КС: конституційна реформа чи переворот

Конституційний суд України розпочав розгляд справи про конституційність ухвалення у грудні 2004 року, у розпал Помаранчевої революції, нової редакції Конституції.

Ті, хто вважає ті рішення нелегітимними (а серед них і президент Віктор Янукович), переконують, що Україна має скасувати політичну реформу і повернутися до Конституції 1996-го року.

Порушення процедур під час ухвалення нової Конституції визнають юристи і політики з усіх політичних таборів. Але найголовніше питання – це можливі наслідки судового рішення.

Тягар відповідальності

Національний канал вів пряму трансляцію засідання Конституційного суду і запросив коментаторів, які пояснювали глядачам, що відбувається у суді. Формат – досі не бачений на державному каналі. Коментатори усіляко наголошували, що громадяни, спостерігаючи за засіданням Конституційного суду, тим самим «реалізовують своє право на судовий захист».

Утім, телебачення показало лише відкриту частину засідання, під час якої у суді виступали лише прихильники відміни політреформи 2004 року.

Аргументи авторів подання до суду виглядають цілком умотивованими. Вони вважають, що у грудні 2004 року Верховна Рада, ухвалюючи поправки до Конституції у пакеті із іншими рішеннями (а саме – про проведення так званого третього туру виборів президента, а також про нову пропорційну виборчу систему обрання парламенту), перевищила свої повноваження. Оскільки будь-які зміни до Конституції має схвалювати Конституційний суд. Парламент тоді, як твердили у суді, цю процедуру оминув.

«Якщо зараз ми погодимося із тим, що порушення процедури внесення змін до Конституції України є припустимим і можливим, не містить істотної загрози у майбутньому, це може стати небезпечним Конституційним звичаєм», - заявив депутат від Партії регіонів Дмитро Шпенов.

"Народжена революцією"

Під час засідання суду ніхто не згадував про те, у яких умовах тоді ухвалювалися зміни до Конституції.

На вулицях столиці – сотні тисяч демонстрантів. У парламенті – лунають попередження про те, що чинна влада ось-ось може піти на силовий варіант.

Image caption Конституційний компроміс став наслідком Помаранчевої революції 2004 року

Понад 400 депутатів, у тому числі прихильники Віктора Януковича, погодилися на проведення третього туру голосування взамін на суттєве обмеження повноважень президента, можливо, розуміючи, що перемога Віктора Ющенка вірогідна.

Після приходу до влади у 2005-му році новообраний президент та його прихильники намагалися повернути Україну до президентської форми правління, однак ці спроби були невдалими. Конституційний суд знаходив формальні причини не розглядати ці подання.

Депутат Володимир Пилипенко – той, що коментував на державному каналі слухання у Конституційному суді, запевняв, що зараз не йдеться про ініціативу лише однієї політичної сили – пропрезидентської.

«Постійно зверталися до Конституційного суду із такими поданням. У 2006 році – 47 народних депутатів. У 2007-му – майже вся фракція блоку Юлії Тимошенко із першим підписом самої Юлії Тимошенко зверталася до Конституційного суду. Зараз 252 депутати звернулися. Тобто, тут не ідеться про політичні партії чи фракції. Депутати усіх трьох скликань солідарні: була порушена Конституція», - заявив депутат Володимир Пилипенко, якого преса пов’язує із заступником глави президентської адміністрації Андрієм Портновим, котрий залишив фракцію БЮТ.

Але чому зараз прихильники повернення президентові більших повноважень так упевнені, що суд може ухвалити лише єдине можливе рішення? І чому розгляд цієї справи розпочався тільки тоді, коли частина суддів Конституційного суду була замінена, а сам суд у народі почали називати «Донецький конституційний суд»?

Ланцюгова реакція

І не лише ці питання лунають від політиків і експертів. Член Конституційного суду Віктор Шишкін порушив перед доповідачем Владиславом Забарським іще одну проблему: «Чи ви прораховували наслідки юридичні, якщо ми прийдемо до висновку про неконституційність? Адже на базі норм цієї Конституції ухвалене значне за обсягом законодавство, яке вже не відповідатиме Конституції 1996 року».

Депутат і правник із фракції НУНС Володимир Стретович в інтерв’ю Бі-Бі-Сі наголосив, що відміна політреформи означатиме, фактично, державний переворот, оскільки і попередній, і нині діючий парламенти обиралися на підставі внесених у 2004 році поправок.

Володимир Стретович каже, що підстави для скасування політреформи є, але після ймовірного рішення Конституційного суду виникнуть інші, не менш радикальні.

«Треба буде негайно розпускати Верховну Раду. Бо відповідно до внесених у 2004 році змін було запроваджено пропорційну систему виборів, а потім створено більшість, коаліцію. Тому ми вступимо у парламентську кризу. Я вже не кажу про те, що автоматично мають втратити силу закони, які були ухвалені після Конституції 2004 року», - наголосив депутат Стретович.

Зараз і політики, і юристи пропонують різні варіанти подолання конституційної кризи, у якій може опинитися Україна у разі відміни політреформи. Серед можливих називають визнання порушень судом, але збереження чинної Конституції. Або ж пропонують парламентові якнайшвидше повторно вносити зміни до Конституції, дотримуючись усіх процедур.

Однак, схоже, правлячу політичну силу це не влаштовує. Її представники кажуть, що Конституція 1996 року була найкращою за всі часи новітньої української історії.

Новини на цю ж тему