Студентів-бюджетників може поменшати

Міністр освіти Табачник оприлюднив нові правилу вступу до вищих навчальних закладів. Серед новацій - намір влади скоротити обсяги державного замовлення, тобто, кількість місць для студентів, які навчаються безоплатно, на бюджеті.

Міністр не уточнив, на скільки, але сказав, що зменшення буде "серйозним".

Які причини?

За словами чиновника, це пояснюється демографічними процесами. Зокрема, такими, як скороченням кількості абітурієнтів. Демографи таку тенденцію визнають, але експерти застерігають про негативні наслідки для освітньої сфери.

Це не вперше держзамовлення корегуватимуть залежно від демографічних показників. Пан Табачник навів приклад останньої кампанії, коли влада, навпаки, збільшила кількість бюджетних місць у вишах для молодших спеціалістів, бо до коледжів та технікумів вступали народжені у дев'яносто п'ятому, а їх було більше, ніж у дев'яносто четвертому. Якщо падає кількість абітурієнтів, то при незмінному держзамовленні падає чи зовсім зникає і конкурс на вступ, - кажуть прихильники скорочення.

Нинішня ситуація - це наслідки дев'яностих років, коли народжуваність невпинно падала. Ця тенденція, за даними інституту демографії та соціальних досліджень, тривала до 2001-го,- каже провідний науковий співробітник інституту Павло Шевчук.

"Ми можемо вже зараз з великою мірою впевненості сказати, що найближчі сім-вісім років у нас буде чисельність випускників зі школи скорочуватися. Їх буде все менше. Ми можемо визначити, коли буде мінімум... Це буде десь приблизно 2018-ий рік".

Після 2018-го число випускників у школах почне зростати, - каже пан Шевчук. Адже тоді школу закінчуватимуть ті, хто народився після переломного 2001-го, а їх із кожним роком стає дедалі більше.

"У нас взагалі досить сильно зросла народжуваність, тобто хороший такий темп іде, і не знаю, наскільки він продовжиться. Тобто, є гіпотези різні".

Демографія і ринок праці

Виходить, що демографічні показники змінюються кожні кілька років. Екс-заступник міністра освіти, а нині експерт Центру освітнього моніторингу Павло Полянський переконаний, що основним фактором для визначення державного замовлення на освіту має бути не демографія, а потреби ринку праці.

"Найперше - це ситуація на ринку праці, і жодного стосунку демографічна ситуація в країні до потреб на ринку праці в гостро дефіцитних професіях зазвичай не має. Якщо умовно в країні бракує лікарів чи шахтарів, то їх бракує в такій значній кількості, що демографія тут ні до чого".

Скорочення держзамовлення можуть менше відчути у великих містах, де конкурси на вступ б'ють рекорди. Натомість, у маленьких містах це позначиться на навчальних закладах і на їхніх абітурієнтах. Про тих, хто, закінчивши школу, опиниться без освіти, і, можливо, без роботи, розповідає і Ольга Кошель, директор коледжу у Жовтих Водах, Дніпропетровської області.

"В таких маленьких містах, як у нас, там, де велике безробіття, і батьки не можуть платити за контрактом, діти просто залишаться без освіти, тим більше, що робочих місць теж немає, щоб іти працювати одразу. Я так думаю, що треба до цього скорочення бюджету підходити диференційовано. Не можна так-от загалом скоротити, хоча тенденція до зменшення є. І не можна так, що всі, хто закінчує навчальні заклади, щоб вони вступали у вищі навчальні заклади".

Куди підуть викладачі

Пані Кошель також не виключає, що значне скорочення державного замовлення може призвести до того, що доведеться звільняти викладачів, а їх, особливо у маленьких містах, бракує.

"Якщо викладач пішов, не працює, - це не факт, що він через декілька років повернеться. А особливо, викладачі-фахівці, які викладають фахові предмети. Якщо він пішов на виробництво, а там - більша заробітна плата, він назад не прийде".

І експерти, і освітяни єдині в тому, що скорочувати держзамовлення треба у зв'язці із обсягами ліцензування. Інакше, на кількість, дозволену ліцензією, виші добиратимуть контрактників, а отже, скорочення держзамовлення не вплине на загальну кількість студентів, - вважає Павло Полянський.

"Коли мова йде про скорочення на якісь спеціальності місць державного замовлення, то це має робитися відкрито, прозоро і соціально обґрунтовано і паралельно має супроводжуватись скороченням обсягів ліцензування на підготовку, бо якщо цього не робити, то тоді такі заяви можуть виглядати як намагання зробити так, щоби ці люди, котрі могли і мали би змогу навчатися на місцях державного замовлення, шукали гроші і платили гроші за це".

На думку пана Полянського, скоротивши державне замовлення, міністерство освіти порушить ті обіцянки, з якими партія влади йшла на вибори, як-от, збільшення кількості бюджетних місць, а значить, і зменшення комерціалізації освіти. Вже після заяв Дмитра Табачника про освітні новації президент Янукович сказав, що візьме формування держзамовлення у вишах під особистий контроль.