Борис Джонсон: Україна йде у правильному напрямку

Гройсман і Джонсон Копирайт изображения Reuters

Захоплення стійкістю України перед лицем російської агресії, досягнення в українському суспільстві за минулі три роки й оптимізм щодо майбутнього України - так британський міністр закордонних справ Борис Джонсон підсумував зміст виступів на міжурядовій конференції друзів і донорів України в Лондоні.

"Звісно, багато ще потрібно зробити, але загальне враження - Україна рухається в правильному напрямку", - сказав пан Джонсон на спільній з українським прем'єром Гройсманом прес-конференції.

Він додав, що Британія стоїть пліч-о-пліч з Україною на шляху реформ і робитиме це "тривалий час".

Міжнародна конференція, присвячена реформам в Україні, - подія безпрецедентна за обсягами й складом учасників.

Анонсована британським міністром закордонних справ Борисом Джонсоном під час його візиту до Києва навесні, вона зібрала 6 липня в Лондоні десятки міністрів і заступників міністрів закордонних справ країн-партнерів України в цілому світі - від США та країн сусідів України до Японії, представників інституцій-донорів і партнерів України з ЄБРР, МВФ, ЄІБ, ОЕСР, НАТО.

Для когось, як от для міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд чи міністра закордонних справ Японії Фуміо Кішиди, Лондон став зупинкою на шляху до Гамбурга, де 7 липня розпочинається саміт Великої двадцятки.

Два господарі

Хоч вона проходить у Лондоні, в історичному палаці Ланкастер-хаус, міжурядова конференція Ukraine Reform має двох господарів: британського міністра закордонних справ Бориса Джонсона і прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, який представив план українських реформ на наступні три роки.

Борис Джонсон відзначив, що за минулі три роки Україна здійснила більше реформ, ніж за попередні 23, і впевнено запроваджує верховенство права і зміцнює демократичні інституції.

Володимир Гройсман заявив, що Україна - край можливостей, бо навіть витрачаючи 5% ВВП на війну, країна забезпечила економічне зростання на рівні 2,3% у 2016 році.

Український прем'єр визнав існування багатьох проблем, зокрема корупції, однак усіляко підкреслював, що нинішня влада нарешті взялася за викорінення проблеми.

Підтримка повна, критика завуальована

Лондонська конференція - це ще й майданчик для приваблення міжнародної фінансової та політичної підтримки Києва в умовах, коли драматичні події деінде відсунули війну на сході України на другий план у повідомленнях світових ЗМІ.

Один по одному, урядовці висловлювали підтримку Україні на шляху реформ і зауваження щодо методу їх проведення і темпів.

Заступник держсекретаря США Вільям Браунфілд прямим текстом вказав на те, що непокоїть західних партнерів України.

"Ми не можемо воювати за тіло України, коли її душу роз'їдає корупція", - сказав американський політик.

Всі одностайно висловлювали підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, запевняли в незмінності цієї підтримки та подекуди називали суми фінансової допомоги своїх урядів на конкретні програми реформ українського державного сектора.

7 липня в Лондоні пройде міжнародна інвестиційна конференція, що має на меті привабити більше прямих іноземних інвестицій у перспективні сектори української економіки.

Виклики - внутрішні й зовнішні

Напередодні в тому ж Ланкастер-хаусі пройшла інша міжнародна конференція, організована Королівським інститутом міжнародних відносин Chatham House про те, як зміцнити українську державність перед лицем загроз як зовнішніх, так і внутрішніх.

Якщо головні внутрішні виклики - корупція, слабкість державних інституцій і недовіра населення до судочинства і влади, то найбільший зовнішній виклик всі учасники безпекової частини конференції назвали одностайно.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала Росію країною-агресором і загрозою існуванню України.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Ріфкінд: Путін би не старався скасувати санкції, якби вони не працювали

За її словами, західним партнерам Києва варто відмовитися від ефвемістичних або неточних окреслень на кшталт "збройний конфлікт із сепаратистами" чи "війна на Донбасі".

"У цієї війни є дві сторони - Україна і Путін, - сказала вона. - Мінські угоди - це лише спроба вдати, що він не причетний до війни".

Експерти з питань безпеки відзначали відсутність політичної волі в Росії на відновлення миру на Донбасі та те, що лише успіх своєї державної моделі й програми реформ Україна зможе остаточно перемогти в протистоянні з реваншистськи налаштованим сусідом.

Як Захід може допомогти Україні зміцнити її опір?

"Захід має насамперед усвідомити, що він тут надовго, - каже науковий співробітник Четем-хаусу Джеймс Шерр. - Зараз немає способу вирішити це за столом переговорів".

Фактор Росії

Image caption Джеймс Шерр розмірковує над намірами Росії відносно України

"Основне завдання Росії в Україні не змінилося: знешкодити Україну, під чим вона має на увазі не просто не допустити вступу України до НАТО, а й запобігти її перспективам у ЄС... Росія прагне мати Україну під власним контролем", - вважає експерт.

Москва неодноразово заперечувала свою пряму участь у конфлікті на сході України.

На думку пана Шерра, Захід і Британія повинні й далі вкладати в зміцнення української державності політичні й фінансові ресурси, щоб Росії з часом стало збитковим підтримувати авантюру на Донбасі.

Інший експерт, колишній міністр оборони сер Малкольм Рифкінд вважає, що Путін в Україні зазнав поразки в своїх намірах відродити радянську імперію, бо зумів лише об'єднати українське суспільство проти себе і проти Кремля.

"Україна дійсно має чим пишатися. Втрата Криму була не з її вини, а через те, що Путін скористався нагодою для агресивних дій щодо Криму - всупереч Будапештському меморандуму, підписантом якого він був і сам, як спадкоємець тодішньої влади", - сказав сер Малкольм ВВС Україна.

"Україні тут треба не соромитися втрати суверенітету над Кримом, а боротися, щоб його відновити", - додав він.

Старший співробітник відділу громадської дипломатії НАТО Томаш Хлонь каже, що події на Донбасі є "гібридною війною".

"Росія дестабілізує ситуацію як своєю присутністю, так і підтримкою сепаратистів. Ми маємо щодо Росії дворівневу політику: стримування та оборона, з одного боку, з іншого - діалог", - каже пан Томаш.

"Ми пригальмували всю практичну співпрацю, але проводимо зустрічі на рівні Ради Росія-НАТО, щоб мати майданчик для переговорів, де перше на порядку денному - Україна, друге - скорочення ризиків і прозорість. Це в інтересах усіх - бо треба звести до мінімуму напругу", - додає представник альянсу.

Ніхто не береться спрогнозувати, скільки часу забере реінтеграція Донбасу і коли це станеться, але, як сказав на конференції співголова Центру Разумкова Олексій Мельник, в України невеликий вибір: перемогти, або бути переможеною.

Такі конференції українських урядовців і союзників України відбуватимуться відтепер щороку - наступна пройде на початку липня 2018 року в Копенгагені.

Новини на цю ж тему