В Україні зникли 12 видів рослин

Степ на території заповідника Асканія-Нова
Image caption Степ на території заповідника Асканія-Нова (Херсонська обл.). Вважають, що це єдина у Європі ділянка, якої ніколи не торкався плуг.

Згідно з новим дослідженням, п'ята частина усіх типів рослин на планеті опинилась на межі вимирання. В Україні кількість видів, що потребують захисту, збільшилася на 35%.

Науковці, які дослідили тисячі видів рослин, твердять, що єдиним найбільшим фактором, який призводить до втрати рослин, є вирубування лісів.

Це дослідження називають найбільш точною оцінкою рослинного життя, і його майбутнє виглядає похмурим.

Яків Дідух - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу екології фітосистем Інституту ботаніки НАН України, який є редактором "Червоної Книги України", в інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що 90% видів зосереджені в тропіках і сьогодні саме у тропічній зоні спостерігається катастрофічне знищення лісів.

Я. Дідух: Сьогодні зникнення іде шаленими темпами, і вчені говорять, що зникнути може п’ята частина рослин у світі. Але в нас, у наших помірних широтах, зокрема в Україні, ситуація дещо відрізняється.

Наприкінці 2009 року вийшло друком третє видання "Червоної книги України", і я є головним редактором цього видання. У це видання включено 826 видів, раніше, у другому виданні, було 611 видів - тобто зараз на 35% більше. Це говорить про те, що за останні тринадцять років збільшилась кількість видів, які потребують охорони. Серед вищих рослин, які ми називаємо квітковими, - це збільшення на 28%, мохів – на 39%, водоростей – на 72%, лишайників – 48%, грибів – 47%. У нас до “Червоної книги” занесено 13,5% видів флори України, це майже такі цифри як і у Литві, Латвії, Польщі.

Бі-Бі-Сі: А які конкретно ви можете назвати, квітки, наприклад?

Я. Дідух: Сьогодні відомо, що зникло вже два види флори – армерія покутська і гвоздика граціано-політанська. 12 видів зникло в Україні, тобто у нас немає, але є на сусідніх територіях. А зникаючі - 145 видів, які дуже вразливі і можуть зникнути, серед них дуже багато степових видів, бо зараз розорюють степи.

Бі-Бі-Сі: До речі, багато видів рослин зникає саме через інтенсивне сільське господарство, бо багато рослин, комах, тварин, птахів, не можуть вижити, якщо поруч гектар за гектаром засіяно ріпаком. Наскільки в Україні є важливою проблема біорозмаїття, чи звертають увагу екологи та урядовці на те, щоб дати можливість вижити цим біологічним видам?

Я. Дідух: Це дуже серйозна проблема, от в степах у нас є територія, де 95 % території розорано – це Херсонська, Миколаївські області. Типових степових видів там вже немає, вони десь туляться по берегах річок. Бо засівається все соняшником, ріпаком, а з іншого боку, схили, які є - заліснюють штучними лісами

Бі-Бі-Сі: Постає питання, можливо, риторичне, чи мудро людство зараз розпоряджається багатством планети? Чи принаймні хтось складає банки насіння або генетичні банки для того, щоб у майбутньому можливо було відновити ці зниклі рослини?

Я. Дідух: Як ви знаєте, наш класик Вернадський розробив вчення про ноосферу і думав, що людина знайде з природою спільну мову, що ми будемо жити по законах природи. Але людство пішло іншим шляхом – шляхом тотальної індустріалізації.

Тим не менш, сьогодні екологи переймаються цим, і є такі банки даних, де зберігається насіння. Я знаю, вони є у Швеції, в інших країнах, а сам я побував у такому в Польщі. Там поляки збирають не просто рідкісні рослини, а навіть типові рослини: дуб, ялину – садять в ті місця, звідки вони їх взяли, щоб зберегти свій генофонд.

На жаль, для України це дуже коштовно і потребує значних фінансів, ми весь час про це говоримо, але створити такий банк насіннєвий у себе ми не в змозі. Хоча в окремих установах - інститут кріобіології, деякі ботанічні сади - формують такі колекції, але ми не можемо створити єдиний банк, де можна зберігати все генетичне різноманіття.