Що означає самоврядність УПЦ МП, яку визнала російська церква

Онуфрій Копирайт изображения IGOR PALKIN/PATRIARCHIA.RU
Image caption Голова УПЦ МП зробив доповідь під час Собору у Москві

Російська православна церква офіційно визнала самоврядною Українську православну церкву Московського патріархату.

Таке рішення ухвалили на Архієрейському соборі, який проходить у Москві.

Проте, як повідомила агенція "РИА Новости", прес-секретар патріарха Кирила Олександр Волков заявив, що ці зміни - суто технічні. У прес-службі Архієрейського собору зауважили, "що ці поправки, по суті, зафіксували те, що і так було на практиці".

З наслідками цього рішення для життя церкви розбирались кореспонденти російської служби ВВС Анастасія Голубєва та Ілля Барабанов.

"Все, що пов'язано з життям Української православної церкви, раніше було у загальному пункті "самоврядні церкви". Тепер це винесли в окремий пункт статуту РПЦ.

Рішення про визнання УПЦ МП самоврядною ухвалили після того, як глава церкви, митрополит Онуфрій попросив визначити її особливий статус у статуті РПЦ.

Після цього ухвалили одноголосне рішення Собору, що центр управління УПЦ розташований у Києві. Ці поправки внесли до статуту РПЦ.

Митрополит Онуфрій у виступі заявив, що на особливому статусі УПЦ МП в статуті церкви потрібно наголосити "для уникнення спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української церкви в очах мільйонів українців".

"Останнім часом активізувались деякі громадсько-політичні сили, які роблять спроби дискредитувати УПЦ в очах українського суспільства, спекулюючи, як вони стверджують, несамостійним статусом", - сказав Онуфрій.

Тепер Вищий загальноцерковний суд матиме юрисдикцію у всій РПЦ, але не українській.

Проте, які саме зміни статусу УПЦ внесуть у статут РПЦ, стане відомо після їхнього затвердження Архієрейським собором, повідомив російській службі ВВС заступник синодального відділу із взаємодії зі ЗМІ Вахтанг Кіпшидзе.

"Це стане зрозумілим, коли опублікують всі документи Собору, тобто до кінця 2 грудня", - пояснив він.

В Україні є одна православна церква - УПЦ МП, яка підпорядковується РПЦ.

Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква поки ніким не визнані у православному світі.

За останні два роки Верховна Рада та президент України звертались до Вселенського патріарха щодо визнання автокефалії української церкви.

У 2017 році у Верховній Раді зареєстрували два законопроекти, які пропонують запровадити особливий статус для церков, зареєстрованих у "державі-агресорі". Та дати парафіянам церкви право на "вільну та безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам".

В Україні частина експертів зауважувала, що зміни до статуту РПЦ можуть допомогти уникнути УПЦ МП негативних наслідків від можливого ухвалення цих законів.

Що означає цей статус?

Протодиякон Андрій Кураєв вважає, що ніяких змін від цього рішення чекати не варто, тому що УПЦ вже мала набагато більший статус незалежності, ніж, до прикладу, Естонська, Ризька та інші помісні церкви.

"Митрополит Онуфрій попросив, щоб у статуті РПЦ було посилання на документ, ухвалений на соборі 1990 року, за яким реально жила Українська церква", - наголосив він.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Патріарх Філарет допускає порозуміння з РПЦ, якщо та визнає УПЦ КП та скасує всі свої негативні рішення щодо неї

Речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря вже заявив, що цей статус у 1990 році РПЦ дала українській церкві за наполяганням тодішнього її керівника Філарета, який зараз очолює УПЦ КП.

З посади керівника Української православної церкви Філарета змістили у 1992 році.

"Це не якісь серйозні зміни, а, швидше, уточнення статусу УПЦ МП. Документи приводяться у відповідність з реаліями життя, підтверджується статус УПЦ МП як самоврядної церкви з правами широкої автономії", - заявив російській службі ВВС заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП Микола Данилевич.

За його словами, нинішні рішення Собору - це і відповідь на деякі докори та законодавчі ініціативи, які з'являються у Києві.

"Так, ми духовно пов'язані з Москвою, але юридично все керівництво відбувається з Києва, і ніякого зовнішнього управління немає", - додав він.

Ставлення українського суспільства до УПЦ МП в останні роки "дуже складне", вказує український релігієзнавець Людмила Филипович.

"Вона перебуває в ізоляції, пішла з громадсько-політичного життя країни, замкнулась у своїх храмах, при цьому почастішали випадки переходу цілих приходів з УПЦ МП до Київського патріархату", - вказує пані Филипович.

На думку експерта, РПЦ цим рішенням намагається згладити незадоволення суспільства та вберегти УПЦ МП від звинувачень у занадто тісних зв'язках з Москвою.

"Досить показово, що більш ніж половина архієреїв УПЦ МП уникли поїздки до Москви на Архієрейський собор, а від'їзд навіть тих 30, що поїхали в Росію, у багатьох у суспільстві викликав несприйняття", - додала пані Филипович.

За даними останніх соціологічних опитувань, серед українських православних набагато більше людей вважають себе прихильниками УПЦ КП, а не УПЦ Московського патріархату.

Ставлення до УПЦ МП в Україні суттєво погіршилась після анексії Росією Криму та початку конфлікту на Донбасі.

Новини на цю ж тему