Угорщина знову погрожує блокувати інтеграцію України в ЄС через закон про освіту

Міністри Копирайт изображения ATTILA KISBENEDEK/AFP

Будапешт виступатиме проти подальшого зближення України з Євросоюзом на знак протесту проти українського закону "Про освіту" - про це після спільної прес-конференції із головою МЗС України Павлом Клімкіним заявив його угорський колега Петер Сійярто.

За словами останнього, відносини між двома країнами наразі "перебувають у найскладнішій фазі" з моменту здобуття України незалежності у 1991 році.

У вівторок угорська влада повідомила, що попросить ЄС переглянути свої зв'язки з Україною.

Агенція Reuters передала, що, за словами Петера Сійятро, Угорщина схвильована ще двома документами, які перебувають на розгляді Верховної Ради: президентським проектом змін до закону "Про громадянство України", а також мовними законопроектами.

"Ми бачимо ситуацію у зовсім іншому світлі. Це може задушити дискусію про мову нацменшин, чого слід уникати", - сказав представник Угорщини, якого цитує агенція Reuters.

"Ми б хотіли, аби закон про громадянство (зміни до нього. - Ред.) не продовжував порушувати права місцевих угорців. Якщо нас спонукатимуть боротися, ми так і зробимо. Ми не відступимо назад ні на йоту", - додав він.

У відповідь Павло Клімкін запевнив, що Київ не має на меті якось обмежувати угорську спільноту в Україні, і це також стосується права на спілкування рідною мовою.

"Ми не зачинимо жодної школи, не звільнимо жодного вчителя. Наша логіка проста: кожен співвітчизник повинен розмовляти українською, окрім рідної мови, аби подбати про успіхи у майбутньому. Закон про освіту замінив старі пострадянські закони", - сказав він.

При цьому він наголосив, що підхід Будапешта до вирішення питання спільноти угорців, що живуть в Україні, вже підірвав європейську інтеграцію: "Видача угорських паспортів українським угорцям жодним чином не сприяє інтеграції".

Десятки тисяч людей на Закарпатті мають, окрім українського паспорта, паспорти інших держав, передусім, Угорщини.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Святкування 169-ї річниці угорської революції на Закарпатті, березень 2017-го

Прес-конференцію, як передають медіа, дипломати завершили, так і не дійшовши згоди.

"Я не хочу зачиняти жодних дверей", - сказав наостанок Петер Сійярто.

"Я теж", - відповів Пало Клімкін.

Пізніше українське МЗС поширило заяву, у якій процитувало пана Клімкіна: "У нас відбулась з Петером Сійярто відверта розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології".

"Закон про освіту не спрямований проти жодної меншини", - додав він.

Також повідомили, що 13 жовтня міністр вирушить до Бухареста, де проведе перемовини з румунським колегою Теодором Мелешкану та іншими урядовцями й політиками.

У четвер Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про "перешкоди навчання рідною мовою національних меншин", які, на думку авторів, створює новий український закон про освіту. Україна ж вимагає від сусідів дзеркальних норм навчання для української нацменшини.

Угорщина, Румунія, Молдова та низка інших країн критикують Київ за статтю у новому законі про освіту, відповідно до якої до 2020 року, як перехідний період, учні шкіл національних меншин навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть державну українську мову.

Із 2020 року - навпаки, навчання відбуватиметься тільки українською, а мова нацменшин стане окремою дисципліною.

Київ наполягає, що скасовувати поправку не буде, але подав закон на розгляд Венеціанської комісії.

Новини на цю ж тему