також займається Штаб гуманітарної допомоги Ріната Ахметова.

"Найгловніше - все те, що буде ухвалено, - дозволено. Все інше - заборонено. Абсолютно все", - заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Він також повідомив, що постанова також передбачає встановлення контрольних пунктів, де перевірятиметься дотримання правил "переміщення товарів". До робти цих пунктів, за словами прем'єра, мають бути залучені представники громадських організацій, оскільки проблема "обміну товарами" із тимчасово непідконтрольними територіями має суспільний резонанс. Через місяць, за словами пана Гройсмана, варто зробити публічний аналіз виконання постанови.

"Критично важливий набір"

"Ми говоримо про той критично важливий набір товарів, який необхідний для того, щоб забезпечити виробництво тепла і світла для громадян, а також щоб наші металурги працювали на економіку", - заявив Володимир Гройсман.

Прем'єр також вкотре наголосив на тому, що проблеми енергетичних і металургійних підприємств, що виникли через зупинку переміщення вантажів з непідконтрольних територій, зрештою зашкодять пересічним українцям.

На думку пана Гройсмана, наслідками продовження блокади можуть бути зупинка підприємств металургії та ГЗК (гірничо-збагачувальний комплекс, що забезпечує промисловий ланцюг "вугілля-кокс-метал". - Ред.), звільнення працівників, зупинка економічного зростання, зменшення надходжень до бюджету, неможливість виконати соціальні програми та скорочення робочих місць.

Металурги скаржаться на збитки

Напередодні під час наради з урядовцями представники металургійних компаній подали свої розрахунки можливих збитків від блокади.

За оцінками голови об'єднання "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, втрати металургійної та суміжних галузей за підсумками року через блокаду становитимуть не менше 3,5 млрд дол.

Маріупольський меткомбінат (входить до складу групи "Метінвест" із контрольованого Рінатом Ахметовим холдингу СКМ. - Ред.) оцінює свої щодобові збитки через скорочення виробництва у 4 млн грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Зінченко. Він додав, що зупинка лише його підприємства призведе до бюджетних втрат у щонайменше 1,5 млрд грн.

Керівник Авдіївського коксохімічного заводу (входить до СКМ. - Ред.) Муса Магомедов заявив, що у лютому підприємство отримало збитки у 178 млн грн. У березні вони можуть ще зрости, якщо блокаду не зупинять, прогнозує він.

21 лютого "Метінвест"повідомив про зупинку Єнакіївського метзаводу і "Краснодонвугілля" (обидва підприємства розташовані на непідконтрольній території). Разом із тим, у повідомленні "Метінвесту" для Ірландської фондової біржі йдеться про те, що можливе захоплення активів компанії на непідконтрольних Києву територіях не матиме негативного впливу на реструктуризацію боргу компанії через те, що ці активи і без того були збитковими впродовж останніх трьох років.

22 лютого на Дніпровському меткомбінаті (належить ІСД) заявили про припинення поставок коксу з Алчевського коксохімічного заводу (розташований на непідконтрольній території). У ІСД також заявляють про значні фінансові втрати через скорочення виробництва на цих підприємствах.

У "ДНР-ЛНР" кажуть про "зовнішнє управління"

27 лютого лідери самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" заявили, що вимагають до 1 березня зняти блокаду.

Якщо ж цього не зроблять, вони погрожують ввести зовнішнє управління на всіх підприємствах української юрисдикції, які працюють на територіях "республік". Вони також заявили, що переорієнтують усі виробничі процеси на ринки Росії та інших країн.

28 лютого СБУ оприлюднила "перехоплення" телефонної розмови лідера самопроголошеної "ДНР" Олександра Захарченка про блокаду на Донбасі. В оприлюдненому аудіозаписі голос, протитрований Олександром Захарченком, заявляє, що незалежно від того, чи буде знято торговельну блокаду "ДНР" зі сторони українських активістів, 1 березня він все одно планує запровадити "блокаду Україні" у відповідь. Він додав, що аналогічні заходи планує і "лідер ЛНР" Ігор Плотницький.

1 березня у самопроголошених "ДНР-ЛНР" заявили, що підприємства під українською юрисдикцією на тимчасово окупованій території Донбасу, переходять під їхнє "зовнішнє управління". Про це повідомили інформагенції так званих "республік" на сході України. Там заявили, що створили штаб, який розробить план заходів, "спрямованих на забезпечення функціонування підприємств", а також забезпечить "захист прав трудових колективів".

Водночас, як заявив напередодні заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, так звана "націоналізація" бойовиками підприємств на Донбасі призведе до їх знищення:

"Це абсолютний блеф, що вони завтра чи післязавтра переорієнтують ці підприємства на російський ринок. Російський ринок не порожній, і ніхто там не чекає на ці напівфабрикати. Якщо ці погрози будуть здійснені, то майбутнє цих підприємств - повне знищення".

Новини на цю ж тему