Зеркаль в ООН заявила про безжалісну політику РФ в Криму

Зеркаль Копирайт изображения mfa.gov.ua
Image caption 8 березня пані Зеркаль виголосила заключну промову на слуханнях у Міжнародному суді ООН

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль заявила про безжалісну політику "культурного знищення та дискримінації", яку проводить Росія в Криму. Про це пані Зеркаль повідомила у своїй заключній заяві на слуханнях у Міжнародному Суді ООН 8 березня.

"Кримські татари та етнічні українці продовжують зазнавати порушень прав та обмежень. За відсутності необхідних запобіжних заходів існує ризик, що ці вразливі групи і надалі потерпатимуть від актів дискримінації, а також що російська політика знищення їхньої культурної ідентичності досягне своєї мети", - зазначила пані Зеркаль.

В середу Україна завершила першу стадію надання своїх доказів суду і передала все нотне листування і записи бесід з представниками Росії з початку військової агресії.

Україна попросила Міжнародний Суд ООН надати допомогу "у формі запровадження запобіжних заходів, захистити права України та її громадян".

"У ході цих слухань Україна вичерпно продемонструвала, що поточна ситуація в нашій державі залишається хиткою та вимагає невідкладних правових заходів та втручання цього Суду щодо захисту українського народу", - розповіла пані Зеркаль, яку цитує прес-служба МЗС.

За її словами, за відсутності необхідних запобіжних заходів існує ризик, що цивільне населення і "надалі потерпатиме від насильства терористів".

Пані Зеркаль зазначила, що українська сторона готуватиметься до слухань справи по суті, вже "знаючи про те, що росіяни збираються нам закидати, і як вони фальсифікують всі факти і всі події". Проте, заступник міністра не прогнозує, коли почнеться цей розгляд.

У чому Україна звинувачує Росію?

У січні цього року Україна вперше в своїй історії подала до Міжнародного суду ООН скаргу на іншу державу: вона звинуватила Росію в порушенні конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Київ стверджує, що в 2014 році, після десятиліття тиску на Україну, Росія вторглася в країну із застосуванням військової сили.

Українські представники заявляють, що Москва надає підтримку незаконним збройним формуванням на сході України і просить суд визнати відповідальність Росії "за терористичні акти, скоєні в Україні її ставлениками".

Копирайт изображения Getty Images

У позові згадуються катастрофи МН17 влітку 2014 року, обстріли мирних жителів у Волновасі, Маріуполі та Краматорську, а також вибухи в Харкові в лютому 2015 року.

Крім того, Україна заявляє, що Москва веде в анексованому нею Криму "цілеспрямовану кампанію культурної зачистки" щодо кримськотатарської та української громад, нагадуючи, що дії Росії на півострові засудила Генасамблея ООН.

Що конкретно вимагає Україна в Гаазі?

Київ просить суд, зокрема, зобов'язати Росію:

  • негайно відмовитися від будь-якої підтримки "збройних груп, які вчиняють акти тероризму в Україні",
  • вжити заходів для вивезення всього озброєння, раніше наданого цим групам,
  • почати кримінальне переслідування осіб, причетних до "фінансуванню тероризму";
  • повністю компенсувати збитки, пов'язані з катастрофою МН17, а також "усіма іншими терористичними актами", в причетності до яких Київ звинувачує Москву.

В "кримській частині" позову йдеться про те, що Росія повинна гарантувати повний захист всіх етнічних груп в "окупованому Криму".

Втім, не чекаючи остаточного рішення суду, Україна попросила суд негайно запровадити тимчасові обмежувальні заходи, які, як стверджують у Києві, дозволять належним чином захистити цивільне населення.

У зв'язку з цим Україна просить суд зобов'язати Росію, зокрема, зупинити всі грошові перекази та поставки озброєння, транспортних засобів і устаткування самопроголошеним республікам, організувати належний контроль за українсько-російським кордоном, а також призупинити дію заборони кримськотатарських організацій.

За оцінками Києва, на прийняття рішення щодо обмежувальних заходів суду може піти місяць-два.

Чому слухання почалися тільки зараз, а не ще кілька років тому?

Представники МЗС України пояснюють: процедура звернення у Міжнародний суд ООН передбачає, що сторони повинні постаратися залагодити справу у досудовому порядку.

У Києві нагадують, що саме недостатність спроб залагодити справу до суду стало причиною відмови суду розглядати позов Грузії до Росії щодо війни 2008 року.

Голова української делегації Олена Зеркаль каже, що протягом майже трьох років особисто проводила з Росією переговори щодо цих суперечок.

У свою чергу, російська сторона стверджує, що спроби України домовитися були лише формальністю: насправді Київ спочатку мав на меті довести справу до суду і, в кінцевому підсумку, в односторонньому порядку припинив двосторонні консультації.

Питання, винесені Україною у позовну заяву "перебувають явно за межами юрисдикції суду", заявив голова російської делегації, директор правового департаменту МЗС Росії Роман Колодкін. А вимоги запровадити будь-які обмежувальні заходи, за його словами, є безпідставними.

Як реагує російська сторона на звинувачення Києва щодо подій на сході України?

Російська сторона стверджує, що події на Донбасі стали прямим наслідком "державного перевороту" в Києві в лютому 2014 року: місцеве населення просто "самоорганізувалося", щоб захистити себе від людей, які захопили владу в Києві.

Представники Росії кажуть, що основним джерелом озброєння для формувань самопроголошених республік стали радянські збройні склади, розміщені в шахтах Донбасу, а також трофеї, залишені на полі бою відступаючої українською армією.

Копирайт изображения АР
Image caption Російська сторона стверджує, що події на Донбасі стали прямим наслідком "державного перевороту" в Києві

У той же час, вони не відреагували на звинувачення Києва у тому, що формування сепаратистів використовують зразки зброї, що є на озброєнні виключно російської армії.

Представники Росії підкреслюють: жоден міжнародний орган не визнав "народні республіки" терористичними організаціями, а сама Україна веде з ними переговори в рамках "мінського процесу" і навіть торгує з ними, забезпечуючи таким чином чималу частку бюджету невизнаних утворень.

Російська делегація стверджує, що велика частина мирних жителів, які загинули в результаті бойових дій на сході України, стали жертвами не терористичних актів, а невибіркових обстрілів обох сторін конфлікту.

За їхніми даними, більшу кількість загиблих жителів зафіксовано на територіях, непідконтрольних Києву.

Російська делегація нагадує, що розслідування катастрофи МН17 ще не закінчено, та й підстав стверджувати, що катастрофа стала результатом саме теракту, а значить, підпадає під юрисдикцію Конвенції про заборону фінансування тероризму, немає.

Яка позиція Росії щодо "кримської частини" звинувачень?

Російська делегація стверджує, що з жителями Криму "не консультувалися" щодо їхнього бажання перебувати у складі України ні в 1954 році, коли півострів передали Українській РСР, ні в 1991 році, коли вона оголосила про свою незалежність. Тому, мовляв, невизнаний міжнародний співтовариством референдум про приєднання до Росії був для кримчан "очевидною альтернативою" в світлі подій початку 2014 року у Києві.

При цьому про той факт, що 54% жителів Криму і 57% Севастополя на референдумі 1 грудня 1991 року підтримали Акт проголошення незалежності України, представники Росії не згадали.

Делегація Росії відкидає звинувачення в будь-якої дискримінації української і кримськотатарської громад.

Як буде відбуватися розгляд цієї справи далі?

Далі сторони представляють зауваження на позиції один одного і чекатимуть рішення, яке суд прийме за клопотанням України про введення обмежувальних заходів.

Самого ж рішення по суті справи точно не варто очікувати найближчим часом. Київські коментатори припускають, що реалістичний термін розгляду цього позову - п'ять-сім років.

Новини на цю ж тему