Китай гарантуватиме безпеку України

Китай ще раз підтвердив гарантії, які він надає Україні у зв'язку з її добровільним статусом відмови від ядерної зброї.

Image caption Янукович з головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао

Український президент Віктор Янукович перебуває з візитом в Китаї до 5 вересня. Разом з головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао він поставив свій підпис під угодою щодо підвищення рівня відносин країн.

Українська сторона заявила про прагнення залучити мільярди доларів китайських інвестицій в економіку України, а також розпочати спільні проекти в галузі авіабудування та космосу, суднобудуванні та видобутку нафти з шельфу Чорного моря.

Оточення президента подає візит як відновлення розірваних взаємин між країнами. Але чи, дійсно, це такий поворотний момент?

Перші особи України вже відвідували Китай. Леонід Кравчук у 1992, Леонід Кучма у 1995 і 2001 роках. Як каже професор дипломатичної академії КНР, перший секретар посольства Китаю в Україні Ян Чуан, за Ющенка було чимало делегацій. Але сам він до Китаю не їздив:

"Як би там не було, візит Януковича знаменує новий етап в українсько-китайських політичних відносинах, оскільки Ющенко візит до Китаю не здійснював".

Три літаки з України на летовищі Пекіна можна було собі уявити як певні рівні питань для обговорення: президент, міністри, бізнесмени.

Про товарообіг з Китаєм українські експерти кажуть, що він розвивається за рахунок нарощування китайського імпорту і зменшення українського експорту.

Співробітник Центру з вивчення України при інституті Росії, країн Східної Європи і Центральної Азії Академії суспільних наук КНР Чжу Хунгень вважає, що китайські інвестиції можуть вирівняти цей дисбаланс:

"В останні роки Україна опинилась в умовах економічної кризи, зіштовхнулась з труднощами. Вони підсилились тим, що основною статтею українського експорту є продукція металургії. А ми знаємо, що коливання цін на світовому ринку значні. Я вважаю, що розвиток економічної та інвестиційної співпраці допоможе Києву вирішити цю проблему, зокрема, переломити тенденцію зростаючого дефіциту в українсько-китайській торгівлі".

Експерти кажуть, що китайський метал в період кризи мав переваги над українським. І це не поодинокий приклад того, що китайська економіка витривала, хоча самі китайці багато чим жертвують заради цього. Наприклад, середня зарплатня робітника в Україні становить приблизно 250 доларів, в Китаї – 150-200 доларів.

Заступник директора українського національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко каже, що можна сподіватися на мільярди доларів інвестицій з Китаю. Правда, їх можуть надавати за умови залучення китайських спеціалістів та робітників:

"Відомо, що Китайська Народна Республіка дуже часто надає зв'язані кредити за участю робочої сили китайської. Вірогідно, були б дуже цікаві інфраструктурні проекти - модернізація дорожньої мережі, портове господарство, взагалі транспортна складова".

Космічна галузь

Китай став третьою країною у світі, яка самостійно вивела космічний корабель у космос з екіпажем. Однак ці перемоги не знижують інтерес Китаю до українських технологій в сфері авіації, космосу. Китайці вже десятиліттями до цього придивляються. Професор дипломатичної академії КНР Ян Чуан:

"Коли працював в Україні, вдалось відвідати літакобудівні підприємства, корпорацію "Антонов", "Південь". Я був вражений потенціалом, який мають українські підприємства. Ми всі знаємо, що високопосадові делегації КНР відвідували Севастополь, приділили особливу увагу Миколаївському суднобудівному заводу. Україна має гарні перспективи співпраці в галузі авіакосмічній і суднобудування".

Військова галузь

Як кажуть експерти, Україна зараз будує для Китаю чотири десантні кораблі на повітряній подушці "Зубр". Дороге задоволення, яке не може дозволити собі сама. А от Китай хоче ще дорожчі зразки зброї – авіаносці, яких він досі не має. Раніше вже купили в Україні недобудований авіаносець "Варяг".

Однак Росія свої глобальні плани вже давно будує із урахуванням Китаю. Політолог Дмитро Видрін вважає, що це і конкуренція, і водночас привід домовлятися:

"Росія й Україна – конкуренти на багатьох зовнішньоекономічних ринках. Як конкурент, наша країна має право боротися за свої контракти. Але я також думаю, що стосовно багатьох питань Росія й Україна можуть домовлятися. Якісь позиції сильніші у нас, якісь – у Росії. Російська сторона ближча до Китаю, більше працює там і має більші можливості. Колись я був у Шанхаї з приводу одного інвестпроекту. І я був вражений розмірами російського торгівельного дому. У них багатоповерховий будинок, у нас, умовно кажучи, один представник".

Новини на цю ж тему