Секонд-хенд: заборонити чи залишити?

Плани українського уряду скоротити або взагалі унеможливити імпорт уживаних речей до України викликали затятий спротив тих, хто будує на торгівлі секонд-хендом свій бізнес. Щоби врятуватись від потенційних збитків, вони розпочали суспільну дискусію на тему: потрібний секон-хенд українцям чи ні?

Image caption Харківські торгівці секонд-хендом переконані в соціальній значимості їхнього бізнесу: ношені речі допомагають біднякам зводити кінці з кінцями.

Продавці і суспільна користь секонд-хенду

Продавці секонд-хенду в кількох регіонах проводять низку мітингів і роз’яснювальних заходів, які мають пояснити громадськості суспільну важливість індустрії імпортних ношених речей.

На цьому тижні Асоціація дилерів одягу секонд-хенд провела акції протесту у Житомирі, Луганську, Львові і Харкові, і ще в кількох містах.

На них із гаслами на кшталт "Залишити малозабезпечених без дешевого одягу взимку - злочин!" вийшли тисячі людей.

Речники Асоціації наводять цілу низку причин, які мають довести, що обмеження торгівлі вживаними одягом і взуттям недоречне.

По-перше, це доступність для тих, хто не може собі дозволити купити щось дорожче. Віце-президент Асоціації дилерів одягу секонд-хенд Хамед Рахімі оприлюднив цифри, згідно з якими на одного мешканця України припадає півтора кілограми ношеного одягу, а покупцями цієї продукції є близько 80% українців.

Крім того в разі, коли потік секонд-хенду з-за кордону буде перекрито, то втратять роботу, за різними підрахунками, від 325 тисяч до одного мільйона українців. Лише на одній Харківщині безробітними залишаться близько 30 тисяч осіб.

Продавці секунд-хенду переконані, що від скасування імпорту ношених речей значно скоротяться надходження до державного і місцевих бюджетіву.

За оцінкою Владислава Мясоєдова, віце-президента дилерів одягу секонд-хенд, лише минулого року продавці вживаних речей сплатили до бюджету України близько 400 мільйонів гривень податків.

У своєму бізнесі в Асоціації не вбачають і жодної загрози для вітчизняних виробників одягу і взуття. Хамед Рахімі вважає: "Для легкої промисловості реальними є інші проблеми: у них немає фурнітури, немає обладнання, немає тканин, й усі закони, котрі є в Україні, не дозволяють їм конкурувати з легкою промисловістю Китаю і Туреччини. Реальна загроза легкій промисловості там, але аж ніяк не секонд-хенд".

Урядовці і промисловці: секонд-хенд має зникнути

Однак український уряд не повідомив про жодні наміри відмовитись від ідеї скорочення імпортування секонд-хенду.

Як і раніше, чиновники вбачають у масовому продажу вживаного одягу і взуття загрозу легкій промисловості і джерело контрабанди.

Спочатку прем'єр-міністр Микола Азаров запропонував установити досить високі ставки податків для операцій з ввозу в Україну секонд-хенду.

Але згодом віце-прем'єр Борис Колесніков заявив, що обмеження імпорту вживаних речей буде проведене не через Податковий, а через Митний кодекс.

Пан Колесніков піддав сумніву правдивість статистики вживаних речей, що їх завозять до України. На його думку, середньоститстичний українець так багато секонд-хенду не купує:

"Тобто мова йде про фальсифікацію митних документів з метою ввезення нової продукції. От весь зміст. Перше - це несумлінна конкуренція. Ми повинні, будь-яка країна світу повинна піклуватися про свою промисловість".

Минулого тижня голова Державного комітету з регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський навів офіційну статистику: на сьогодні в Україну ввозять на рік 90 тис. тонн секонд-хенду.

"Зараз починається робота з Митним кодексом. Ми унеможливлюватимемо ввезення в Україну костюмів по 3,8 [долари за штуку], взуття по 1 долару", - додав пан Бродський.

Михайло Бродський промовляв на круглому столі, присвяченому проблемам легкої промисловості.

Image caption А ви проти секонд-хенду? Чи за?

Раніше українські виробники одягу неодноразово висловлювалися за державний контроль імпорту секонд-хенду.

Олександр Соколовський, президент всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців легкої промисловості, зокрема, заявив на прес-конференції:

"Якби запровадили ліцензування для тих операторів, які займаються цим видом діяльності, це ніяк би не вплинуло на їх кількість, воно б змусило більш відповідально ставитися до того, що під виглядом секонд-хенду завозиться інший товар, або секонд-хенд іде з порушеннями якихось санітарно-епідеміологічних норм".